CREDO - католицький суспільно-релігійний часопис » боротьба за храм

Католики Севастополя святкували Пасху під дощем

часопис CREDO — Mon, 09 Apr 2012 12:07:09 +0000

Католики Севастополя, яким місцева влада впродовж багатьох років відмовляється повернути будівлю храму, знову були змушені святкувати Великдень просто неба. Цього разу Пасхальна літургія розпочалась під дощем.

За матеріалами: Католический Крым

Католики Одеси захищаються від рейдерів

часопис CREDO — Fri, 16 Mar 2012 12:44:45 +0000

Комерційна структура, що розміщується у колишньому будинку римо-католицького священика в Одесі, руйнує цю пам’ятку архітектури, а також пробує захопити територію, що прилягає до католицького собору.

На боковому фасаді історичної будівлі бізнесмени вирубали на місці віконного прорізу двері, а на прилеглому газоні – тверде покриття для підходу до дверей. Також представники фірми знімають церковні ворота, зрізають замки та всіляко перешкоджають католикам.

Одеська громада віруючих Римо-Католицької Церкви вимагає від Генерального прокурора України та владних структур, що забезпечують охорону об’єктів культурної спадщини, притягнення до відповідальності осіб, причетних до навмисного руйнування одеської пам’ятки архітектури №2952 – будівлі, що входила в минулому столітті до храмового комплексу кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці.

Про це заявив на прес-конференції в нижньому храмі собору юрист громади Володимир Боштан, зазначивши, що «заяву про притягнення до відповідальності винних у скоєнні злочину, за ознаками ч.1 ст. 270 Кримінального кодексу України надіслав півмісяця тому Генпрокурору Віктору Пшонці єпископ Одесько-Сімферопольський Броніслав Бернацький». Однак, за його словами, заходів прокурорського реагування поки що не вжито.

Між тим, зазначив В.Боштан, «фахівцями Управління охорони об’єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації незаперечно встановлено, що власники приватного підприємства «Модесса», порушуючи торік при ремонті будівлі-пам’ятки архітектури №2952 вимоги ст. 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини», навмисне пошкодили одну із бокових стін».

Юрист надав учасникам прес-конференції офіційний документ, підписаний начальником Управління охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОДА Надією Штербуль, в якому наведено офіційні висновки фахівців Управління, що провели огляд пошкоджень будівлі-пам’ятки на вулиці Катерининській, 33.

Як зазначається у висновку фахівців Управління, всупереч вимогам погодженої проектної документації, правопорушники на боковому фасаді будівлі вирубали на місці «віконного прорізу двері, а на прилеглому газоні – тверде покриття для підходу до дверей».

Керуючись ст.30 Закону «Про охорону культурної спадщини», Управлінням охорони об’єктів культурної спадщини «складено акт про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини» і 18 січня поточного року направлено припис дирекції ПП «Модесса» з вимогою – «приведення будівлі-пам’ятки та прилеглої до неї території у відповідність до погодженої проектної документації».

Начальник Управління Н.Штербуль також вважає за необхідне «застосувати штрафні санкції до осіб, з вини яких допущено правопорушення, відповідно до вимог статей 44 і 45 Закону «Про охорону культурної спадщини».

Нагадаємо, 22 лютого близько 300 представників католицької громади одеського кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці Римо-Католицької Церкви також провели акцію молитовного протистояння проти спроб рейдерського захоплення землі, що прилягає до храму, і бездіяльності міської влади.

Парафіяни тримали в руках плакати з написами: «Католики Одеси не є громадянами другого сорту», «Засновники Одеси Рішельє, Ланжерон, Дерібас теж були католиками», «Прокурори Молицький і Фуртат, не дозволяйте зневажати закон!» та інші.

За словами парафіянки храму Валентини Романовської, «віряни обурені спробами комерційної структури захопити територію, що прилягає до собору на Єкатерининській вулиці, 33, і бездіяльністю влади».

Зокрема, єпископ Б.Бернацький сказав журналістам, що «вже 20 років разом з членами громади марно звертається до мерії з проханнями узаконити прихрамову територію – від воріт до стін храму».

Єпископ також нагадав, що сусідню з храмом будівлю, в якій ще півстоліття тому жив католицький священик, а діти одеситів вивчали Катехізис, було незаконно відчужено, і в цьому приміщенні засновано комерційну фірму.

«Мало того, що влада будівлю продала, – зазначив єпископ, – так тепер її господар хоче забрати у нас прихрамову територію. Знімають церковні ворота, зрізають замки. Якщо все це продовжиться, ми не зможемо проводити хресні ходи навколо храму…», – сказав Б.Бернацький.

