CREDO - католицький суспільно-релігійний часопис » загальні аудієнції

Папа про вміння чувати на молитві

часопис CREDO — Thu, 02 Feb 2012 06:33:45 +0000

Просити в Бога дару бути здатними чувати з Ним на молитві й виконувати Його волю, навіть якщо йдеться про хрест, закликав вірних Папа Бенедикт XVI під час загальної аудієнції у середу, 1 лютого.

Промовляючи до кількох тисяч прочан, які заповнили зал ім. Павла VI у Ватикані, Святіший Отець запропонував чергові роздуми на тему молитви, коментуючи цього разу молитву Ісуса в Гетсиманському саду.

Бенедикт XVI звернув увагу на те, що Христова молитва на Оливній горі є настільки особливою, що Він, Який завжди молився на самоті, цього разу просить апостолів Петра, Якова та Йоана залишитися поблизу та чувати разом з Ним. «Сумна душа моя аж до смерті. Зостаньтесь тут і чувайте», – каже Ісус до учнів, слова Якого записав святий Марко. Вони є уривком псалма та вираженням досвіду багатьох Божих угодників, адже вірність Божій місії часто зустрічає спротив та ворожіть з боку оточення. Відчуття страху й тривоги, про які говорить Христос, є, за словами Папи, підсумком тривоги людини перед обличчям смерті та її невідворотності.

Далі святий Марко розповідає: «Пройшовши трохи далі, він припав до землі й почав молитися, щоб, якщо можливо, минула його ця година» (Мк 14,35). Святіший Отець пояснив, що молитва обличчям до землі є вираженням цілковитого віддання себе в Божі руки. Цей жест бачимо також під час складання чернечих обітів чи під час свячень. Прохання, щоб обминула Його ця година, це не лише страх людини перед обличчям смерті, але також «зворушення Божого Сина, що побачив величезний тягар зла, який муситиме взяти на Себе, щоб його подолати, позбавити сили». «Дорогі друзі, – закликав у цьому контексті Бенедикт XVI, – також і ми, під час молитви, повинні уміти приносити до Бога наші труднощі, терпіння, спричинені певними ситуаціями, днями, нашими стараннями щоденно Його наслідувати, бути християнами, а також ставити перед Богом тягар зла, який бачимо в собі та довкола нас, щоб Він додавав нам надії, щоб дав відчути Свою близькість та дарував нам трохи світла на життєвому шляху».

Коментуючи наступний фрагмент Ісусової молитви: «Авва-Отче, усе тобі можливе: віддали від мене цю чашу! Та не що я хочу, а що ти» (Мк 14,36), Папа зазначив, що Ісус навчає нас, що лише достосовуючи свою волю до Божої волі, людина віднаходить свою справжню велич, «обожествлюється», здобуває справжню свободу.

«Дорогі друзі, – звернувся наприкінці Бенедикт XVI, – просімо в Господа Бога вміння чувати з Ним на молитві, щодня виконувати Божу волю, навіть якщо йдеться про хрест, жити в дедалі глибшій близькості з Господом, щоб принести на цю землю трішки Божого неба».

За матеріалами: Радіо Ватикан

«Для Бога влада означає служіння», – Бенедикт XVI

часопис CREDO — Mon, 30 Jan 2012 11:13:17 +0000

Перед щонедільною публічною молитвою «Ангел Господній» Папа поділився з паломниками своїми роздумами на тему євангельського уривку, що читався цього дня під час Меси.

Говорячи про Ісусову проповідь в Капернаумі, Папа пригадав, як при цій нагоді Спаситель звільнив чоловіка від нечистого духа. Здивований народ називає Ісуса «святим Божим», тобто Месією, і за короткий час слава про Нього рознеслася по всій околиці, де Він проходив, звіщаючи Боже царство та зціляючи різні недуги.

Святіший Отець звернув увагу на два ключові елементи Христової проповіді: слово і вчинки. «Слово, з яким Ісус звертається до людей, безпосередньо відкриває їм доступ до волі Отця і до істини про себе самих», – зауважив Папа, додаючи, що з книжниками було навпаки: вони мусіли докладати великі зусилля, щоб пояснювати Святе Писання. Крім того, з дієвістю слова Ісус поєднував знаки звільнення від зла. Цитуючи святого Афанасія, Папа зауважив, що «наказувати демонам та виганяти їх не є людською справою, але – Божою». Хто ж тоді, бачачи Ісусову могутність, міг би ще сумніватися в тому, що Він є Божим Сином, Божою Мудрістю та Силою? «Божа могутність – це не сила природи. Вона – це влада любові Бога, Який творить всесвіт і, воплотившись в Єдинородному Сині, зійшовши у нашу людськість, виліковує світ, знищений гріхом», – сказав Папа.

Святіший Отець звернув увагу на те, що людина часто розуміє владу, як могутність, панування, успіх. Для Бога, натомість, влада означає служіння, смирення та любов, це – логіка Христа, Який вмиває учням ноги, шукає справжнього добра для людини, зцілює рани та «здатний на таку велику любов, щоб віддати Своє життя, тому що є Любов’ю з великої літери».

«Дорогі друзі, – закликав на завершення Бенедикт XVI, – з довірою просімо в Пресвятої Марії, щоб скеровувала наші серця до того, що постійно черпати з Божого милосердя, яке звільняє та виліковує нашу людськість, наповняючи її всілякими благодатями, благоволінням та силою любові».

