CREDO - католицький суспільно-релігійний часопис » медицина

США: всі медичні установи, включаючи церковні, будуть змушені надавати контрацептиви на вимогу клієнтів

часопис CREDO — Mon, 23 Jan 2012 13:13:08 +0000

Ще не стихло відлуння слів Бенедикта XVI про тривожну тенденцію в США – держава ігнорує спротив сумління віруючих, а вже американська адміністрація зробила черговий суперечливий крок.

Ідеться про те, що може стати цілком реальним обов’язок видавати контрацептиви та ранньоабортивні засоби на вимогу пацієнта в будь-якій медичній установі, також і католицькій. На пристосування до такого становища Церква Америки має рік (рішення має зобов’язувати від 2013р.). Асигнування на програму покриють також і повернення фінансового еквіваленту за стерилізацію та абортивні засоби.

Голова Конференції єпископів США назвав це рішення «позбавленим докорів сумління» і націленим на совість. На думку кардинала Тімоті Долана, це також атака однаковою мірою як на доступ до медичної опіки, так і на релігійну свободу. «Уряд не може примушувати американців ставитися до вагітності як до хвороби, якої потрібно уникнути за будь-яку ціну», – сказав митрополит Нью-Йоркський.

Варто додати, що у Штатах розвивається свідомість стосовно захисту людського життя від зачаття до природної смерті, й про це свідчить ініціатива молитовного чування в цьому намірі. Воно відбулося 22 січня у вашінгтонському національному санктуарії Непорочного Зачаття, на яке організатори очікували близько 10 тис. учасників. Чування пов’язане з традиційним Маршем за життя, що його скликають у США в день легалізації абортів у цій державі.

За матеріалами: Radio Watykańskie

У Житомирі під час Суспільних днів УГКЦ говорили про людську гідність

часопис CREDO — Thu, 17 Nov 2011 10:42:25 +0000

Фото: stbasilparish.at.ua

Керівник Школи біоетики Українського католицького університету, член-кореспондент Папської академії «Pro Vita» о. д-р Ігор Бойко 14 листопада зустрівся зі студентами Житомирського інституту медсестринства у межах Суспільних днів УГКЦ, які проходять уже вп’яте. Тема зустрічі – «Сучасні виклики біоетики».

Про це повідомила прес-служба УКУ.

Цьогоріч учасники Суспільних днів УГКЦ говорять про гідність людини: «Ми живемо у пострадянський період, коли питання людської гідності тривалий час у суспільстві не обговорювали, – зазначає о. д-р Ігор Бойко. – Але студенти-медики цікавляться цією проблематикою та сучасними дотичними медичними питаннями. Тому з великим зацікавленням слухають такі лекції».

Протягом двогодинної зустрічі провідний український експерт з біоетики розповів про причини виникнення цієї новітньої науки. «Появу біоетики спричинив стрімкий прогрес біомедичних наук. Впровадження реанімаційних технологій, експерименти з контрацептивними засобами, трансплантація органів, поява допоміжних репродуктивних технологій, клонування та розшифрування геному людини розширили можливості науки та медицини. Але питання моральної відповідальності за послаблення межі між життям та смертю залишилися відкритими», – зазначив під час зустрічі декан філософсько-богословського факультету УКУ.

На зустрічі також обговорили біоетичні принципи, зокрема, проблеми аборту, штучного запліднення, сурогатного материнства. «Кожна людська особа має власну гідність, не зважаючи на те, ким вона є – чи дорослою людиною, чи маленьким ембріоном», – наголосив о. Ігор Бойко.

Закінчаться Суспільні дні у Житомирі 27 листопада благодійною акцією житомирської спільноти «Віра і Світло».

Довідка

Суспільні дні УГКЦ (прим. ─ колишня назва «Суспільний тиждень УГКЦ») − це відкрита платформа, яка об’єднує вірних Української Греко-Католицької Церкви, інших Церков, спільнот та всіх людей доброї волі. Це перша на пострадянському просторі спроба заангажувати представників релігійних і недержавних організацій у публічну дискусію на місцевому та загальнонаціональному рівні.

Гомеопатія і християнство

часопис CREDO — Mon, 31 Oct 2011 15:51:00 +0000

Питання про сумісність християнської віри з нетрадиційною медициною, зокрема, з популярною в багатьох країнах гомеопатією, продовжує викликати інтерес у вірних, що виявляється у великій кількості обговорень на Інтернет-форумах і в блогах, в питаннях, які часто ставлять священикам. На які, втім, дають суперечливі відповіді: від категоричного «ні» до впевненого «так». Пропонуємо вам ще раз пройтися доказами, які пропонують прихильники і противники гомеопатії, і спробувати зрозуміти, як все-таки слід ставитися до гомеопатії тим, хто сповідує Христа і намагається узгодити свої вчинки і рішення з вірою.

Приводом до того, щоб повернутися до цієї теми, стала цікава стаття, опублікована в останньому номері журналу «Віра і життя». Із задоволенням викладемо основні моменти цієї публікації.

Гомеопатичні препарати викликають суперечливі оцінки через свою незвичайну природу

Вчені ставляться до гомеопатії скептично, дехто вважає її шарлатанством. Але через очевидні позитивні результати вона користується великою популярністю в багатьох країнах.

Багато християн лікуються подібними ліками, незважаючи на те, що вони не розуміють їхнього походження. У чому ж суть гомеопатії і якими методами діагностики вона користується? Відповідь на ці питання, на думку автора статті, допоможуть християнам зрозуміти, чи не шкодить гомеопатія їх духовному здоров’ю.

Щоб приготувати гомеопатичні ліки, сировину (продукт рослинного, тваринного або мінерального походження) змішують з алкогольним розчином, в результаті чого виходить так званий «материнський розчин». Приготування ліків пов’язане з його багаторазовим розведенням. У першому розведенні одну частину активної речовини змішують з 99 частинами розчину води і алкоголю. Далі одну частину отриманої рідини знову змішують з 99 частинами води і алкоголю. І так кілька разів. На упаковці зазвичай є позначення: 15 СН, 5 СН, – де число показує, скільки разів ліки були розведені. Гомеопатичні засоби виготовляють у вигляді таблеток, сиропів, гранул і т.д. Гранули, виготовлені з сахарози і лактози, просочують «гомеопатично активними» речовинами. Вміст початкової субстанції в ліках незначний, навіть гомеопати визначають його як «нескінченно малу дозу». Болгарський фізик Тінчев пише: «Активна речовина в гомеопатичних ліках розведена так сильно, що на один атом його припадають мільйони атомів розчинника». Це одна з особливостей, яка спонукає нас замислитись над питанням, що саме лікує, якщо препарат майже не містить самої активної речовини.