За його словами, влада Одеси вже тричі у минулому році відмовляла віруючим католикам у проведенні хресної ходи. «Без пояснення причин нам заборонили пройти навіть тротуаром поряд із собором, – підкреслив єпископ. – Це ганьба, що ми, одесити, не маємо права пройти тротуаром…», – сказав єпископ.

Учасники акції оприлюднили звернення, у якому, зокрема, йдеться, що упродовж «останніх декількох місяців у розташованій поряд із собором будівлі магазина проводяться ремонтні роботи, а також переритий двір ззовні будівлі, робляться під`їзди до нього і блокуються під`їзди до костьолу, що вказує на спроби власників захопити землю незаконним шляхом».

Парафіяни заявили, що органи місцевої влади і прокуратури, куди зверталися представники громади, «не діють, фактично покриваючи дії рейдерів у центрі міста. Своїм виходом на вулицю ми бажаємо винести в публічну сферу ту проблему, яку представники муніципальної влади намагаються приховати від суспільної уваги».

А одеські ЗМІ висвітлюють ситуацію навколо собору однобоко. За словами парафіян, у репортажах багато емоцій і мало конкретики. Медіа переконують одеситів в тому, що католицька громада збирається відібрати в міста будівлі з усього кварталу, якими вона володіла на початку ХІХ ст.

За матеріалами: УНІАН-релігії / Объединение «Примирение»

Бізнес у Божому домі?!

часопис CREDO — Sun, 11 Mar 2012 14:44:38 +0000

Проповідь брата Костянтина Морозова OFMCap на ІІІ неділю Великого Посту

При повному або частковому використанні матеріалів гіперпосилання на CREDO обов’язкове.

Умови використання сайту — детальніше

CREDO дуже цінує думку своїх читачів і намагається її враховувати. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете написати в коментарях.
Коментарі, що не суперечать «Правилам», публікуються вільно.
Коментарі, що порушують «Правила», є образливими, недоречними, містять нецензурні вислови або спам, будуть вилучені модератором.
Дякуємо за увагу та співпрацю.

Слідкуйте за оновленнями CREDO у вашій соціальній мережі: Facebook, Вконтакте або Twitter

Львівські римо-католики пікетують міськраду

часопис CREDO — Mon, 05 Mar 2012 12:53:33 +0000

Сьогодні, 5 березня, під Львівською міськрадою з дев’ятої години ранку пікет – протестують парафіяни римо-католицької церкви. Міськрада дала їм дозвіл на проведення реколекцій в Органному залі (храм Марії Магдалини). А умов відповідних нема – виключають світло.

Конфлікт між місцевою владою, дирекцією Органного залу та вірянами римо-католицької церкви у Львові триває вже понад 20 років.

Одна з парафіянок, Броніслава Трофимчук розповідає: «Питання загострилося у суботу, коли ми прийшли на богослужіння. Було відключене світло, відключені всі мікрофони. Довелося шукати подовжувача і включати світло якось нелегально. Зараз у нас з приводу Великого посту впродовж двох тижнів проводилися реколекції. Їх проведення було погоджено із головою Львівської міської ради Андрієм Садовим. Він дав дозвіл у вечірній і ранішній час проводити реколекції. І на період тривання цих реколекцій відключено світло».

Люди запевняють, що вимикає їм світло і не дає таким чином провести заплановані заходи дирекція Органного залу.

Пані Броніслава каже: «У п’ятницю в костелі було дуже темно. Жевріло кілька ламп, сиділи у напівтемряві. На реколекції приїхав гість із греко-католицької церкви, то навіть здивувався. Каже: «Невже у вас не вистачає коштів, щоб хоча б світло засвітити»? А нам світло не включає просто Органний зал. І коли ми принесли свій прожектор та включили для підсилення освітлення, директор Органного залу дав команду виключити».

Власне, це спровокувало порушення хиткого перемир’я, що тривало деякий час між концертним залом і парафіянами. Останні мали право проводити богослужіння, Органний зал проводив свої концерти. Але зараз знову спостерігаємо баталії навколо цього приміщення.

Ще одна парафіянка Юзефа Лебідко каже, що парафії цього храму, за оцінками людей, що відвідують там богослужіння, налічується близько 700 чоловік. Але церкви у користування їм не дали. Загалом наголошує, що жодної церкви римо-католикам у Львові не повернули. Ті, що є – це два храми у центрі, які й не забирали у конфесії та ще новозбудовані по віддалених районах. І попри обіцянки та затверджену на рівні законодавства свободу совісті і віросповідання, храм Марії Магдалини влада міста передала в оренду концертній організації на 20 років.