За матеріалами: Радіо Ватикан

Неділя у Ватикані: солідарність з хворими, молитва за мир та білі голуби

часопис CREDO — Mon, 30 Jan 2012 10:19:43 +0000

У неділю, 29 січня, після молитви «Ангел Господній», Папа Бенедикт XVI звернувся до паломників, що зібрались на площі св. Петра із кількома закликами щодо різних подій у світі.

Насамперед, Святіший Отець скерував свою думку до столиці Австрії. «Дорогі брати й сестри, – сказав він, – сьогодні у Відні проголошено блаженною Гільдеґарду Бурян, мирянку та матір, яка жила на переломі ХІХ та ХХ століть та була засновницею Товариства Сестер Соціального Милосердя. Прославляймо Господа Бога за це прекрасне свідчення Євангелія».

Також Папа пригадав, що цієї неділі припадає Всесвітній день хворих на проказу. Бенедикт XVI висловив свою підтримку «всім людям, ураженим цією недугою, як також всім, хто їм допомагає, а також різними способами докладає зусилля для викорінення бідності та суспільного виключення, які є справжніми причинами того, що ця інфекція й надалі існує». Святіший Отець не оминув увагою також Міжнародний день молитви за мир у Святій Землі, закликаючи всіх присутніх «молитися про дар миру для цієї Богом благословенної землі».

На завершення Папа привітав групи паломників французькою, англійською, німецькою, іспанською, португальською та польською мовами. А промовляючи по-італійськи, Папа з окремими словами звернувся до дітей та підлітків з Дитячої Католицької Акції Римської дієцезії, які вже за годину перед зустріччю з Римським Архиєреєм, наповнили площу Святого Петра своїм ентузіазмом, радісними вигуками та піснями. А двоє з них стояли біля Святішого Отця під час того, як він промовляв. Вітаючи дітей, батьків та вихователів, які їх супроводжували, Бенедикт XVI сказав: «Дорогі діти, також цього року ви провели «Караван миру». Дякую вам та заохочую всюди нести Ісусів мир». Далі Папа передав слово дівчинці, яка стояла біля нього. Вона зачитала Послання миру Дитячої Католицької Акції для Риму та всього світу, після чого діти разом з Бенедиктом XVI випустили в небо двох білих голубів.

За матеріалами: Радіо Ватикан

Бенедикт XVI про «Архиєрейську молитву» Ісуса

часопис CREDO — Wed, 25 Jan 2012 15:26:11 +0000

У середу, 25 січня, Папа Бенедикт XVI під час загальної аудієнції прокоментував так звану «Архиєрейську молитву» Ісуса Христа з Євангелія від св. Йоана. Цими роздумами Папа продовжив цикл катехиз, присвячених молитві.

З «Архиєрейською молитвою», яка записана у 17 розділі Євангелія від Йоана, Ісус звертається до Небесного Отця, коли «прийшла година» Його піднесення та прославлення.

Щоб зрозуміти цю молитву, її слід розглядати в контексті юдейського свята Йом Кіпур, коли Первосвященик приносить жертву відкуплення за себе, за увесь священицький рід та за ввесь народ. Ісус, тієї ночі, коли був виданий, звертається до Отця, жертвуючи Себе Самого. «Він, священик і жертва, молиться за Себе, за апостолів та всіх тих, які увірують в Нього, за Церкву всіх часів», – зазначив Бенедикт XVI, додаючи, що ця молитва є чимось більшим, ніж прохання та вияв повної готовності увійти в Божий задум спасіння.

«Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив», – читаємо в 17-й главі Євангелії від Йоана. Прослава, якої Ісус просить для Себе, як Первосвященик, означає повну слухняність Отцеві, а ця готовність є першим актом нового священства, започаткованого Ісусом.

Далі Христос молиться за учнів, про яких може сказати Отцеві: «Я об’явив твоє ім’я людям, яких ти від світу передав мені. Вони були твої, ти ж передав мені їх, і зберегли вони слово твоє» (Йн 17,6). Папа пояснив, що об’явлення Божого імені людям є здійсненням нової присутності Отця посеред людства, яка не є лише словами, але дійсністю, бо в Ісусі Бог є між нами.

У центрі цієї молитви за учнів є прохання про освячення: «Вони не від світу так само, як і я не від світу. Освяти їх у твоїй істині: слово твоє – істина. Як послав єси мене у світ, так послав і я їх у світ. Віддаю себе за них у посвяту, щоб і вони були освячені в істині» (Ів 17,16-19). Як зауважив Святіший Отець, «посвяченим», «святим», властиво, є лише Бог. У цьому контексті, «посвятити» означає передати особу або річ у власність Бога. «Посвячений – це той, який, так як і Ісус, відділений від світу та відставлений для Бога з огляду на певне завдання, але якраз саме тому є повністю до розпорядження усіх», – сказав Бенедикт XVI.