Інша особливість – сам процес приготування

Збовтування рідини (гомеопати називають його динамізація або потенціюванням) нібито посилює лікувальні властивості розчину. У деяких грецьких православних джерелах стверджується, що під час збовтування розчинів таємно вимовляють заклинання, але самі гомеопати заперечують це, як і будь-який зв’язок з магією. Деякі намагаються пояснити процес збовтування науково: «В процесі динамічного розведення активної речовини в гомеопатичних засобах відбувається перехід в мікроскопічних масштабах від класичного до квантовому рівня». Фізик Роджер Пенроуз стверджує, що перехід від класичного до квантовому рівня, якщо визначити зв’язки між квантової теорією і загальною теорією відносності, що описує гравітаційне поле. Це так звана квантова теорія гравітації, але контури такої теорії, – пише Пенроуз, – ще не визначені.

Засновник гомеопатії Самуель Ганеман у своєму творі «Орган лікарського мистецтва» пише: «Наявність цілющої енергії не може бути пов’язана ні з атомами потенційованих ліків, ні з будь-якими фізичними або математичними особливостями будови їхньої поверхні, за допомогою яких багато хто намагається пояснити наростаючу енергію при потенціюванні, тому що ґрунтуються на занадто матеріалістичному думанні. Радше, в лікарських розчинах невидимо присутня звільнена специфічна цілюща сила, яка динамічно впливає на весь організм через контакт з його живими волокнами. Вона не передає, однак, нічого матеріального, незалежно від того, якою мірою розведено ліки».

Звідси випливає, що наукове пояснення для гомеопатії неможливе, і її походження не ґрунтується на наукових дослідженнях, а є чисто експериментальним.

Ганеман розумів хворобу так: «Треба розглядати природну хворобу не як якусь шкідливу матеріальну речовину, яка є всередині людини або поза нею, а як щось, що викликає певний ворожий духовний фактор. Він, як інфекція, порушує духовний принцип життя в організмі, вимучуючи його, подібно до злого духа, і викликаючи порушення в нормальному плині його життя».

Лікування хвороби, згідно з Ганеманом, також є духовним: «Хвороби не можуть бути усунені інакше, як за допомогою духовних (динамічних, потенційований), що впливають на духовну життєву силу, ліків». Крім того, Ганеман пише: «У лікарських розчинах невидимо присутня звільняюча специфічна цілюща сила». І далі говорить про те, що одним із способів впливу на хворобу є магнетизм (те ж саме, що використовують екстрасенси). «За допомогою магнетизму, – продовжує Ганеман, – сильна воля людини, яка впливає на хворого через контакт і навіть на певній відстані, може передати йому життєву енергію від здорового магнетізатора». Різниця між магнетизмом і гомеопатією – тільки в методі, за допомогою якого передається лікувальна сила, а сила – та ж, і об’єкт – той самий (життєва сила хворого). Однак при застосуванні цих методів хворий думає, що лікувальна сила виходить від ліків або від магнетізатора, тоді як насправді вона має надприродне, демонічне походження.

Сучасні гомеопати не пояснюють, звідки береться лікувальна сила їхніх препаратів

Хіба що багатослівно і необґрунтовано твердять про «енергоінформаційні» процеси. В одній з рекламних брошур читаємо: «Навіть якщо механізм дії гомеопатичних ліків не повністю відомий, вважається, що вони стимулюють організм і активізують потенціал здоров’я, закладений в нас самих». А стаття з «Церковного вісника» за 2002 рік звертає увагу вірних на традиційні пристрасті основоположників гомеопатії і багатьох сучасних гомеопатів до алхімії, астрології та окультизму, для якого характерне прагнення до результатів не цікавлячись їхнім походженням.

Слід зазначити, що останнім часом з’явилося чимало публікацій про православний погляд на гомеопатію, в яких підкреслено цікавість Церкви до цієї практики. Деякі автори – серед них можна назвати Бутеніна і Рибакова – пишуть про те, що в особі своїх подвижників Церква прийняла новий метод лікування. Цитують святого Теофана Затворника, святителя Ігнатія Брянчанінова, святого Івана Кронштадського, деяких старців, які практикували гомеопатію. Стверджують, що в кінці XIX ст. гомеопатія набула великого поширення серед російських священиків. Наскільки ці факти відображають вчення Руської Православної Церкви? Дещо на цю тему можна почерпнути з матеріалів Інформаційно-консультаційного центру з питань сектантства, що зібрав ряд цитат гомеопатів, які самі собою, без усяких коментарів та оцінок, можуть викликати у віруючої людини сумніви щодо сумісності гомеопатії з православною вірою, через їхню очевидну обґрунтованість в сфері окультизму і східних релігій. Так, наприклад, Олексій Карпеєв з Мінохоронздоров’я стверджує, що гомеопатія – це не лише медицина, а й «філософське начало, і фізика, і хімія, і фізико-польові, космічні начала». Гомеопат Володимир Журавльов так пояснює дію препаратів: «Гомеопатичний препарат має енергоінформаційний заряд, яким і здійснюється вплив на меридіани. Більше того, гомеопатичні препарати діють навіть в руці, без прийому». І далі: «Інформаційне поле всередині препарату залежить від людини, яка цим займається, від її доброго або поганого настрою. Так, у старих гомеопатичних аптеках рекомендували працювати тим, хто добре виспався, у кого все нормально в сім’ї».

І ще – слова Валентина Федосова з клініки альтернативної медицини «Інтермед»: «Злість людини не повинна перебувати поряд з гомеопатичними препаратами, тому що вона «закриває» їх. На гомеопатичних препаратах записані певні вібрації, як і на магнітній стрічці».

Отже, православним пропонується винести своє судження з приводу як науковості, так і сумісності з вірою принципів гомеопатії.

Гомеопатію не визнають медициною в деяких країнах Європи

Таким є стан речей в Росії, а що думають з цього приводу в Італії, де гомеопатія не визнається Міністерством охорони здоров’я? Звернімося до публікацій CICAP – Італійського комітету з контролю за твердженнями про паранормальні явища. Уже сам факт, що гомеопатія перебуває «в компетенції» цього комітету, наводить на роздуми.