У таких кроках зі сторони чиновників віряни РКЦ вбачають утиски прав і свобод своєї конфесії і порівнюють це із радянським періодом.

Довідка CREDO

Римо-католицький храм св. Марії Магдалини був збудований у Львові у XVII ст. за проектом Войцеха Келера та Яна Годнего. Меценатом храму (зараз найстаріша частина – це пресвітерій) у 1600 році була Анна Пстроконьска. Храм був розбудований орденом отців домініканців за проектом Мацея Урбаніка наприкінці XVII століття.

Домініканці були господарями храму і монастиря до моменту юзефінської касації. У 1784 році монастир став власністю Державного Релігійного Фонду. Фонд продав будівлі у 1841 р. Галіційському Поліційному Фонду. В монастирі влаштовано виправну колонію та дім примусових робіт, а пізніше – в’язницю для жінок. Храм передано у розпорядження Львівської Архидієцезії – він виконував функції парафіяльної святині. Оскільки австрійська влада зайняла будівлі монастиря, біля храму збудовано дім для священиків.

Храм виконував сакральні функції до 1945 року. Після того, як зі Львова було вивезено духовенство та віруючі, храм певний час стояв закритим. Повторно його відчинили у 1946 році до жовтня 1962 р. У храмі служили священики: о. Зигмунд Трушковський (1876-1949), о. Марцін Карась (1910-2003), о. Рафал Керніцький OFM Conv (1912-1995), отець-прелат Зигмунд Галуневич (1889-1974). У березні 1962 року о. Галуневич отримав заборону відправи богослужінь. Парафію вдалося втримати до жовтня цього ж року. В храмі, переданому Львівській Політехніці, було облаштовано молодіжний клуб, а пізніше – Органний Зал, який діє до сьогоднішнього дня.

За матеріалами: ЗІК

Василяни: УГКЦ має більше підстав для приватизації Почаївської лаври, ніж УПЦ (МП)

часопис CREDO — Fri, 02 Mar 2012 15:35:53 +0000

Греко-католицькі монахи Чину святого Василія Великого висловлюють невдоволення з приводу можливої приватизації Почаївської лаври Московською Патріархією. Зареєстрований у парламенті законопроект №9690 депутата-регіонала Василя Горбаля, який по-суті передбачає передачу УПЦ (МП) таких святинь як Києво-Печерська та Почаївська лаври, вони називають провокативним.

Як стверджують монахи-василіани, у них є набагато більше підстав претендувати на ту ж Почаївську лавру, аніж у православних ченців з Московського Патріархату.

«Практично усі споруди у лаврі зведені, коли у ній урядували отці-василіани. Знаменитий Успенський собор, скажімо, побудували на пожертви Миколи Потоцького, а розмалював храм Лука Долинський», – розповідає о. Іван (Майкович), багаторічний ігумен Бучацького василіанського монастиря Чесного Хреста, що на Тернопільшині.

Почаївська лавра в лоні УГКЦ перебувала понад століття. «Уніати» облаштували тут друкарню, яка упродовж сто років видала 200-300 найменувань книг, та заснували школу, де могли навчатися сільські діти. У ХІХ столітті російська влада відібрала лавру у греко-католиків, звинувативши їх у антицарських виступах.

«Василіан з монастиря у 1832 році попросту вивезли, а у їхні келії заселили православних ченців», – каже о. Іван (Майкович).

За словами священика, їхнє згромадження після виходу УГКЦ з підпілля пробувало повернути Почаївську лавру.

«У 1991 році монастир міг перейти у лоно УГКЦ, однак цим шансом не скористалися. Одразу після серпневого путчу ГКЧП православні монахи готувалися покинути лавру і виїхати в Росію. Вони розуміли, що Україна стане вільною державою і їм тут буде незатишно», – зазначив він.

Священик-василіанин підкреслив, що греко-католики ніколи не відмовлялися від святині, неодноразово зверталися до влади з проханням про повернення. У цьому їх підтримували громадські організації, наукові та культурні діячі Тернопілля.

«Лавру нам не повернули, бо тут йдеться не так про відновлення законності, справедливість, як про політику. Ми ж намагаємося добитися правди законним шляхом. Не закликаємо козаків, щоб відбити храм. Хочемо перед людьми і світом заявити, що ця святиня належала нам», – зауважив він.

О. Іван (Майкович) каже, що нині василіани у Почаївській лаврі є персонами нон ґрата. Помолитися в церкві, а то й просто пройтися біля споруд вони можуть лише, одягнувши світський одяг.

«З ними важко вести діалог. Ченці Почаївської лаври неприязно ставляться до «уніатів» , «розкольників», та й загалом до всього українського. Але Ісус навчає нас любити усіх, навіть ворогів і благословляти тих, що тебе проклинає», – наголосив священик.