Третім елементом цієї «Архиєрейської молитви» є погляд в майбутнє. Ісус молиться за всіх, які приступлять до віри завдяки місії, започаткованій апостолами, що триватиме протягом історії: «Та не лиш за цих молю, але і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в мене» (Йн 17,20). «Ісус молиться за Церкву всіх часів, молиться також і за нас», – вів далі Святіший Отець, вказуючи на те, що головним проханням молитви Ісуса за учнів всіх часів є єдність усіх, які увірують в Нього. «Така єдність не є породженням світу. Вона походить виключно з Божественної єдності та приходить до нас від Отця через Сина у Святому Дусі, – сказав Бенедикт XVI. – Ісус просить про дар, який походить з небес, але який має свій дійсний та відчутний наслідок на землі. Він молиться, «щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об’єднані; щоб світ увірував, що ти мене послав» (Йн 17,21)». Тому, єдність християн, з одного боку, є прихованою дійсністю, що лежить у серці віруючих, але, одночасно, вона повинна з усією ясністю появитися в історії, щоб світ увірував.

У цьому контексті Папа процитував уривок зі своєї книги «Ісус з Назарету», в якому пише, що можна сказати, що архиєрейською молитвою Ісуса відбувається установлення Церкви, яка є нічим іншим, як спільнотою учнів, яка, через віру в Ісуса Христа, Божого посланця, отримує свою єдність та включена у місію Ісуса спасати світ, ведучи його до пізнання Бога. Церква народжується з молитви Ісуса.

«Ісус молиться за те, щоб Його учні були одно. Завдяки цій єдності, отриманій та збереженій, Церква може простувати «у світі», будучи не «від світу», та жити місією, дорученою їй, щоб світ увірував в Сина і в Отця, Який Його послав», – сказав на завершення Бенедикт XVI, заохочуючи вірних роздумувати над архиєрейською молитвою Ісуса і вчитися, як слід молитися, просячи Бога допомоги, щоб якнайкраще сповнити задум, який Він має щодо нас.

За матеріалами: Радіо Ватикан

Папа про прагнення християн до єдності

часопис CREDO — Mon, 23 Jan 2012 16:03:18 +0000

Коротке повчання перед молитвою «Ангел Господній» у неділю, 22 січня Папа Бенедикт XVI присвятив темі Тижня молитов за єдність християн, яка звучить: «Усі ми будемо перемінені перемогою Господа нашого Ісуса Христа».

Папа зазначив, що ми покликані «споглядати Христову перемогу над гріхом та смертю, тобто – Його Воскресіння, як подію, яка радикально перемінює тих, хто вірить в Нього та відкриває їм доступ до невмирущого життя», адже прийняття перемінюючої сили віри в Ісуса «підтримує християн також і в шуканні повної єдності між собою».

Далі Бенедикт XVI зауважив, що приготовані польською екуменічною групою матеріали, призначені на цьогорічний молитовний тиждень, є підсумком історичного й духовного досвіду цього народу. Його історія відзначилась мужньою боротьбою з різними суперечностями, багато разів даючи докази великої рішучості, оживленої вірою та розумінням, що «справжню перемогу можна осягнути лише тоді, коли її буде супроводжувати внутрішня переміна». Це, за словами Святішого Отця, стосується також й екуменічних старань, адже видима єдність всіх християн – це Божа справа, дар з висоти, який вимагає смирення, щоб визнати нашу слабкість та прийняти цей дар. І як навчав блаженний Йоан Павло ІІ – кожен дар стає обов’язком. «Єдність, отже, яка походить від Бога, – сказав Папа, – вимагає від нас щоденних зусиль для того, щоб відкриватись одні на одних у любові».

«Протягом багатьох десятиліть Тиждень молитов за єдність християн становить головний елемент екуменічної діяльності Церкви. Час, який присвячуватимемо молитві за повне сопричастя між Христовими учнями дасть нам нагоду глибше зрозуміти, наскільки ми будемо перемінені Ісусовою перемогою, силою Його воскресіння», – сказав наприкінці Бенедикт XVI, запрошуючи римлян на екуменічне богослуження, яке він очолить в Папській базиліці святого Павла поза мурами з нагоди завершення Тижня молитов за єдність християн.

За матеріалами: Радіо Ватикан

Під час загальної аудієнції Папа говорив про покликання

часопис CREDO — Mon, 16 Jan 2012 11:09:14 +0000

У неділю, 15 січня, площа Свято Петра у Ватикані заповнилась паломниками, які прийшли, щоб помолитись разом з Папою молитвою «Ангел Господній» та послухати його катехизу на тему біблійних читань цього дня.

Святіший Отець запропонував присутнім замислитись над темою покликання. Він наголосив на важливості постаті та ролі посередника, тобто того, хто допомагає людям розпізнати голос Бога, Який кличе іти за Ним.

Наводячи у приклад осіб із біблійних читань, Папа вказав на те, що у покликанні Самуїла такою постаттю був священик Елі, який допоміг Самуїлові розпізнати Божий голос та відповісти на Його запрошення, стаючи згодом Його вірним пророком. У випадку учнів Ісуса таким посередником, за словами Бенедикта ХVІ, був Йоан Христитель, що мав багатьох послідовників, серед яких дві пари рідних братів-рибалок: Симона та Андрія і Якова та Івана. Вказавши їм на Ісуса, Предтеча сказав: «Ось Агнець Божий», – і після цих слів вони пішли за Христом, залишились із Ним, утворивши перше гроно апостолів.