Доктор хімічних наук Сільвано Фузо, член названого комітету, стверджує: ніхто ще не довів, що ефективність гомеопатії перевершує ефект плацебо. Більше того, концепції гомеопатів – динамізація, енергоінформація – не відносяться до сфери науки. Фузо каже, що гомеопатичні засоби в цілому є нешкідливими, оскільки вони не містять активних речовин. Але це не означає, що гомеопатія позбавлена ризиків. Часто ті, хто довіряють себе гомеопатії, відмовляються від науково обґрунтованих типів терапії, що нерідко призводить до найважчих наслідків. Фузо впевнено асоціює гомеопатію з рухом «Нью-Ейдж», послідовники якого прагнуть до способу життя, сумісного з природою. У цьому плані, гомеопатія та інші види «м’якої терапії» мають великий успіх. Проте «натуральне» не означає безпечне. Якщо йти за цією логікою, то і сама хвороба є натуральною.

Багато прихильників гомеопатії пояснюють ефективність препаратів «містичною життєвою енергією», стверджуючи, що традиційна медицина не в змозі дати пояснення дієвості гомеопатії. Саме поняття «енергії» має чітке наукове визначення, але в устах прибічників псевдонауки воно набуває найфантастичніших обсягів. Словом «енергія» пояснюється все на світі, однак не пропонується ніяких доказів існування самого феномена.

Представник комітету з контролю за твердженнями про паранормальні явища заявляє, що немає ніякої необхідності апелювати до катехизму і релігії взагалі, щоб показати неспроможність гомеопатії. За його словами, будь-яке зловживання довірою людей є негативним, і саме до таких зловживань комітет зараховує тих, хто наживається на гомеопатії. Однак на закінчення інтерв’ю Фузо додає: сучасні гомеопати приділяють велику увагу психологічному та емоційному стану пацієнта, що і великою мірою пояснює довіру, з якою звертаються до гомеопатів. Гомеопат ставиться до пацієнта не як до організму, а як до особистості. І це не завадило б узяти на замітку лікарям. Коли традиційна медицина буде відповідати і психоемоційним потребам пацієнта, можна сподіватися, що люди перестануть шукати ірраціональних рішень та ілюзій.

Ставлення Католицької Церкви до гомеопатії

Нагадаємо, що в Римі пройшов симпозіум «Етика і духовність здоров’я» під егідою Папської ради з охорони здоров’я. Велику увагу приділили саме гомеопатії. Учасники симпозіуму помітили, що останнім часом деякі гомеопати почали застосовувати і наукові методи, а також була підкреслена роль води як основи всякого лікування і життєвої необхідності для організму. У всякому випадку, питання так і залишилося відкритим – таким же відкритим, як і сам симпозіум, який зібрав представників різних віросповідань. Багато хто запитує, яке офіційне ставлення Католицької Церкви до гомеопатії. Відповідь на це питання можна знайти в документі «Ісус Христос – носій живої води», опублікованому Папською радою з культури в 2003 році. У другому параграфі другого розділу цілком недвозначно гомеопатію ставлять в один ряд з езотеричними практиками. І хоча чіткого визначення гомеопатії там не подано, з контексту зрозуміло, що ці практики представлені як засновані на світогляді, що суперечить християнському, про що йдеться у 2117 параграфі Катехизму Католицької Церкви.

Католицький Оглядач

Пологи як бізнес, або Скільки коштує народити українським жінкам?

часопис CREDO — Tue, 25 Oct 2011 15:47:03 +0000

Фото zoomi.com.ua

Ні для кого не секрет, що державна медицина вже давно не безкоштовна. Більше того – вона часто просто не по-кишені пересічному українцю. Навіть елементарні аналізи в поліклініках і лікарнях не завжди вдається здати безкоштовно.

А народження дитини взагалі дороге задоволення. Вартість пологів у державному пологовому будинку може коливатись від кількох сотень до кількох тисяч гривень. Нерідко медики беруть винагороду в американській валюті, а інколи відверто вимагають гроші.

Найдорожче вартують пологи у мегаполісах. Так, в столиці за попередньої домовленості з лікарем доведеться викласти в середньому 700-800 доларів і це не межа!

А ось в менших містах і народжувати дешевше – в середньому жінки платять 200-300 доларів за пологи. Лікарі ж часто не називають конкретної суми, а ось медперсонал «нижчого калібру» може буквально вимагати гроші за свої послуги. Акушерка отримує в середньому 200, а санітарка – сто гривень. Недешевим є і проживання в пологових будинках.

Нонсенс, але переночувати в хорошому готелі зі значно кращими умовами обійдеться вам дешевше, ніж перебування у скромній палаті в пологовому, вартість якої може коливатись від 30 до 800 гривень за добу!

«Українська правда. Життя» дізналась, скільки ж коштує сьогодні задоволення народити дитину і з якими проблемами зіштовхуються наші жінки у державних пологових будинках.

Як народжують нині українки – у розповідях молодих мам з різних регіонів країни, у яких нещодавно з’явились діти.

Марина Кірова, м. Київ

«Народжувала в Інституті педіатрії, акушерства і гінекології в Києві. Мені призначили планове кесареве, тому лягла в стаціонар за три дні до пологів. Але народила сама. Домовлялась заздалегідь з лікарем. Йому за пологи заплатила 700 доларів. Також довелось викласти 500 гривень за одномісну палату і заплатити «благодійний внесок» у розмірі 500 гривень.

Окрім того, сто гривень занесли в дородове відділення. Аналогічну суму віддали санітарці, а акушерка отримала 300 гривень. Медикаменти купувала сама – вклались у три сотні гривень. Мушу сказати, що гроші не вимагали, все було коректно. Лежала в одномісній палаті як до пологів так і після них. Заплатили півтисячі гривень за весь час перебування.

У нас були партнерські пологи. Чоловік був на всіх етапах, дуже підтримував, дихав зі мною на переймах. Самі пологи пройшли добре і швидко, за шість годин справились, попри те що перейми були болючі! Лікарями задоволена на всі 100%. Єдине, що не сподобалось – дитину приносили тільки на годування, а їжа в інституті була просто огидна».