Законопроект №9690 «Про повернення об’єктів культурної спадщини релігійним організаціям» викликав чимало дискусій у суспільстві. Проти передачі у власність українських святинь висловилися Патріарх УПЦ КП Філарет, митрополит Луцький і Волинський УПЦ КП Михаїл (Зінкевич). До обережного, зваженого підходу у питанні реституції закликав Глава УГКЦ Святослав (Шевчук) та колишній Предстоятель УГКЦ Любомир Гузар. Свою позицію щодо законопроекту Василя Горбаля висловили депутати Львівської та Тернопільської міськрад. На Тернопіллі, де розташована Почаївська лавра, відбулося засідання духовної ради, на якій представники традиційних християнських Церков заявили свою незгоду щодо передачі одній Церкві Почаївської лаври.

Невдоволення законпроект викликав і в учасників руху «Українські святині – українському народу» У Тернополі, Києві, Луцьку, Рівному, Львові, Черкасах, Сумах й інших містах України вони провели громадські слухання та обговорення цього контраверсійного документу.

За матеріалами: РІСУ

Католикам Миколаєва повернули парафіяльну будівлю

часопис CREDO — Tue, 28 Feb 2012 16:04:59 +0000

Миколаївська обласна влада повернула місцевій католицькій громаді будівлю колишнього римо-католицького людинолюбного товариства, в якому ще у позаминулому столітті працювала парафіяльна школа, а донедавна розміщувалась експозиція обласного краєзнавчого музею.

24 лютого, у присутності широкого представництва громадськості області, голова облдержадміністрації Микола Круглов передав єпископу-ординарію Одесько-Сімферопольської дієцезії Броніславу Бернацькому та настоятелю парафії св. Йосипа о. Петру Бротоню ключі від приміщення. У свою чергу, єпископ подарував Миколі Круглову ікону Ісуса Христа.

Як зазначив губернатор, до 2011 року, відповідно до розпорядження Президента України про передачу всіх культових будівель релігійним громадам, у Миколаєві були звільнені і передані всі культові споруди, по яких були підтверджуючі документи. Проблема залишалася з будівлею, що належить католицькій церкві св. Йосипа, в якій був Миколаївський обласний краєзнавчий музей.

Повернення будівлі церкві стало можливим після того, як краєзнавчий музей перевели до Старофлотських казарм, де з часом буде створене ціле музейне містечко.

Як зазначив єпископ Броніслав, на передачу будівлі католицька громада чекала понад13 років. Після ремонту в будівлі буде розташовано будинок настоятеля парафії св. Йосипа, недільна школа для молоді і притулок для бездомних громадян.

У Миколаєві є дві римо-католицьких парафії, а в області – ще шість.

«Сьогодні я дуже задоволений, – сказав єпископ Броніслав Бернацткий. – За 10 років для мене це – найбільша радість. Миколаїв став прикладом на півдні України, що можна знайти компроміс. Католицька Церква – миролюбна, вона ні з ким не воює, за всіх молиться, служить, скільки може, людям. Я дуже вдячний губернатору Миколі Круглову, який дав слово і його дотримав, а також директору музею. Тепер і музей, і костьол будуть мати свої приміщення, і це велика радість. Служитимемо разом на благо міста і городян».

За матеріалами: УНІАН-Релігії /
mykolayiv-oda.gov.ua /
Католический Крым

Католики Барнаула просять повернути їм храм

часопис CREDO — Fri, 17 Feb 2012 13:07:54 +0000

Римо-католицька парафія Христа Царя м.Барнаула (Алтай, Росія) 14 лютого звернулася з офіційною заявою на ім’я голови адміністрації Алтайського краю п.Олександра Карліна. Католики просять розглянути питання про передачу у власність спільноти нежитлового приміщення за адресою: м.Барнаул, проспект Леніна, 44. На сьогодні споруда є власністю місцевих властей, отже, звернення базується на ст.6 Федерального закону РФ від 30 листолпада 2010 р. «Про передачу релігійним організаціям майна релігійного призначення, яке перебуває в державній або муніципальній власності».

Питання про повернення католикам Барнаула приміщення їхнього колишнього храму вже ставилося в ході візиту до цього міста ординарія Преображенської дієцезії єпископа Йозефа Верта (листопад 2010). Будівництво римо-католицького храму в Барнаулі завершилося 1913 року, але 1931 року споруду відібрали в католицької спільноти. Сьогодні там розташована муніципальна аптека. Спільнота просить передати їй храм «заради відновлення історичної справедливості».