Далі Вселенський Архиєрей наголосив на тому, що на шляху духовного дозрівання, на дорозі віри, роль духовного проводу є вирішальною, особливо тоді, коли мова йде про відповідь на покликання Господа Бога до особливого служіння у бопопосвяченому стані. Папа пригадав, що передумовою самої християнської віри, зазвичай, є звіщення та свідчення. Подібно діється і з покликанням до богопосвяченого стану: щоб наслідувати Христа, зрікшись закладення власної сім’ї для цілковитого служіння великій родині, якою є Вселенська Церква, переважно служить приклад та заохочення «старшого брата», зазвичай, священика. Бенедикт ХVІ додав, що не потрібно при цьому забувати й про велику роль батьків, які своєю правдивою та радісною вірою і подружньою любов’ю вчать дітей будувати усе своє життя на Божій любові.

За матеріалами: Радіо Ватикан

Папа поділився своїми роздумами про Євхаристійну молитву

часопис CREDO — Thu, 12 Jan 2012 10:20:44 +0000

Молитва Ісуса під час Тайної Вечері стала темою чергового повчання Папи Бенедикта XVI про молитву, виголошеного 11 січня в рамках кількамісячного циклу катехиз під час загальних аудієнцій. Цього дня на зустріч зі Святішим Отцем в залі ім. Павла VI у Ватикані зібралося кілька тисяч прочан.

Насамперед, Папа звернув увагу на контекст, в якому відбувалася ця прощальна зустріч Спасителя з друзями. Вже довгий час Він приготовляв їх до того, що одного дня муситиме страждати, помре, але на третій день воскресне. В дні, коли Ісус збирався прощатися з учнями, народ приготовлявся до свята Пасхи, що було спомином визволення з Єгипту. Однак, особливістю вечері, яку Христос приготовляв для учнів, було те, що під час неї Він дарував їм Себе, святкуючи Свою Пасху. Як зазначив Святіший Отець, євангеліст Йоан описує Тайну Вечерю не як пасхальну трапезу ізраїльського народу, саме для того, щоб вказати на цю новизну.

Центром тієї вечері було розділення хліба та спільної чаші, а ці жести супроводжувались відповідними словами в контексті молитви. Йдеться про установлення Пресвятої Євхаристії, яка є «великою молитвою Ісуса та Церкви».¬¬

Запропонувавши слухачам ближче приглянутися до цієї події, Бенедикт XVI звернув увагу на те, що новозавітні тексти, які її описують, вказуючи на молитву, яка впроваджує до Ісусових слів і жестів, вживають два взаємодоповнюючі терміни. Святі Павло та Лука говорять про євхаристію-подяку, а святі Марко та Матей наголошують на аспекті прослави-благословення. Як зазначив Папа, обидва грецькі слова eucaristeìn та eulogeìn, відсилають до єврейської berakha – великої молитви подяки й благословення, якою розпочиналися важливі трапези. Подяка Богові за його дари, а в контексті Тайної Вечері – це хліб і вино, повертається, як Боже благословення, яке сходить згори та збагачує дар. У цьому випадку прослава та благословення стають переміною хліба та вина у Ісусові Тіло й Кров.

Але слова встановлення Пресвятої Євхаристії випереджують жести. Глава родини, розламуючи хліб та передаючи келих, запрошує родину до трапези. Ці жести є також виявом гостинності. А в контексті прощальної вечері Ісуса з учнями вони набирають нового глибокого значення: «Він дає видимий знак прийняття та трапези, у якій Бог дарує Себе», – зазначив Святіший Отець.

Але яким чином у ці хвилини Ісус може дати друзям Себе Самого? Папа пояснив, що Він знав про те, що Його життя буде забрано на хресті. Але, як Він сам навчав: «я кладу моє життя, щоб знову його взяти. Ніхто його в мене не забирає, бо я сам кладу його від себе. Владу бо маю його покласти і владу маю назад його забрати; від Отця мого прийняв я цю заповідь» (Йн 10,17-18), то подаючи учням дар хліба і вина, Христос заздалегідь дає їм життя, яке в Нього буде забране, перемінюючи, таким чином, насильницьку смерть у дарування себе іншим, у вільну відкупительну жертву. «Споглядаючи Ісусові жести та слова цієї ночі, ясно бачимо, що Його постійні глибокі стосунки з Отцем є тим місцем, в якому Він здійснює жест залишення своїм та кожному з нас Святої Тайни Любові», – зазначив Бенедикт XVI.

Святий Лука, звернув увагу Святіший Отець, говорить про ще один цінний елемент Тайної Вечері – уважність Ісуса до кожного. Каже Христос до Петра: «О Симоне, Симоне! Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю, та я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів» (Лк 22,31-32). «Пресвята Євхаристія – це пожива паломників, яка стає силою для того, хто втомився, вичерпався та розгубився», – зазначив Папа.

А далі Святіший Отець закликав вірних, беручи участь у Пресвятій Євхаристії, переживати молитву, яку звершив та надалі звершує Ісус за кожного, щоб зло, яке ми всі зустрічаємо в житті, не перемогло, і щоб в нас діяла перемінююча сила Христових смерті й воскресіння. У Пресвятій Євхаристії Церква виконує Ісусову заповідь: «Чиніть це на мій спомин», і від самого початку слова освячення вона розуміла, як молитву разом з Ісусом.

