<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>CREDO - католицький суспільно-релігійний часопис &#187; Біблія</title>
	<atom:link href="http://www.credo-ua.org/tag/%d0%91%d1%96%d0%b1%d0%bb%d1%96%d1%8f/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://www.credo-ua.org</link>
	<description>сайт католицького суспільно-релігійного часопису CREDO</description>
	<lastBuildDate>Sat, 31 Jul 2010 20:39:57 +0000</lastBuildDate>
	<generator>http://wordpress.org/?v=2.9.1</generator>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
			<item>
		<title>Мусульманин переписує Євангеліє для Папи</title>
		<link>http://www.credo-ua.org/2010/07/31676/</link>
		<comments>http://www.credo-ua.org/2010/07/31676/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 30 Jul 2010 15:38:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator>часопис CREDO</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Біблія]]></category>
		<category><![CDATA[мусульмани]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.credo-ua.org/?p=31676</guid>
		<description><![CDATA[
 Каліграф-мусульманин з Вифлеєму Яссер Абу Саймех переписує Євангеліє від Луки арабською мовою на замовленням мерії міста, яка планує подарувати книгу Папі Римському Бенедикту XVI під час його візиту на Святу Землю. 



51-річний Абу Саймех ніколи раніше не читав Євангеліє.


Наразі каліграф вже майже повністю переписав текст Євангелія від Луки, який займає 65 великих сторінок. Окрім [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.credo-ua.org/2010/07/31676/saimeh/" rel="attachment wp-att-31678"><img src="http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2010/07/saimeh.jpg" alt="" title="Абу Саймех " width="254" height="179" class="alignleft size-full wp-image-31678" /></a><br />
<b> Каліграф-мусульманин з Вифлеєму Яссер Абу Саймех переписує Євангеліє від Луки арабською мовою на замовленням мерії міста, яка планує подарувати книгу Папі Римському Бенедикту XVI під час його візиту на Святу Землю. </b>
</p>
</p>
<p>
51-річний Абу Саймех ніколи раніше не читав Євангеліє.
</p>
<p>
Наразі каліграф вже майже повністю переписав текст Євангелія від Луки, який займає 65 великих сторінок. Окрім тексту, в книзі будуть кольорові ілюстрації, що змальовують земне життя Христа.
</p>
<p>
Подарунок планується вручити Бенедикту XVI 13 травня, коли він прибуде до Вифлеєму. Для книги буде виготовлена палітурка з оленячої шкіри і скринька з перламутру.
</p>
<p>
Абу Саймех навчався каліграфії в Багдаді. Зараз його майстерня у Вифлеємі знаходиться в декількох сотнях метрів від базиліки Різдва, яка побудована на місці, де за переказами народився Ісус. Він також викладає каліграфію в місцевому університеті. Подарунок для Папи був замовлений саме Абу Саймеху, оскільки його майстерність має визнання в місті. Два роки тому він виготовив рукописний Коран, який був піднесений палестинському президентові Махмуду Аббасу на честь Рамадану.
</p>
<p>
Раз на кілька днів в майстерню приходить священик, який перевіряє точність переписаного каліграфом тексту.
</p>
<p>
За словами мера Вифлеєма Віктора Батарсеха, міська влада вибрала для подарунку Понтифіку Євангеліє від Луки, тому що саме цей євангелист більше від інших приділяє увагу місту, де народився Ісус. «Це &#8211; послання всьому світу, що повідомляє, що християнство народилося у Вифлеємі, &#8211; підкреслив мер. &#8211; Наше місто &#8211; це також місце, де мусульмани і християни відносяться один до одного як брати». Населення Вифлеєма &#8211; близько 30 000 жителів, з яких приблизно третина &#8211; християни.
</p>
<p>
11 травня на прийомі у президента Ізраїлю Шимона Переса, Понтифік отримає в подарунок іншу книгу, ще більш незвичайну, &#8211; текст Тори, написаний із застосуванням нанотехнологій на шматку силікону розміром із зерно.
</p>
<p>
За матеріалами:  <a href=" http://www.christusimperat.org/uk/node/30736 "> Milites Christi Imperatoris<br />
</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.credo-ua.org/2010/07/31676/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>В лондонській лікарні заборонили Біблію</title>
		<link>http://www.credo-ua.org/2010/07/31654/</link>
		<comments>http://www.credo-ua.org/2010/07/31654/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 29 Jul 2010 11:27:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator>часопис CREDO</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Біблія]]></category>
		<category><![CDATA[секуляризація]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.credo-ua.org/?p=31654</guid>
		<description><![CDATA[
 Керівництво лікарні Ноттінгемського університету веліло прибрати Біблії з тумбочок, що стоять біля ліжок у палатах. 



Місцеві християнські громади так прокоментували це нововведення: «Хворих позбавили духовної втіхи саме тоді, коли вони найбільше її потребують».


Заборону пояснили страхом інфекцій: за словами медиків, стандартні видання Біблії дуже важко дезінфікувати, а навколо ліжка хворого «повинно бути охайно і прибрано».