Заява за підписом настоятеля парафії о.Богдана Каленцького узгоджена з керівництвом дієцезії і має підпис єпископа Верта.

Спільнота барнаульських католиків просить всіх братів та сестер у Христі, як і всіх людей доброї волі, молитися про якнайшвидше повернення храму його справжнім власникам.

За матеріалами: Sibcatholic.ru

Історична справедливість – відносна?

часопис CREDO — Wed, 01 Feb 2012 12:46:19 +0000

Все залежить від точки зору, так що Ейнштейн правий. В Амурському краї братньої Росії православний єпископ Благовіщенська Лукіан вирішив передати колишній католицький храм місцевій католицькій спільноті. Брати-православні одразу ж звернулися з листом до Патріарха Кирила.

Нещодавно переведений на Благовіщенську кафедру з Ладоги, єпископ Лукіан одним із перших своїх рішень передав Гаврило-Благовіщенську церкву католицькій спільноті. На онлайн-конференції, що відбулася 30 січня на порталі amur.info, владика відповів на шерег запитань, зокрема й стосовно цього кроку.

«У зв’язку з досягнутими раніше домовленостями (перемовини тривають уже 15 років. – авт.) розглядається питання про повернення історичного католицької церкви католикам, аби перед Богом і перед народом православні християни виглядали порядними людьми».

Вочевидь цю позицію єпископа поділяють далеко не всі. Або, точніше кажучи, бачать справу геть інакше. «Болем у серцях багатьох амурчан відгукнулось рішення… – сказано в листі до Патріарха Кирила. – Воно виглядає до певної міри логічно. Цю церкву в незапам’ятні часи збудували саме католики. Але це тільки на перший погляд. Якимось чудом до кінця 40-х років у Благовіщенську вцілів тільки один католицький храм. І оскільки парафіян залишилось мало, вони офіційно від нього відмовились. (…) Виключно стараннями і турботою православних людей цей храм не був зруйнований і підтримувався в доброму стані».

Лист завершується проханням «звернути пильну увагу» і висловлює сподівання, що «православний монастир залишиться у православної пастви». Наразі храм знаходиться у користуванні православної громади, проте, сама думка про можливість повернення його католикам багатьох дратує.

Під час онлайн-конференції єпископ Лукіан відповів як на запитання, так і на закиди стосовно його рішення про спірну будівлю:

«Мені випало ознайомитися з багатьма історичними документами стосовно польського костелу м. Благовіщенська. (…) Вельми шкодую, що любов деяких людей зводиться до католицького костелу, який тимчасово займають православні християни. І чомусь мало хто замислюється про те, що наше завдання – не стерегти стіни історично католицького храму, а будувати свої православні церкви і монастирі (…). Любов, базована на почуттях, емоціях і звичках, підпадає під визначення російського народного прислів’я «дай серцю волю – заведе в неволю». Адже Любов вимірюється не тільки часом користування, але насамперед – жертвою. (…) Якщо ви знайдете історичні документи, що католицька спільнота на чолі з ксьондзом подарували православним християнам цей храм – я буду вельми вдячний. Але на сьогодні я володію лише документальними свідченнями про те, що богоборча влада забрала у католиків цей костел».

Дніпропетровському храму повернуть колишній вигляд

часопис CREDO — Tue, 03 Jan 2012 16:03:36 +0000

Римо-католицький храм у Дніпропетровську, за який віряни боролись близько 20 років, починає відроджуватись. Зокрема у 2011 році було відновлено дах, який зруйнували попередні власники.

У 2011 році змонтовано металевий каркас даху святині, покрито бляхою весь її дах, а також згідно з проектом добудовано дві вежі, на яких встановлено шпилі із хрестами. 2012 року за планом храмові буде повернуто колишній вигляд фронтону та відновлено внутрішній вигляд.

Отці-капуцини, котрі є душпастирями парафії св. Йосипа, разом із вірними докладають зусиль, щоб якнайшвидше закінчити ремонт святині у центрі Дніпропетровська.

Ремонтні роботи у храмі, який місцеві римо-католики відвойовували близько 20 років , почались наприкінці березня 2011 року.

За матеріалами: rkc.kh.ua

Під стінами профанованого храму католики Севастополя відзначили його 100-річчя

часопис CREDO — Mon, 28 Nov 2011 10:39:52 +0000

100-річчя севастопольського римо-католицького храму його парафіяни відсвяткували на площі перед ним. Влада досі не повернула вірним святиню.

У суботу, 26 листопада, католики з Севастополя і кримських парафій знову зібралися на площі перед храмом вшановувати покровителя Одесько-Сімферопольської дієцезії, севастопольської парафії і храму Святого Климента Римського.