«Дорогі друзі, – сказав на завершення Бенедикт XVI, – просімо Господа Бога, щоб після належного приготування, також і через Святу Тайну Покаяння, наша участь в Його Євхаристії, незамінна для християнського життя, завжди була найвищою точкою всієї нашої молитви. Просімо, щоб глибоко об’єднані Його жертвою Отцеві, також і ми могли перемінювати наші хрести у вільну та відповідальну жертву любові Бога та ближніх».

За матеріалами: Радіо Ватикан

До Папи приїхав цирк

часопис CREDO — Wed, 11 Jan 2012 15:25:13 +0000

У середу, 11 січня, у загальній аудієнції з Папою Римським взяло участь 120 циркачів. На кілька хвилин вони перетворили Зал Павла VI у Ватикані на циркову арену – виконували акробатичні трюки, жонглювали, а клоун намагався розсмішити своїм незграбними рухами глядачів, серед яких головним був Папа Бенедикт ХVI.

За матеріалами: Католицький Оглядач

Минулого року Папа зустрівся із 2,5 млн. людей

часопис CREDO — Tue, 10 Jan 2012 15:53:55 +0000

Протягом 2011 року 2 553 800 вірних взяли участь у різних зустрічах з Папою Бенедиктом XVI у Ватикані. Ця кількість включає загальні (400,000) та приватні аудієнції(101 800), літургійні урочистості (846 000), спільні молитви Angelus та Regina Coeli (1 206 000).

Ці цифри враховують тільки ті зустрічі, які відбулись у Ватикані чи у папській резиденції у Кастель-Гандольфо. До статистики не увійшли зустрічі з вірянами під час закордонних візитів Папи.

Загалом статистичні дані вказують на зростання кількості зустрічей у порівнянні з останніми трьома роками.

Папська префектура з питань побуту пояснює, що ці дані є приблизними і ґрунтуються на основі заявок на участь у зустрічах з Папою та на основі кількості запрошень, які були роздані, а також на основі свідчень людей, присутніх на цих заходах. Найбільше вірних взяли участь у беатифікації Йоана Павла ІІ, яка відбулась 1 травня 2011 року.

За матеріалами: РІСУ

Що означає бути Божими дітьми? Роздуми Папи

часопис CREDO — Mon, 09 Jan 2012 14:02:48 +0000

У неділю, 8 січня опівдні, Папа Бенедикт XVI зустрівся з вірними, які зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, щоб помолитися молитвою «Ангел Господній». У своєму повчанні, виголошеному з вікна свого робочого кабінету, Святіший Отець поділився думками на тему нашого буття Божими дітьми.

Папа зауважив, що всіх нас об’єднує те, що всі ми є чиїмись дітьми. «Прийти на світ ніколи не є вибором, нас не питалися, чи ми хочемо народитися», – сказав він, додаючи, що протягом життя ми можемо розвинути вільне ставлення до життя, прийняти його як дар, ніби «стаючи» тим, ким ми вже є – стаючи дітьми. За словами Святішого Отця, цей крок є свідченням зрілості нашого життя та наших стосунків з батьками, які наповнюються вдячністю. Цей крок також вчиняє нас здатними стати батьками.

«В стосунку до Бога ми також усі є дітьми, Бог є початком існування кожного створіння, а особливим чином є Отцем кожної людської істоти: Він встановлює з нею унікальні особисті взаємини», – сказав Бенедикт XVI, наголошуючи на тому, що Бог кожного з нас прагне і любить. В цих стосунках ми також повинні «відродитися», стати тим, ким ми є, а це стається за посередництвом віри, нашого «так» Богові, яким приймаємо життя, як дар Небесного Отця.

«На чому ж ґрунтується ця віра в Бога Отця?», – запитав Папа, відповідаючи: «На Ісусі Христі: Його особа та історія об’являють нам Отця, дозволяють Його пізнати, наскільки це можливо у цьому світі». Саме віра у те, що Ісус є Христом, Божим Сином, дає нам змогу відродитися з висот.

Святіший Отець закликав вірних дякувати Богові за це велике таїнство, яке є джерелом відродження для Церкви і для цілого світу. «Бог став людиною, щоб людина стала Божою дитиною», – сказав Бенедикт XVI, заохочуючи відновити радість з усвідомлення себе дітьми людськими і дітьми Божими, «народженими з любові тата і мами і відродженими Божою любов’ю у Хрещенні». «Пречисту Діву Марію, Матір Христа й усіх, хто вірить в Нього, просімо про допомогу жити дійсно, як Божі діти, не на словах, але – на ділі», – сказав на завершення Папа.

За матеріалами: Радіо Ватикан

Папа про радість Різдва

часопис CREDO — Wed, 04 Jan 2012 14:19:26 +0000

«Дорогі брати й сестри, з радістю приймаю вас на цій першій в цьому році загальній аудієнції і від щирого серця складаю вам та вашим родинам свої найщиріші побажання: Нехай Бог, Який через народження Христа, Свого Сина, вилив радість на цілий світ, огорне всі діла та дні своїм миром», – сказав Папа Бенедикт XVI, приймаючи у середу, 4 січня, кілька тисяч паломників на загальній аудієнції у Ватикані.