Представники [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.credo-ua.org/2010/07/31654/2-103/" rel="attachment wp-att-31656"><img src="http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2010/07/222.jpg" alt="" title="Біблія" width="210" height="203" class="alignleft size-full wp-image-31656" /></a><br />
<b> Керівництво лікарні Ноттінгемського університету веліло прибрати Біблії з тумбочок, що стоять біля ліжок у палатах. </b>
</p>
</p>
<p>
Місцеві християнські громади так прокоментували це нововведення: «Хворих позбавили духовної втіхи саме тоді, коли вони найбільше її потребують».
</p>
<p>
Заборону пояснили страхом інфекцій: за словами медиків, стандартні видання Біблії дуже важко дезінфікувати, а навколо ліжка хворого «повинно бути охайно і прибрано».
</p>
<p>
Представники християнських громад, однак, заявили, що ризик зараження мінімальний, а в Біблії хворі часто знаходять підтримку і порятунок від болю, та страхів. Представники англіканської єпархії додали, що лікарям варто було б пошукати інших способів захиститися від зарази, &#8211; наприклад, надіти на книги пластикові обкладинки. Старша медсестра лікарні, Дженні Легготт, пообіцяла порадитися з персоналом, пацієнтами та лікарняним духовенством.
</p>
<p>
За матеріалами:  <a href=" http://www.sedmitza.ru/news/1329512.html "> Седмица.Ru</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.credo-ua.org/2010/07/31654/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Біблійний канон та апокрифи</title>
		<link>http://www.credo-ua.org/2010/07/31576/</link>
		<comments>http://www.credo-ua.org/2010/07/31576/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 27 Jul 2010 15:28:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator>часопис CREDO</dc:creator>
				<category><![CDATA[Дайджест]]></category>
		<category><![CDATA[Біблія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.credo-ua.org/?p=31576</guid>
		<description><![CDATA[
 Святе Письмо &#8211; це книга, створена багатьма людьми під Божим натхненням. Творці жили в різні історичні періоди та у різних місцевостях, тому спасительна наука, яку об’явив Бог, представлена у Святому Письмі багатьма книгами. 