Урочисту Службу Божу очолив єпископ Одесько-Сімферопольської дієцезії Броніслав Бернадський. У ній взяв участь також греко-католицький священик з Севастополя о. Микола Книч. Відсвяткувати 100-річчя храму приїхав також перший настоятель парафії о.Леонід Ткачук.

В урочистостях взяли участь представники дипломатичного корпусу Польщі – консули Вєслав Мазур і Ян Здановскі.

Під час проповіді єпископ Броніслав нагадав, що протягом історії Церкву неодноразово намагалися задавити, розтоптати віру, зруйнувати храми, розстріляти священиків та єпископів, як розстріляли в 1936 році Сімферопольського єпископа Олександра Фрізона, а в 1937 – настоятеля севастопольської парафії о.Матвія Гудайтіса. Владика закликав вірних не втрачати надію та молитися за повернення храму, відродження віри й нашої держави, знекровленої Голодомором. Саме в цих областях, наголосив ієрарх, де було знищено звірячим чином так багато українців, до цих пір так важко люди приймають віру і живуть радянським менталітетом.

Католики Севастополя відзначають, що, незважаючи на наклепи, місцеві мешканці почали краще до них ставитися. І вже не вірять нечесним депутатам, які не хочуть повертати католицький храм.

Громада молиться за усіх недоброзичливців. Минулої неділі парафіяни під час Служби Божої пожертвували Святе Причастя за спасіння душі для противників повернення храму, які «йдуть проти Бога, вимагаючи подальшого осквернення Божого дому».

Нагадаємо, 13 вересня міська рада Севастополя більшістю голосів проголосувала проти повернення колишнього храму католицькій громаді.

Довідка CREDO

Римо-католицький храм св. Климента у Севастополі функціонував до приходу комуністичного режиму. Він був збудований 1911 року на пожертви католиків, яких у Севастополі на той час було понад 3 тисячі. Дві третини католиків служили на Чорноморському флоті.

В часи репресій, 1936 року, настоятеля парафії, о. Матвія Гудайтіса розстріляли, а церкву закрили. Під час ІІ Світової у будівлі храму розташовувався радіовузол. Під час війни будівля трохи постраждала, але 80% храму вціліло, а у 1958 році святиню перебудували під театр.

У 1994 році вийшов Указ Президента України «Про повернення релігійним організаціям культового майна». У ньому сказано: «На виконання статті 17 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації» місцевим органам державної виконавчої влади забезпечити до 1 грудня 1997 року передачу в безплатне користування або повернення безплатно у власність релігійних організацій культових споруд і майна, які знаходяться в державній власності і використовуються не за призначенням».

Впродовж усіх цих років католицька громада Севастополя кілька разів зверталася до представників влади з проханням повернути храм, але депутати відхиляли це прохання, натомість пропонували іншу територію для будівництва нової церкви.

Наразі католики Севастополя моляться у тимчасовому приміщенні – житловій квартирі, перебудованій під каплицю. Спільнота нараховує 400 вірних різних національностей. Служби Божі відправляться українською, російською та польською мовами. Крім богослужінь у парафії регулярно проводяться катехизи.

За матеріалами:Католический Крым

Католики Севастополя просять прокуратуру захистити їх від наклепів депутатів

часопис CREDO — Thu, 27 Oct 2011 14:59:51 +0000

Вимоги депутатів в міськраді Севастополя не віддавати місцевим віруючим, перебудований в кінотеатр католицький храм, містили фальшиву інформацію про 100-річну святиню і супроводжувалися безпідставними звинуваченнями Католицької Церкви, які можна класифікувати як службовий злочин проти свободи совісті.

Про це в інтерв’ю онлайн-газеті «Новый Севастополь»
розповів настоятель римо-католицької громади Севастополя отець Юрій Зімінський.

«Виступаючи на вересневій сесії міськради, депутат Мальцев скористався фальшивою інформацією про храм, сказавши, що у війну він був зруйнований під час бомбардувань, а після неї на його місці побудували кінотеатр. Депутат також порівняв Католицьку Церкву з фашизмом, а Папу Римського назвав натхненником боротьби з Радянським Союзом і з православ’ям. Також депутат сказав, що всі охрещені в православній церкві депутати повинні проголосувати проти передачі храму католикам. Про все це ми написали в прокуратуру. У цих діях депутата ми бачимо службовий злочин проти свободи совісті як такої. Ми ні на що не розраховуємо. Але ми просимо прокурора міста захистити нас від свавілля деяких депутатів міськради. Ми просимо захистити одну з історичні цінностей Севастополя, якою є храм на колишній вулиці Католицькій, – сказав «НС» отець Юрій.