Даша Серик, м. Одеса

«В Одеський обласний пологовий будинок йшла пішки, швидку вирішила не викликати. За пологи заздалегідь домовилась з лікарем Людмилою Агєєвою, але в ніч на друге вересня вона, як на зло, була у відпустці.

Пологи приймала її колега – Ірина Баранова. У неї цього дня одночасно зі мною ще одна жінка народжувала. Та їй заплатила 400 доларів. Я ж їй не платила нічого. Баранова відверто хамила і показувала неприязнь. Піднімала на мене голос за те, що я від болю кричу на всю лікарню.

Зранку 2 вересня вийшла з відпустки Агєєва і «перейняла естафету». Тоді все змінилось – і добрим словом підтримала, і за руку потримала. Так як від грошей вона відмовилась, я їй подарувала дорогий комплект постільної білизни.

Після пологів весь персонал по черзі бігав до мене в палату і розпитував як справи, всім виглядом показуючи, що хоче грошей. Ми ж заплатили лише акушерці 300 гривень і по 100 гривень двом санітаркам. До пологів і після них перебувала в двомісній палаті, за це заплатила 250 гривень.

Народжувала цілковито одна, ніхто з рідних не захотів бути зі мною в цей момент. Морально дуже налякалась, було боляче. Зі знеболюючого кололи ношпу, але вона мені зовсім не допомагала. В цілому список медикаментів, який мені дали в пологовому, обійшовся нам у 100 гривень.

Після пологів залишився неприємний осад. Найбільше вразила безтактовність медичного персоналу. Не стукали, заходячи в палату, а одного разу вони мене дуже налякали. Я вперше за дві доби заснула, а о пів на 12 ночі в палату залітають жінки в білих халатах з криком, що не поставили мені укол окситоцину».

Наталя Тимчук, м. Житомир

«Народжувала по домовленості у всім відомому Центрі матері і дитини у Житомирі, у лікаря з відділення патології вагітності. Умови дуже гарні – окремі пологові кімнати, ніяких старих гінекологічних крісел, на підлозі ковролін, в палаті м`яке ліжко, шведська стінка, фітбол, є умивальник, пластикові вікна, гарні занавіски…

Центр матері і дитини відомий своїм новаторством у пологах. Так, я народжувала вертикально, на стільчику. Знайомі дівчата народжували як завгодно і лікарі тут це дозволяють. Конвеєра з жінок немає, бо пологових кімнат у центрі цілий поверх. Зі мною разом народжували ще з 3-4 жінки.

Пологи тут практично у всіх – партнерські. Зі мною була свекруха, хоча планувала бути з чоловіком. Дитинку після обмірювання і одягання одразу приклали до грудей. Лікарю дала 300 гривень, акушерці 250 і санітарці – 50».

Світлана Гудко, м. Макіївка

«Народжувала в пологовому будинку №6, що в Макіївці. Заздалегідь домовлялась, щоб пологи приймала саме моя лікар, навіть якщо це не її зміна. Таке задоволення коштувало 1500 гривень включно з медикаментами. Окрему палату брати не стала, тому що вона коштує 200 гривень на добу. При виписці – як в РАЦСі: працював фотограф, яка зробить фото за 80 гривень і відео за 160 гривень. Також дають медальки за 100 гривень. Але ці послуги за бажанням».

Олена Тарасенко, м. Дніпропетровськ

«Мій син народився в пологовому відділенні міської лікарні №9 у Дніпропетровську. Пологи у нас були партнерські. Правда, чоловік спочатку відмовлявся, але після консультації з лікарем та перегляду рекомендованого фільму все-таки зважився.

Ми народжували за попередньою домовленістю. Потрачені гроші, враховуючи палату, внесок в приймальні і безпосередньо подяку лікарю, не перевищували 2500 гривень. Палата для відвідування обійшлась нам у 800 гривень за весь період перебування.

Дуже сподобалось ставлення лікаря, з якою домовлялись. Ми їй подзвонили о пів на третю ночі. Вона попередила про мій приїзд в пологовому відділені, зідзвонилась з черговим лікарем і контролювала мій стан.

А ось дитяче відділення взагалі розчарувало. Лікарі-неонатологи під час огляду дитини нічого не коментували, просто мовчки щось записували в карточку. Про результати оглядів і аналізів довелось настирливо випитувати.

Втішив чудовий ремонт, фотографії грудних діток на стінах, наявність індивідуального бойлера в палаті. Навіть харчування було непоганим: каші на воді, кефір, супи».

Тетяна Ткачук, м. Бориспіль

«Ні з ким за пологи принципово не домовлялась, відповідно ніхто грошей не вимагав і ні разу не натякав. Я випадково потрапила до найкращого лікаря. Акушерки також були привітні, отримала підтримку в повному обсязі. Лежала в звичайній одномісній післяродовій палаті безкоштовно. Умови не супер, але я задоволена.

Народжувала сама. В цей час пологові будинки були закриті для партнерських пологів і відвідувачів через епідемію грипу АH1N1. В цілому пологи тривали довго, але пройшли добре. Знеболення не було, все відбувалось природньо.

Не залишила там ні копійки! Купувала лише прості медикаменти: зеленку, перекис, стерильні рукавички, вату тощо. На це витратила близько 200 гривень, але більшість ліків не знадобилось».

Ірина Матчак, м. Вишгород

«Попала в пологове відділення Вишгородської центральної районної лікарні за тиждень до самих пологів з тиском 160 на 110, вся запухла. Була шокована: надворі початок вересня, ніяких епідемій немає, а пологове відділення такого закритого типу, що якщо попадеш – то вийти вже не можна. Навіть в аптеку не пускали. Отак цілими днями у халаті ходила по коридорах і чекала свого часу. Чоловік провідував, але «з боями»: домовлялись з санітарками, щоб пропустили.

Заздалегідь домовилась з завідуючою відділення, щоб приймала пологи. Перше питання було «чи ми часом не з Києва?». За словами лікаря, «від киян відбою нема, приймають тільки місцевих». Як «віддячити» – не знала, ніхто сум не називав. Дівчата сказали таксу – 1200-1500 гривень.

У нас були партнерські пологи. Здивувало, що у відділенні дуже підтримують такий формат пологів. Мене запевнили, що чоловіки тільки допомагають!

Великий мінус – у відділені дородові, післяродові палати і сам пологовий зал на одному поверсі. Тому протягом тижня щоночі чула крики жінок, відповідно, на пологи йшла як на страту.