Якою ж є наша перша реакція перед обличчям цього надзвичайного вчинку Бога, Який став Дитиною? За словами Святішого Отця – це радість. «Оце звіщаю вам велику радість», – каже ангел пастухам. З чого ж народжується ця радість? «Із здивування серця, бачачи, що Бог став близьким до нас, як Він турбується про нас, як діє в історії», – сказав Бенедикт XVI, додаючи, що Різдво є джерелом радості саме тому, що можемо бути впевнені у тому, що Бог «понижується аж до рівня людини, щоб нас підвести до Себе». І як зауважив Папа, «всі різдвяні пісні є вираженням цієї радості» з приводу того, що «небо і земля поєдналися».

Духовність та богослов’я Різдва, вів далі Святіший Отець, описують цей факт, говорячи про чудесний обмін між божественним та людським. Першим актом цього обміну є те, що відвічне «Слово взяло на Себе нашу людськість, а взамін людська природа була піднесена до божественної гідності. Другий момент обміну полягає в нашій дійсній та глибокій участі в Божій природі Слова». Як зауважив Бенедикт XVI, «мрія людини, започаткована ще в раю – хочемо бути, як Бог, – несподіваним чином здійснюється, не задля величі людини, яка не може стати Богом, але задля покори Бога, Який сходить, входячи до людської покори, підносячи її до справжньої величчі свого буття». Без цього, залишатиметься загадкою, для чого Бог створив людину, адже лише побачивши, що з нами Бог, можемо віднайти світло для свого існування, бути щасливими й жити у радості. Цей чудесний обмін особливим чином уприсутнюється у Пресвятій Євхаристії, адже беручи участь у Службі Божій, «ми підносимо Богові хліб і вино, плоди землі, щоб Він прийняв їх і перемінив, даруючи Себе Самого та стаючи нашою поживою, щоб отримуючи Його Тіло і Кров, ми стали учасниками Його Божественного життя».

Іншим аспектом Різдва, на який звернув увагу Папа, є те, що коли ангел явився пастухам, то їх «осіяла Господня слава». Святий Йоан у пролозі до своєї Євангелії також говорить про Воплочене Слово як про світло, здатне просвітити кожну людину. «Христовий прихід розсіює темряву світу, наповнює Святу ніч небесним блиском та поширює на людські обличчя сяйво Бога Отця», – зазначив Бенедикт XVI, вказуючи на те, що через Таїнство Воплочення Бог, Який раніше промовляв до світу через Своїх посланців, тепер «з’явився», вийшов зі свого недоступного світла, щоб просвітити світ.

Папа зауважив, що Церква не є світлом, але отримує світло від Христа, приймає його, щоб просвітитися та щоб його поширювати в повноті його сяйва. «І так повинно ставатися також в нашому особистому житті», – додав він.

«Дорогі брати й сестри, – сказав на завершення Бенедикт XVI, – Різдво означає зупинитися та споглядати оце Дитя, Таємницю Бога, Який в покорі та убогості став людиною, але, понад усе, означає знову прийняти до свого серця цю Дитину, яка є Христом Господом, щоб жити Його життям, вчинити так, щоб його почуття, думки й діла стали нашими почуттями, думками й ділами; святкувати Різдво, отже, означає виявляти радість, новизну та світло, які це народження принесло в наше життя, щоб і ми для ближніх були носіями радості, справжньої новизни та Божого світла».

За матеріалами: Радіо Ватикан

Бенедикт XVI: «Нехай цей рік буде часом надії»

часопис CREDO — Mon, 02 Jan 2012 14:15:00 +0000

Завдяки Пресвятій Богородиці ми можемо споглядати Боже обличчя в Ісусі, Який є видимим образом невидимого Бога. З цього ствердження Бенедикт XVI розпочав своє слово перед молитвою «Ангел Господній», разом тисячами вірних, які у перший день нового року зібралися на площі Святого Петра у Ватикані.

Цього дня римо-католиуи відзначали урочистість Пресвятої Марії Богородиці, а також відзначався 45-й з черги Всесвітній день миру.

«Ми розпочинаємо цей 2012 рік, зосередивши погляд на Божому обличчю, яке об’являється у Віфлеємському Дитяті, та на Його Матері Марії, Яка покірно віддавшись в Його руки, прийняла Божий задум», – зазначив Папа, додаючи, що згідно з благословенним звичаєм, відзначаємо Всесвітній день миру. «У посланні, яке я скерував до Глав Держав, Представників націй та всіх людей доброї волі, і тема якого «Виховувати молодь до справедливості і миру»,– сказав він, – я хотів пригадати про необхідність і невідкладність запропонувати новим поколінням відповідні виховні програми, спрямовані на цілісне формування особи, включаючи і її духовний та моральний вимір».

Особливу увагу Бенедикт XVI звернув на те, що сучасна молодь дивиться у майбутнє з певним острахом, вказуючи на такі аспекти життя, як бажання отримати формацію, яка приготує до належної зустрічі з дійсністю, труднощі в формуванні сім’ї та пошук стабільної праці, дійсна здатність зробити свій вклад у світ політики, культури й економіки. «Заохочую всіх, – сказав Святіший Отець, – бути витривалими й постійним у шуканні справедливості й миру, дбати про відчуття того, що є чесним і правдивим. Мир ніколи не є благом, повністю досягнутим, але метою, до якої всі ми повинні прагнути і задля якої всі ми повинні трудитися».