Він також додав, що бачить у заявах депутата «політичний підтекст», заснований на некоректному узагальненні, відповідно до якого Православна Церква – це уособлення Росії, а Католицька Церква, відповідно, це прозахідна Україна.

«Без політики тут, на жаль, не обходиться. І те, що «Російський блок» в міськраді є одним з головних прихильників позиції не віддавати храм католицькій громаді, це – однозначно свідчить про те, що тут присутня політика», – сказав священик.

У заяві римо-католицької громади Севастополя в прокуратуру депутат Артем Мальцев «звинувачується в« розпалюванні міжусобної ворожнечі», а його виступи на сесіях міської ради кваліфіковані як злочин».

Депутат, член фракції «Комуністи Севастополя» Артем Мальцев відкидає усі звинувачення під час вересневої сесії у міськраді заявив, що передавати католикам Севастополя історичну будівлю в центрі міста немає підстав, оскільки, на думку депутата, «католицизм завжди був зброєю проти православ’я».

«У період «холодної війни» Ватикан був натхненником гонки озброєнь та боротьби з Радянським Союзом і, зокрема, з православ’ям. З розпадом СРСР, у незалежній Україні почалося планомірний тиск Ватикану і Католицької Церкви з метою витіснення православ’я. Місцева католицька громада нечисленна. На якій підставі місто має робити нечисленній громаді такі подарунки? Католицизм завжди був зброєю проти православ’я», – заявив з трибуни депутат Артем Мальцев.

Також Артем Мальцев закликав не повертати католикам храм: «Севастополь завжди був і залишається православним! Вважаю, що всі православні та хрещені депутати голосувати за дане питання не повинні», – заявив депутат під час сесії.

Нагадаємо , 13 вересня міська рада Севастополя більшістю голосів проголосувала проти повернення колишнього храму католицькій громаді.

Мукачівські греко-католики відсвяткували 20 років повернення катедри

часопис CREDO — Mon, 17 Oct 2011 06:50:23 +0000

В Ужгороді 13 жовтня місцеві греко-католики відзначили 20-ту річницю повернення Кафедрального собору Мукачівської єпархії. З цього приводу у Хрестовоздвиженському соборі відбулась урочиста Літургія.

Двадцять років тому, 10 жовтня 1991 року, віряни і духовенство після 42 років перерви знову увійшли до свого головного храму єпархії, а в неділю 13 жовтня 1991 року була відслужена перша Божественна Літургія.

За матеріалами: zakarpattya.net.ua

Влада Одеси зазіхає на територію катедри

часопис CREDO — Wed, 12 Oct 2011 09:20:30 +0000

Одеські католики будуть відстоювати і надалі територію, прилеглу до катедрального собору, розташованого в центрі міста на вул. Катерининській. Про це повідомив єпископ Броніслав Бернацький.

Єпископ-ординарій Одесько-Сімферопольської дієцезії заявив, що парафію на Катерининській 33 /1 хочуть позбавити прилеглих територій.

«Два тижні тому з ініціативи колишнього екс-голови міськради і міськвиконкому Одеси, екс-голови Рахункової палати України Валентина Симоненка невідомі намагалися зняти огорожі з прилеглих територій храму, але віруючі відстояли парафію. Для Римо-Католицької Церкви це – центральний храм на чотири області» , – сказав єпископ.

Єпископ вважає, що якщо заберуть частину огорожі, «то проходу до храму не буде і скрізь буде сміття».

«Парафіяни вже зібрали підписи на захист цієї території, хоча поки всі звернення в мерію ігноруються. До суду подавати ми не будемо. Ми відправляємо Меси, тому що у нас одна надія на Бога – ми молимося. Молимося за любов, за мир, за людей», – додав Б. Бернацький.

За матеріалами: odessa.info , Фото: rkc.kh.ua

Греко-католиків Донецька виставили на вулицю

часопис CREDO — Tue, 11 Oct 2011 09:54:15 +0000

Греко-католицька парафія Святого Апостола Андрія Первозваного, що у Донецьку, залишилась без церкви. 3 жовтня вірянам відмовили в оренді церкви на території колишнього Державного університету, яку вони орендувади понад 4 роки.

З лютого 2007 року парафія Святого Апостола Андрія орендувала церковне приміщення у Лабораторії релігієзнавчих досліджень і міжконфесійних відносин ДУІіШІ – Козацькому Храмі Різдва Христового. Існування цієї церкви на Сході України було унікальним проектом – на зразок Храму Гробу Господнього у Єрусалимі, в ній мирно співіснували три християнські спільноти, являючи цим втілення заклику Христа до єдності.