Паралельно в сусідніх залах народжувало ще двоє жінок. Це дуже заважало і втомлювало.

Акушерці заплатили 100 гривень, також подякували медсестрі, санітарці. Приємно здивували ціни за одномісні і двомісні палати – 30 гривень на добу».

Аня Балан, м. Хмельницький

«Першу дитину народжувала в Хмельницьку майже 10 років тому. На той час у місті був один єдиний пологовий будинок та й ціни були інакшими. Коли приїхала в пологовий, то почалася звичайна процедура оформлення. Все як завжди: вийшла хамка медсестра, почала наїжджати, що в мене тапочки не такі, як треба. Нахамила їй у відповідь. І вона пішла, а замість неї прийшла бабуся і почала оформляти. Тоді заплатила 80 гривень страховки і все. Більше нічого не треба було: ніяких ліків, ні рукавичок, ані ниток – в них все було своє.

Лікар, з яким домовилась, не відходив від мене. Поки були перейми розказували анекдоти. На потуги поставили крапельницю. Що вводили не казали, а я і не питала. Все пройшло швидко. Гінекологу тоді заплатила 100 гривень, акушерці – 50. Лікарю, з яким домовлялась – всього 500 гривень.

Другі пологи рік тому обійшлись значно дорожче. Народжувала в Кам’янці-Подільському. Тоді це було екстрене кесареве, я потрапила в реанімацію. Тратили 800 гривень на мене і стільки ж на сина на добу. Гінеколог-хірург отримав 100 доларів, асистент – 500 гривень, а лікарю в реанімації заплатили 300. Він вже сам «поділився» з нянечками і медсестрою».

Ярина Городиська, Українська правда. Життя

У Ватиканській аптеці щодня 2 тис. покупців

часопис CREDO — Thu, 13 Oct 2011 15:07:57 +0000

Щодня понад дві тисячі покупців відвідує ватиканську аптеку «Farmacia Vaticana». Такий великий наплив покупців змусив цю установу реформувати своє функціонування. Щоб забезпечити покупцям більший комфорт, керівництво аптеки ввело новинку – «чергомати».

Відтепер кожен покупець має отримати в автоматі номерок і очікувати появи свого номера на електронному табло. Також відвідувачі аптеки розділені на три категорії: працівники ватиканських служб та дикастерій, священики і богопосвячені особи, а також іноземці.

Про функціонування ватиканської аптеки дбають члени Зромадження милосердних братів, вони також опікуються усією ватиканською медициною.

Великий наплив покупців пояснюється як добрим обслуговуванням, так і тим, що громадяни Італії також можуть за лікарським рецептом купувати в ватиканській аптеці ліки, отримуючи ті ж пільги, що й в італійських аптеках. Однак єдиною і вагомою різницею для італійців у Ватикані є значно нижча ціна.

Зараз триває модернізація аптеки і її лабораторії, яка також виробляє високоякісні ліки.

За матеріалами: Католицький Оглядач

Студенти медицини не хочуть робити аборти

часопис CREDO — Tue, 19 Jul 2011 13:23:00 +0000

Про це пише британська «The Guardian», посилаючись на опитування, проведене серед студентів медицини у Великобританії.

Майже половина з 733 опитаних вважає, що лікар повинен мати право відмовити у виконанні медичної процедури, якщо вона суперечить його моральним, культурним чи релігійним принципам. Серед можливих випадків, коли вони будуть відмовлятися, студенти назвали виписування контрацепції та аборти.

З даних, які опублікував «Journal of Medical Ethics» виникає, що третина студентів не зробила би аборту дитини з вродженими вадами після 24 тижнів вагітності. Одна четверта – відмовилась би робити аборт на будь-яких термінах вагітності, якщо не спрацювала контрацепція, але батьки все одно не хочуть народжувати. Кожен п’ятий студент сказав, що не буде робити аборт навіть неповнолітній дівчині, яку зґвалтували.

За матеріалами: wiara.pl

У Львові лікарі моляться за хворих

часопис CREDO — Mon, 04 Jul 2011 10:05:24 +0000

Сьогодні, 4липня, у церкві св. Йосафата у Львові відбудеться молитовне зібрання для лікарів та працівників медичної сфери. Така співпраця духовенства та медиків покликана допомагати пацієнтам, які потребують зцілення від хвороб.

Започаткував ці зустрічі о. Володимир Груца, який навчаючись в Австрії, захопився ідеєю лікарки, яка разом зі своїм персоналом заснувала молитовну групу, де вони моляться за хворих, особливо за невиліковних, допомагаючи їм гідно піти з життя, розрадити й полегшити їх фізичні муки.

«Хоч на Заході в медицину вкладають великі кошти, вона має набагато більше можливостей та розвинуті технології, проте багато лікарів зрозуміли, що є лише своєрідним інструментом в Божих руках і без Його допомоги не можуть лікувати людей», – розповідає отець Володимир. Він перейняв цей досвід для України, щоб у нас також співпраця духовних осіб та «людей в білих халатах» стала порятунком для недужих, адже масштабні порушення прав пацієнтів через неякісну або невчасну медичну допомогу призводять до численних смертей та інвалідностей. Таку ініціативу отця однією з перших підтримала Христина Комісар-Цар, яка працює лікарем-урологом. Жінка переконана, що великим досягненням зустрічей буде те, коли з кожної медичної установи міста, прийде хоча б один працівник і зрозуміє, щоб допомогти хворим, не достатньо лише препаратів та ліків. Маючи певний лікарський досвід, вона стверджує, що душа пацієнта також потребує лікування. Тому кожне зібрання о. Володимир Груца розпочинає короткою духовною наукою, пізніше відводить час для роздумів та молитви в тиші. Після чого служить молебень біля мощей блаженного Миколая Чарнецького, які з липня 2002 перебувають у цьому храмі. Зустрічі зробили відкритими для усіх охочих. Згодом планують зібрати працівників медицини у більш тісному колі, можливо за чаєм, аби вони могли відверто поділитися своїми проблемами, досвідом, враженнями та побажаннями. Передбачаються, що такі зібрання для медиків стануть регулярними й відбуватимуться кожного першого понеділка місяця.

Галина Чабан

«Хочу жити». Конференція Асоціації італійських лікарів-католиків

часопис CREDO — Tue, 21 Jun 2011 14:21:27 +0000

Днями в італійському місті Асколі пройшла конференція членів Асоціації італійських лікарів-католиків під назвою «Хочу жити». У центрі обговорень – італійська система охорони здоров’я.