Тому Папа закликав молитися за те, щоб, не зважаючи на труднощі, які іноді ускладнюють шлях, це глибоке прагнення виливалося в конкретні вчинки примирення, справедливості й миру. «Молімося також за те, щоб керівники держав відновили свою готовність та старання прийняти це неустанне прагнення людства та йому сприяти, – сказав Бенедикт XVI. – Ввіряймо ці побажання заступництву Матері Царя Миру, щоб рік, який розпочинається, був часом надії та мирного співжитті в усьому світі».

За матеріалами: Радіо Ватикан

Папа розказав, як треба святкувати Різдво

часопис CREDO — Thu, 22 Dec 2011 09:20:35 +0000

Належно пережити Різдвяні свята заохотив вірних Папа Бенедикт XVI під час свого повчання, виголошеного на загальній аудієнції у середу, 21 грудня. Папа закликав докласти зусилля для того, «щоб обмін побажаннями не втратив свого релігійного змісту, а свято не було поглинуте зовнішніми аспектами».

Святкувати Різдво, за словами Папи, означає пережити сьогодні таїнство Втілення Божого Сина. Але як це можливо? «На Літургії, – пояснив він, – ця подія долає межі простору й часу та стає актуальною, присутньою, її дія триває, проходячи крізь дні, роки й віки». Сучасна людина є людиною відчуттів і їй дедалі важче розширити горизонти та увійти у Божий світ. Але саме для того Відвічний увійшов у межі часу та простору, щоб уможливити сьогодні зустріч із Собою.

Святіший Отець звернув увагу також і на те, що Вифлеємську подію слід розглядати у світлі Пасхального таїнства, адже обидвоє є частиною єдиного діла відкуплення, здійсненого Христом.

«Дорогі брати й сестри, – звернувся на завершення Бенедикт XVI, – переживімо з радістю Різдво, що наближається. Живімо цією чудесною подією: Божий Син народжується також сьогодні, Бог насправді близький до кожного з нас». Папа ще раз наголосив на тому, що найкращим способом пережити це таїнство є участь в Євхаристійному богослуженні. «Бажаю усім вам та вашим родинам відсвяткувати насправді християнське Різдво, так щоб і обмін побажаннями в ці дні був вираженням радості від усвідомлення того, що Бог близький до нас та бажає разом з нами перейти життєвий шлях».

За матеріалами: Радіо Ватикан

Папа про молитву та близькі стосунки з Богом

часопис CREDO — Wed, 14 Dec 2011 15:23:46 +0000

Під час сьогоднішньої загальної аудієнції, що відбулася в залі Павла VI у Ватикані, Папа Бенедикт XVI присвятив своє повчання молитві Ісуса, пов’язаній з чудесними зціленнями, які Він здійснював.

«У Євангеліях, – сказав Папа, – описані різні ситуації, коли Ісус молиться перед обличчям добротворчої та оздоровляючої дії Бога Отця, Який діє через Нього». Папа прокоментував два Христові чуда: зцілення глухонімого та воскресіння Лазаря.

Перше з них показує, наскільки близькими є стосунки Ісуса з ближнім, тобто з хворим, а також і з Отцем. Євангеліст Марко розповідає: «І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика; а глянувши на небо, зідхнув та й каже: «Ефата», тобто: «Відкрийся!»» (Мк 7,3-34). За словами Святішого Отця, рішення взяти глухонімого набік свідчить про особливі взаємини між ним та Ісусом. Під час чуда Він також шукає зв’язку з Отцем, підводить очі до неба, тобто уважність до хворого пов’язана з глибокою молитвою до Бога. «Зустрічаються два види взаємин, – зазначив Бенедикт XVI: людський стосунок співчуття людині, який входить в стосунок з Богом, і стає, таким чином, оздоровленням».

Ще чіткіше ця динаміка описана в розповіді євангеліста Йоана про воскресіння Лазаря. Тут також перетинаються дружні зв’язки Ісуса з Лазарем та синівські взаємини Христа з Отцем. Прибувши на місце поховання, Ісус навіть просльозився, але про хворобу свого приятеля сказав: «Недуга ця не на смерть, а на славу Божу: щоб Син Божий ним прославився». Тобто від самого початку Спаситель переживає ці події у світлі своєї місії прослави Бога.

Папа зауважив, що читаючи ці уривки зі Святого Письма, ми повинні зрозуміти, що під час молитви не слід сподіватися на негайне сповнення нашої волі, але слід довіритися волі Отця, сприймаючи кожну подію у світлі Його слави, Його задуму любові, який часто залишається таємницею для нас. Тому, під час молитви повинні поєднуватися і прохання і вираження любові і подяка навіть тоді, коли нам здається, що Бог нам не відповідає. «Довіритися Божій любові, яка завжди нас випереджує та супроводжує, є однією з фундаментальних підстав нашого діалогу з Ним», – сказав Бенедикт XVI, додаючи, що крім того, що Бог нам дає, коли ми до Нього взиваємо, є також Його приязнь, присутність та любов, які є найбільшим скарбом, про який треба постійно просити та дбайливо його оберігати.

Папа зазначив, що через Свою молитву Ісус прагне вести до віри, до цілковитого довір’я до Бога і Його волі, вказати на те, що Бог так полюбив світ, що послав Свого Єдинородного Сина, що Він є Богом життя, Який приносить надію. «Повна довіри молитва віруючої людини є живим свідченням Божої присутності у світі, Його зацікавлення людиною, Його діяння для здійснення задуму спасіння», – зауважив Святіший Отець, додаючи, що приклад Ісуса і нас спонукає до того, що наслідком нашої молитви має бути пов’язання любові до Бога з любов’ю до ближнього.