За ці роки у церкві сформувалася міцна громада, щоденно звершувалася Свята Літургія, було уділено кілька десятків хрещень, багато пар взяло шлюб, сотні людей відчули любов і ласку Божу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів у квітні 2011 року Державній університет інформатики і штучного інтелекту було реорганізовано шляхом приєднання до Донецького національного технічного університету. А у вересні 2011 року приміщення церкви було опломбовано. Десятки парафіян залишилися без церковного приміщення, без можливості регулярно брати участь у богослужінні та в таїнствах Церкви.

Громада звернулася з листом до ректора ДонНТУ з проханням подовжити оренду церкви для парафії та дати можливість продовжувати відправи у Козацькій Церкві. Але керівництво вишу відмовило, мотивуючи тим, що законодавством України діяльність релігійних організацій у вишах не дозволена. Також парафії відмовили в інших формах співпраці, у можливості вирішити це питання на більш високому рівні, або, навіть, викупити приміщення, адже воно має сакральне значення і було освячено літургічним чином.

Дивує пояснення керівництва вишу, адже попереднє керівництво ліквідованого Державного університету не бачило проблем у тому, щоб парафія орендувала церкву, а за останні роки законодавство України у цій сфері не потерпіло ніяких змін.

У той же час, у студентському містечку ДонНТУ у самому центрі міста у серпні цього року було освячено новопобудовану церкву в юрисдикції УПЦ і головою парафіяльної ради цієї громади було обрано першого проректора ДонНТУ.

У зв’язку з цим є побоювання, що після тотальної «зачистки» Козацької церкви Різдва Христового від релігійних громад, які її орендували, через деякий час у ній отримає постійну прописку парафія Московського Патріархату.

За матеріалами: ugcc.dn.ua

Католики у Дніпропетровську відбудовують храм

часопис CREDO — Tue, 04 Oct 2011 16:18:49 +0000

У Дніпропетровську триває відбудова римо-католицького храму св. Йосипа, право власності на який парафіяни відвойовували близько 20 років.

Про початок відбудови було оголошено під час храмового свята св. Йосипа, 19 березня. Покровителем відновлення храму став св. Отець Піо.

Фото: Веб-архів братів-капуцинів

Боротьба за храм: між спасінням і прокляттям

часопис CREDO — Thu, 22 Sep 2011 12:33:33 +0000

З цього моменту противники повернення храму «вибирають між спасінням і прокляттям». Про це написав у своєму відкритому листі до голови міськради настоятель католицької парафії у Севастополі о. Юрій Зімінський.

Як відомо, на останній сесії міська рада схвалила проект рішення депутата від КПУ Артема Мальцева, яким відмовила місцевим римо-католикам у поверненні їм храму.

Виступ депутата А. Мальцева, який передував голосуванню з цього питання, багатьох присутніх здивував своїм невіглаством і агресивністю. Наведемо один приклад: під час Великої Вітчизняної війни бомбили Севастополь не фашисти, а фашисти-католики.

Внаслідок цього, ряд севастопольців, членів католицької громади звернулися до Служби безпеки України в Севастополі з скаргами на депутата А. Мальцева, звинувативши його в розпалюванні релігійної ворожнечі.

У той же час настоятель католицької парафії о. Юрій Зімінський, висловив свою точку зору у відкритому листі голові міської Ради Севастополя Юрію Дойнікову:

«Стаття депутата міськради Мальцева (від КПУ) в «Славі Севастополя» від 31 серпня ц.р., як також і висловлювання інших депутатів, свідчать про глибокі особистісні і соціальні недоліки нашого суспільства і про відверто дискримінаційне ставлення до католиків Севастополя. До держави Ватикан севастопольські католики не мають ніякого відношення, а твердження про його нібито багатства, свідчать навіть не про ханжество, а про елементарне невігластво.

Тому, перепрошую, але, я змушений повідомити Вам, Юрію Васильовичу, наступне – я, грішний раб Божий, священик Вселенської Церкви Христової, під час недільної Святої Літургії перед вірними піднявши ліву руку і владою, даною мені Церквою, оголосив наступне – «З цього моменту, всі противники і злостивці в питанні повернення храму св. Климента в місті Севастополі віруючим християнам-католикам для прославлення Всемогутнього Бога, в Трійці Пресвятій Єдиного і на спасіння багатьох, вибирають між радістю і горем, здоров’ям і хворобами, спасінням і прокляттям. Нехай врятує і збереже всіх людей доброї волі, відповідальних за це питання, сила імені Христа Господа, міць його Спасительної Крові і могутність Хреста Голгофського». Ніякі ряси і митри не в змозі протистояти цій Істині бо все інше від лукавого!».

За матеріалами: Гражданская оборона