На думку віце-президента асоціації Стефано Оджетті, в наші дні дуже часто говорять про тих, хто хоче померти, і зовсім забувають про тих, хто хоче жити. Сама назва конференції з’явилося завдяки вислову, що належить Маріо Меладзіні, президенту асоціації, яка займається бічним аміотрофічним склерозом. Він сказав: «На жаль, я занадто довго був здоровий, тому що саме хвороба допомогла мені розкрити свій потенціал і навчила мене жити радісніше». Автор цього вислову пересувається на інвалідному візку, над ним була проведена трахеотомія. Але, незважаючи на всі ці труднощі, він захищає право на життя, хоча це в наш час зовсім не в моді.

Засоби масової інформації приділяють багато часу і місця борцям за евтаназію і повністю ігнорують борців за життя. Ця ситуація підштовхнула членів асоціації до дебатів у присутності політиків, до яких вони звернулися з проханням проконтролювати умови, в яких знаходяться інваліди, а саме перевірити, чи не підштовхує інвалідів до добровільного переривання життя їх навколишня обстановка.

Лише мінімальна частина запитів на евтаназію має ідеологічне підгрунтя. Спираючись на свій медичний досвід і завзятість, з яким пацієнти наполягають на пошуку дієвих методів лікування навіть в самих безнадійних випадках, Стефано Оджетті підкреслив, що люди хочуть жити.

У конференції взяв участь монсеньйор Зимовський, президент Папської ради з охорони здоров’я. Прелат присвятив свій виступ блаженному Папі Йоану Павлу II, «страждальцю серед страждальців». Монсеньйор Зимовський підкреслив велич Папи, який своїм лагідним прийняттям немочі закликав людей жити з гідністю навіть у стражданні.
Ще одним аспектом, необхідним системі охорони здоров’я, м. Оджетті назвав етику, тому що ця система займається розподілом ресурсів. Одна справа, сказав віце-президент Асоціації італійських лікарів-католиків, направляти ресурси в естетичну хірургію, а інше – на догляд за хворими, пенсіонерами, на створенні умов для співробітництва з добровольцями, включаючи догляд на дому, на створення структур психологічної допомоги інвалідам. Г. Оджетті також нагадав, що наше суспільство поступово старіє, і проблеми, пов’язані зі старістю, будуть тільки збільшуватися. Саме тому необхідні нові рішення в системі охорони здоров’я, спрямування ресурсів на дослідження в області терапії болю – все це здатне допомогти суспільству прийняти життя навіть не в повноті своїх сил.

За матеріалами: Радио Ватикан

У Білорусі на міжнародній конференції обговорили проблеми лікарської етики

часопис CREDO — Fri, 27 May 2011 13:31:20 +0000

У Вітебську 26-27 травня триває VII міжнародна конференція «Проблеми лікарської етики в сучасному світі». У конференції беруть участь науковці, медичні працівники, священнослужителі з Білорусі, Ватикану, Гани, Росії, Польщі, Україні, Індії, Швейцарії, Шрі-Ланки.

Як повідомила прес-служба УКУ, учасник конференції, керівник Школи біоетики УКУ, член-кореспондент Папської Академії «Pro Vita» о. д-р Ігор Бойко під час своєї доповіді зазначив: «Серед тривожних тенденцій останніх років – швидке поширення порнографії та насильства в мас-медіа. У сучасному світі втрачається сенс святості і недоторканності людського життя. Сьогодні мова йде не лише про індивідуальний егоїзм, але радше про соціальне сумління, яке не вірячи у недоторканну цінність життя, стає її абсолютним володарем. Втрата сумління щодо цінності людського життя призводить до втрати любові і поваги до кожної людини».

З цього приводу о. Ігор Бойко посилається до однієї з енциклік Папи Йоана Павла ІІ, який заохочує до культурної переміни: «Папа заохочує, щоб центри і комітети біоетики могли вносити свій власний внесок у поширення правдивої культури життя. Особливу роль у цьому процесі, на думку Івана Павла ІІ, відіграють університети, зокрема католицькі, а також осередки, інститути і комітети з питань біоетики», – наголосив декан філософсько-богословського факультету УКУ.

На конференції у Вітебську учасники працювали за такими основними напрямками: Біоетика в сучасній медицині; Профілактика алкоголізму та наркоманії сьогодні; «Культура життя» проти «культури смерті»– духовні аспекти боротьби з абортами і евтаназією; Сучасна фармакотерапія і поліпшення якості життя хворої людини; Етичні та деонтологічні аспекти навчального процесу в медичному ВНЗ; Лікарська етика професійних груп

Організатори конференції – дієцезія Римо-Католицької Церкви в Республіці Білорусь, управління охорони здоров’я Вітебського облвиконкому та «Вітебський державний медичний університет».

Світова медицина створює індивідуальні препарати для лікування раку, – генетик

часопис CREDO — Thu, 05 May 2011 14:37:33 +0000

Майбутнє медицини – в персональному підході, де кожна особа матиме медикаменти розроблені лише для неї та для її роду хвороби. Вивчаючи низку генів, ми можемо створити один специфічний лік для кожної особи зокрема. Зараз така практика уже доступна в Канаді.

Про це розповів професор генетики МакҐілського університету (Канада) д-р Юрій Мончак, повідомляє прес-служба УКУ. 3-4 травня у Школі біоетики УКУ директор лабораторії молекулярної генетики читав курс лекцій про нові можливості молекулярної генетики та сучасні протиракові терапії.

Діагностику хвороби можна проводити на підставі дослідження одного або цілої збірки різних генів. «Найперше це ліки проти хвороб, які легко діагностувати – форми лімфоми, лейкемії, різні види раку. У цих хворобах нам уже відомі мутовані гени. Тепер ми можемо продіагностувати, які протеїні ці гени продукують, побачити тривимірну форму цих молекул, і тоді створити ліки, які реагують лише проти них», – розповів професор.

Уже сьогодні існує можливість швидко продіагностувати молекулярне тло хвороби людини і створити для неї так званий дизайнер ліків. «Наша лабораторія має контракти з фармацевтичними компаніями. Ми діагностуємо хвороби, а вони виробляють індивідуальні ліки. Правильний діагноз хвороби – найважливіше для лікування. Зараз медицина все більше іде в напрямку молекулярної діагностики. Ми не просто дивимося на хвору тканину, а досліджуємо, які гени є мутовані».