«Дорогі брати й сестри, – сказав на завершення Бенедикт XVI, – наша молитва відчиняє двері Богові, Який навчає нас постійно виходити з замкненості в собі, щоб бути здатними стати близькими до інших, особливо в хвилини випробувань, щоб принести їм розраду, надію та світло. Нехай подасть нам Господь уміти дедалі інтенсивніше молитися, щоб зміцнювати наші особисті взаємини з Богом Отцем, розширити наші серця для потреб тих, які поруч, та відчувати красу того, щоб бути «дітьми у Сині» разом з багатьма братами».

За матеріалами: Радіо Ватикан

На загальну аудієнцію до Папи прийшли діти

часопис CREDO — Mon, 12 Dec 2011 09:39:38 +0000

Вчора, у третю неділю Адвенту площу святого Петра у Ватикані заповнили десятки тисяч дітей, які згідно з давнім звичаєм, у цей день принесли фігурки Дитяти Ісуса, призначені для шкільних, церковних і домашніх різдвяних вертепів, щоб їх поблагословив Папа.

«Дорогі діти, – сказав Бенедикт XVI, – коли молитиметеся перед вашими вертепами, згадайте також про мене, як я пам’ятаю про вас. Дякую вам і бажаю благодатного Різдва!»

Папа також привітав присутніх на площі учасників руху на захист життя, що прибули з різних країн Європи з нагоди вручення спеціальної премії за захист життя імені Матері Терези з Калькутти, яка призначається на згадку про засновницю «Руху Фоколярів» блаженної пам’яті К’яру Любіх. «Дорогі друзі, – сказав він, – в річницю Загальної Декларації Прав Людини пам’ятаймо, що першим з усіх прав є право на життя. Бажаю вам всіх благ у вашій діяльності». Святіший Отець також запросив римських студентів на вечірню з нагоди приготування до Різдва, яку він у четвер, 15 грудня, очолить в базиліці Святого Петра.

А у своєму повчанні перед проказуванням молитви «Ангел Господній», у світлі недільних біблійних читань, Бенедикт XVI звернув увагу на те, що наше очікування Господа повинно бути радісним. «Справжня радість, – зазначив він, – це не просто проминаючий стан духа, і не щось таке, чого можна досягнути власними зусиллями, це дар, який народжується із зустрічі з живою особою Ісуса».

За матеріалами: Радіо Ватикан

На загальній аудієнції Папа пояснив, що означає «бути малими»

часопис CREDO — Thu, 08 Dec 2011 10:26:13 +0000

Як потрібно звертатися до Бога під час молитви? Так, як це робив Ісус. Про це говорив Бенедикт XVI під час загальної аудієнції у середу, 7 грудня. Папа продовжив цикл катихиз, присвячених молитві.

Цього разу Папа коментував молитву Ісуса, названу «Гімн радості», і про яку розповідають євангелісти Матей та Лука. У версії святого Луки читаємо: «Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося. Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!». За словами Святішого Отця, Христос повністю визнає діяння Отця та Свою радісну, цілковиту та свідому участь і згоду з задумом Отця.

«Кожне знайомство між особами, як всі знаємо з наших людських стосунків, включає певну співучасть, певний зв’язок на більшому чи меншому рівнях між тим, хто знає та тим, кого він знає. Без спільності буття неможливо пізнати іншого», – наголосив Папа, вказуючи на те, що саме через Ісуса людина має доступ до недосяжного Бога, має можливість досвідчити радість Божої дитини.

Святіший Отець зауважив, що Бог не виявляє Свої таїнства всім без відмінності. «Божественне об’явлення, – сказав він, – не відбувається згідно з земною логікою, за якою важливі знання мають визначні та впливові люди, які передають їх простолюддю, отим малим. Бог застосував інший спосіб: адресатами Його послання були якраз «малі». Такою є воля Отця, яку Син з радістю розділяє». Ісус цією молитвою висловлює бажання включити до Свого синівського пізнання всіх, кого Отець бажає вчинити його учасниками. Але що означає оте «бути малими»? «Це, – пояснив Бенедикт XVI, – чистота серця, яка дозволяє розпізнати Боже обличчя в Ісусі Христі, це означає мати просте серце, як у дітей, без самовпевненості, притаманної тим, які замикаються самі в собі, вважаючи, що нікого не потребують, навіть Бога».

Шлях Євангельської мудрості, за словами Папи, не полягає в тому, щоб навчитися певної доктрини чи морального устрою, але наслідувати Особу Ісуса. Ісус сповнюється радістю від того, що має у Собі, в глибині Свого серця, тобто – від унікального сопричастя любові та пізнання з Отцем, з повноти Святого Духа. «Також і ми, – сказав Бенедикт XVI, – завдяки дарові Святого Духа, можемо звертатися до Бога на молитві з довір’ям, властивим дітям, називаючи Його Отцем, «Авва». Але ми повинні мати серце малих, «убогих духом», щоб визнати, що ми не є самодостатніми, що не можемо самі будувати своє життя, але потребуємо Бога, потребуємо зустрічі з Ним, нам потрібно Його слухати та до Нього промовляти».

За матеріалами: Радіо Ватикан