З кожним роком така діагностика дешевшає. Ще 10 років тому відчитати весь генетичний код людини коштувало близько 100 тис доларів. Зараз це – 5 тис. доларів. «Можливо, за 2-3 роки ціна опуститься до 1 тис. Тому є можливість, що такі технології скоро введуть і в Україні. Однак важливо, щоб така медицина була доступною для всіх. У Канаді доступ до такого роду лікування та діагностики мають усі, адже медицина тут соціалізована. Однак такої можливості не мають люди у багатьох країнах, зокрема в Україні, відповідно це ставить перед медиками етичні питання. Гроші не повинні вирішувати, хто житиме, а хто помиратиме», – наголосив професор.

Довідка

Д-р Юрій Мончак – директор лабораторії молекулярної генетики та професор генетики медичного факультету МакҐілського Університету (Канада). Професор Мончак разом зі своєю матір’ю заснував фонд ім. Михайла Мончака, о. Івана Гаврилюка, Дарії Когутяк і Софії Кокоцької при УКОФ (Українська католицька освітня фундація). Йому небайдужі проблеми морально-етичного характеру та їх оцінка з християнської точки зору. Для нього також є важливою ідея гуманізації медицини на основі християнських цінностей та виховання поваги до людського життя.

Європа оголосила нетрадиційну медицину незаконною

часопис CREDO — Tue, 03 May 2011 10:00:52 +0000

На всій території Європейського Союзу набула чинності заборона на продаж лікарських трав і інших засобів гербальної медицини.

Відтепер продаватися у спеціалізованих магазинах та аптеках можуть лише ті трави і екстракти з них, які пройшли експертизу і використовувалися впродовж останніх 30 років у країнах ЄС.

Заборона введена директивою Єврокомісії. Вона готувалася і обговорювалася протягом останніх семи років. Згідно з новими нормами, аптеки, які торгують лікарськими травами повинні отримати спеціальні ліцензії, вартість яких сягає 200 тисяч доларів.

Одночасно введено жорсткі умови перевірки збору, виробництва, зберігання і роздрібного продажу трав’яних препаратів.

Нова директива дозволить контролювати ліки, зроблені на основі трав і рослин, які йдуть потужним потоком в ЄС з азіатських країн, в першу чергу Китаю та Індії.

При цьому ці засоби не завжди мають необхідні супровідні документи, що підтверджують їхню справжність чи ефективність.

У результаті введення нової директиви Єврокомісії з ринку ЄС пропадуть сотні препаратів, зроблених з трав. Власники численних аптек і центрів нетрадиційної медицини опиняться на межі банкрутства.

За матеріалами: Zaxid.net

У Києві триває ІІ Всеукраїнський конгрес з медичного права, біоетики і соціальної політики

часопис CREDO — Fri, 15 Apr 2011 14:25:04 +0000

ІІ Всеукраїнський конгрес з медичного права, біоетики і соціальної політики14-15 квітня проходить у Києві. У роботі конгресу бере участь понад 200 експертів медичного права, юристів, адвокатів, біоетиків, представники Церкви з України та 12 країн світу.

На конгресі обговорюють важливі питання пов’язані із розвитком медичного і фармацевтичного права в Україні, проблеми реформування національної системи охорони здоров’я, моральні та етичні аспекти людської прокреації тощо, повідомила прес-служба УКУ.

Як розповів учасник конгресу, декан Філософсько-богословського факультету УКУ, керівник Школи біоетики УКУ о. д-р Ігор Бойко, учасники конгресу вважають, що необхідно змінювати ідеологію, яка була вироблена в минулому і ставити акцент на етику, мораль та біоетику. Також прозвучали тривожні сигнали про те, що за останні 10 років незалежності України, українці почали вдвічі більше вживати алкоголю.

О. д-р Ігор Бойко у своїй доповіді «Моральні та етичні аспекти людської прокреації» наголосив: «Прогрес у медицині покращив життя людини, але й поставив перед нею багато етичних питань: який сенс людської прокреації? Чи все те, що пропонують сьогодні фахівці у сфері репродуктивних технологій є морально добрим (сурогатне материнство, кріоконсервація та редукція ембіронів та ін.)? Як на законодавчому рівні захистити право на життя кожної людської особи від зачаття до природної смерті?».

На думку о. д-ра Ігоря Бойка, бажання мати дитину є природним і законним, але його не слід плутати з правом на дитину, яке інструменталізує її. «Закон, який використовує людину як засіб, противиться праву як такому. Тому що закон створений для служіння людині. Людина є тим, хто володіє правами, і як така, вона не може бути об’єктом права».

Також чимало доповідачів наголосили на важливості викладання предмету біоетика як для лікарів, так і для правників, тому що брак біоетичних знань часто спричиняє втручання правоохоронних органів. Про що свідчать події із «чорними» лікарями-трансплантологами в Києві.

У ватиканській лікарні лікують онкологічні захворювання за допомогою дорослих стовбурових клітин

часопис CREDO — Fri, 15 Apr 2011 13:43:30 +0000

Ватиканська дитяча лікарня «Бамбіно Джезу» повідомила про запуск нової програми лікування онкологічних захворювань, яка забезпечить більше 20 відсотків всіх пересадок кісткового мозку в Італії. 11 квітня в лікарні відкрилося нове відділення з пересадки кровотворних стовбурних клітин, де і почала працювати програма під назвою «Міта-2» – Міждисциплінарне відділення новаторської терапії.

Пересадка кровотворних стовбурних клітин є однією з найбільш передових терапій з технологічної точки зору. Вона здатна вилікувати захворювання з несприятливим прогнозом: лейкемію, лімфоми, вроджений імунодефіцит, – або ж стан, який значно погіршує якість життя пацієнта (наприклад, таласемія, яка у відсутності пересадки вимагає постійних переливань крові та прийому ліків, спрямованих на попередження надлишку заліза від переливань).

Ще в 2010 році Департамент онкологічної гематології дитячої лікарні «Бамбіно Джезу» обладнав чотири приміщення, що стали найбільш активним педіатричним центром пересадок у всій Італії. Було вироблено всього 107 пересадок, тобто 20 відсотків усіх кровотворних пересадок в країні. У цьому році планується провести 140 пересадок.

«Міта-2» має сьогодні шість нових приміщень, в яких госпіталізовані діти та їх батьки можуть користуватися кращими біомедичними технологіями, а комфортна обстановка у відділенні допомагає дитині краще перенести період госпіталізації та ізоляції. Відділення спроектовано відповідно до найсучасніших критеріїв біоінженерії, що сприяє зведенню до мінімуму ризиків інфекції для дитини з ослабленим імунітетом.

Нове відділення покликане, з одного боку, відповісти на зростаюче число запитів про пересадку, а з іншого – буде присвячено найскладнішим випадкам, наприклад часткової імуногенетичної несумісності батька-донора і дитини. Сьогодні ці випадки – передовий фронт трансплантології кровотворних клітин. Надалі планується побудувати в одному з римських філій лікарні «Бамбіно Джезу» так звану «Cell Factory». Її відкриття заплановане на 2012 рік. У лабораторіях «Cell Factory» будуть виготовлятися біоматеріали для клітинної та генної терапії.

Нове відділення прикрашено різнокольоровими панелями, стіни розписані сюжетами з улюблених казок маленьких пацієнтів.

Директор Департаменту онкологічної гематології та центру трансплантацій професор Локателлі пояснив, що 75-80 відсотків дітей з онкологічним діагнозом сьогодні повністю видужують завдяки таким терапевтичним методам, як хіміотерапія, хірургія, радіотерапія, пересадка кровотворних стовбурних клітин. Для деяких видів злоякісних пухлин відсоток одужання ще вищий. А нові дослідження, проведені лікарнею «Бамбіно Джезу», перш за все націлені на розробку індивідуального підходу до кожного онкологічного хворого, з тим, щоб кожна дитина могла отримувати найбільш ефективні та найменш небезпечні особисто для неї методи лікування.

За матеріалами: Радио Ватикан

Благодійники із Голландії допомагають українцям, в яких проблеми із зором

часопис CREDO — Fri, 15 Apr 2011 10:20:30 +0000

Безкоштовні обстеження зору для українців в містах Західної України проводять експерти-офтальмологи, що на волонтерських засадах працюють на базі голландського благодійного фонду «Евіденте».

Обстеження розпочалися 10 квітня і триватимуть до 19. За цей час фахівці оглянули уже кілька сотень українських пацієнтів, повідомила прес-служба Карітасу України.

У Львові й Тернополі кваліфіковані оптометристи щодня проводять якісну діагностику та оформлення рецептів на виготовлення окулярів. Після повернення до Нідерландів благодійники за власний кошт виготовлять і передадуть на Україну окуляри для потребуючих людей.

У травні 2009 року в Івано-Франківську та Львові відбулась перша така гуманітарна місія «Евіденте» в Україні. І зараз друзі із Голландії знову прибули в Україну, заручившись партнерством Львівської освітньої Фундації і Карітасу України.

«Евіденте» – голландський благодійний фонд, що допомагає людям з вадами зору. Діє благодійний фонд понад 40 років. Спеціалісти допомогли людям із вадами зору вже у 23 країнах світу, змогли посприяти бачити краще сотням тисяч людей.

«Дуже приємно бачити, яку радість приносить людям наша турбота! Наша ціль – покращити зір і комфорт життя для тих, хто має в цьому потребу. Адже не маючи змоги бачити світ довкола, ми втрачаємо повноцінність і щастя.

Наш фонд починав свою діяльність із допомоги дуже бідним людям, бездомним, сліпим дітям. За ці роки ми побували у багатьох економічно слабких регіонах Європи, східних і навіть африканських країнах. Стикаємось із гострою реальною потребою продовжувати нашу роботу надалі і нести допомогу людям, що живуть поряд з нами і мають менші фінансові можливості », – голландський лікар-оптометрист Роб Боон.

Більшість українців дають хабарі лікарям

часопис CREDO — Mon, 28 Feb 2011 15:29:13 +0000

74,6% українців вважають систему охорони здоров’я в країні корумпованою. Майже половина населення стикалася з корупцією особисто, а 43,4% опитаних заявили, що медпрацівники державних установ прямо вимагали гроші.

Такими є результати опитування, проведеного Інститутом Горшеніна.

Кожен третій опитаний (38,7%) вважає, що знизити рівень корупції допоможе введення страхової медицини. Кожен десятий (11,6%) налаштований песимістично і вважає, що корупції стане тільки більше.

У ході опитування з’ясувалося, що незважаючи ні на що, 39,6% респондентів продовжують наполягати, що медицина в Україні повинна бути безкоштовною.

Опитування проводилося по телефону. З 25 по 27 лютого за випадковою вибіркою було опитано 1000 респондентів у віці від 18 років, у всіх обласних центрах України, містах Києві та Севастополі. Квотами були регіон проживання, стать і вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує 3,2%.

За матеріалами: vidido.ua

Зустріч медичних капеланів Львівської архиєпархії

часопис CREDO — Fri, 04 Feb 2011 11:30:40 +0000

Вчора, 3 лютого, відбулася зустріч медичних капеланів Львівської архиєпархії. За словами ініціатора зустрічі о. Володимира Мощича, вона є необхідною для координації праці медичних капеланів на місцях їх служіння.

У робочій зустріч взяв участь також владика Венедикт, єпископ-помічник Львівської архиєпархії. Владика зосередив свою увагу на відповідальності служіння медичного капелана. «Коли людина живе у звиклому ритмі вона не може навіть усвідомити, як хвороба може зруйнувати її життя. Хвороба, усе рушить, а потрапивши до лікарні у людини знову пробуджується бажання Бога. Люди немовби квіти розпускаються, стають чутливими, переоцінюючи власні цінності» – сказав владика.

Архиєрей зауважив, що такий стан є надзвичайно сприятливим, щоб сіяти Боже Слово, яке людина бажає прийняти. Відповідальність капеланів полягає у тому, щоб через свою поставу свідчити про Христа і досвід переживання Бога.

В рамках зустрічі, капелани говорили також про доцільність відзначення Всесвітнього дня хворого, який відбудеться 11 лютого 2011 року. Зокрема, о. Мощич, який є Головою комісії у справах душпастирства охорони здоров’я Львівської архиєпархії, зазначив, що в цей день Архиєпископ Львівський владика Ігор та владика Венедикт відвідають певні медичні установи.

За матеріалами: ugcc.lviv.ua