 Незмінна кількість книг Святого Письма &#8211; це Біблійний канон. До канонічних книг Старого Заповіту належить 46 книг. До Нового Заповіту [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.credo-ua.org/2010/07/31576/evangelist_ioann/" rel="attachment wp-att-31578"><img src="http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2010/07/evangelist_ioann.jpg" alt="" title="євангелист Йоан" width="190" height="250" class="alignleft size-full wp-image-31578" /></a><br />
<b> Святе Письмо &#8211; це книга, створена багатьма людьми під Божим натхненням. Творці жили в різні історичні періоди та у різних місцевостях, тому спасительна наука, яку об’явив Бог, представлена у Святому Письмі багатьма книгами. </b>
</p>
</p>
<p>
 Незмінна кількість книг Святого Письма &#8211; це Біблійний канон. До канонічних книг Старого Заповіту належить 46 книг. До Нового Заповіту &#8211; 27. Усього &#8211; 73 книги. Як формувався цей канон та за якими принципами відбиралися книги? Це дуже складне питання, яке вимагає проаналізувати хід історичних подій, щоб зрозуміти, як Боже провидіння керувало цим процесом. Залишмо це для спеціалістів.
</p>
<p>
Кожен уважний християнин, який читає Біблію, бачить, що багато інформації, яку надає нам Церква, не завжди можливо знайти в Святому Письмі. Це стосується насамперед багатьох Богородичних свят. Господь Бог у Своїй премудрості зволив приховати інформацію про дитинство Ісуса Христа, про земне життя та останні дні Пречистої Діви Марії. Деякі люди без належної покори сприйняли такий Божий промисел, тому вирішили самотужки заглянути крізь пелену тайни та розповісти про ці моменти з життя Діви Марії та Божого Сина. Такі спроби спричинили виникнення апокрифів &#8211; релігійних легенд про життя Богородиці та дитинство Ісуса. Автори апокрифів, як правило, були невідомі та дуже часто називалися іменами апостолів, мабуть, для більшого авторитету цих розповідей. Та під якими б іменами автори не приховувалися, ці книги не можна вважати канонічними, тобто такими, які написані під Божим натхненням. Можливо, авторами цих легенд керували сильні релігійні емоції, але вони виявляли лише свої думки та почуття, а не Божі. А ще варто звернути увагу на той факт, що в період формування багатьох апокрифів панували дуже небезпечні руйнівні єресі, тому можна говорити й про те, що творцями були єретики. Отже, апокрифи не можуть мати для нас велику богословську цінність. Їх потрібно розглядати обережно та чітко відмежовувати від текстів Святого Письма. Хоч деякі твори мають історичну вартість: з однієї Богородичної розповіді ми дізналися імена батьків Марії – це Йоаким і Анна.
</p>
<p>
<b> Природа Біблійного натхнення</b>
</p>
<p>
Біблійне натхнення – це безпосередній вплив Бога на розум та волю людини, у процесі якого вона пише не те, на що спроможна, а те, що хоче Господь. Наслідком такої дії стала книга- Святе Письмо, головним творцем якої є Бог, а підпорядкованим автором &#8211; людина.<br />
Чи можна стверджувати, що під час натхнення Бог послуговувався Біблійним автором, ігноруючи можливості розуму та свобідної волі людини? Звичайно, ні. Всевишній створив людину, наділивши її розумом та свобідною волею, щоб вона мала здатність Бога пізнати, Його любити, та Йому служити. Бог, надихаючи автора до написання, не забирав свобідної волі та не вносив у людський розум незвичні екзотичні знання. Що ж було насправді? Богослови різних епох намагались прокоментувати цей таємничий процес. Господь не забирав творця з того місця, де той жив, не наповнював думки якоюсь незвичною інформацією, а тільки просвічував розум, даючи людині можливість писати так, як вона сама здатна, але про те, що хоче Бог. Біблійні автори писали для тогочасних читачів зрозумілою мовою, приховуючи в ній спасительні об’явлені Богом правди. У момент натхнення на людину не чинився тиск, який би перекреслював свобідну волю, натомість на неї впливав імпульс, який запрошував до участі в Божому промислі – здійснити велику місію.
</p>
<p>
Коли автор починав писати Святі тексти, Бог йому в цьому асистував, остерігаючи від помилок. Звичайно, що мова йде не про граматичні помилки чи про недостовірну наукову інформацію, а про правдиве пред’явлення спасительних істин, які зволив оголосити Бог людині для її спасіння. Кожен, хто читає Святе Письмо, може зауважити, що фізичні природні явища пояснюються примітивною мовою. Людина описувала те, що бачила, і не супроводжувала дані науковими поясненнями, цього від неї не вимагав Бог, цього вона не могла зробити сама, оскільки наукове трактування багатьох природних явищ з’явилося набагато пізніше періоду формування біблійних розповідей. Бог прагнув передати людству ті правди, які б допомогли знайти вічне спасіння, а не розкрити наукові глибини. Тут варто згадати слова Нашого Господа Ісуса, якими Він звернувся до Своїх апостолів: «Ідіть та навчайте всіх людей, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа». Зауважте, Христос не давав наказу своїм учням навчати людей фізики, хімії, математики, а дав наказ навчати їх тих правд, які ведуть до життя з Богом, в Трійці Святій єдиному. До такої ж місії були покликані біблійні автори, вони представляли людству спасительні правди.
</p>
<p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.credo-ua.org/2010/07/31576/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Всесвітня конференція з питань вивчення Біблії відкривається в Естонії</title>
		<link>http://www.credo-ua.org/2010/07/31548/</link>
		<comments>http://www.credo-ua.org/2010/07/31548/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 27 Jul 2010 10:46:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator>часопис CREDO</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Біблія]]></category>
		<category><![CDATA[конференції]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.credo-ua.org/?p=31548</guid>
		<description><![CDATA[
 В естонському місті Тарту, у неділю починається п&#8217;ятиденна всесвітня конференція з питань вивчення Біблії, у якій візьмуть участь близько 500 фахівців з 40 країн. На конференції будуть прочитані близько 300 доповідей з питань дослідження Старого і Нового завітів. 



Особливий акцент буде зроблено на тлумаченні стародавніх східно-азіатських мов, культури, релігій, історії та археології, повідомив прес-секретар [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.credo-ua.org/2010/07/31548/005575771_large340/" rel="attachment wp-att-31550"><img src="http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2010/07/005575771_large340.jpg" alt="" title="Тарту" width="210" height="158" class="alignleft size-full wp-image-31550" /></a><br />
<b> В естонському місті Тарту, у неділю починається п&#8217;ятиденна всесвітня конференція з питань вивчення Біблії, у якій візьмуть участь близько 500 фахівців з 40 країн. На конференції будуть прочитані близько 300 доповідей з питань дослідження Старого і Нового завітів. </b>
</p>
</p>
<p>
Особливий акцент буде зроблено на тлумаченні стародавніх східно-азіатських мов, культури, релігій, історії та археології, повідомив прес-секретар Тартуського університету.
</p>
<p>
Також важливе місце у конференції матиме питання християнської історії юдаїстікі та методології науки, а також будуть розглянуті аспекти впливу Біблії на сучасну культуру і взаємовідношення релігій.
</p>
<p>
Конференція є щорічною, вона вже проводилася в Ґронінґені, Сінгапурі, Перті, Единбурзі, Відні, Окланді, Римі та Лондоні.
</p>
<p>
Її організатором є Товариство біблійної літератури (SBL), яке нараховує 9 000 членів. На цей раз захід організований у співпраці з європейською теологічної організацією «Європейська асоціація вивчення Біблії» (EABS). Естонським партнером конференції є Тартуський університет.
</p>
<p>
За матеріалами:  <a href=" http://catholic.baznica.info/archives/7684#more-7684"> Terra Mariana</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.credo-ua.org/2010/07/31548/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Католики і протестанти вручну переписують Біблію</title>
		<link>http://www.credo-ua.org/2010/07/31546/</link>
		<comments>http://www.credo-ua.org/2010/07/31546/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 27 Jul 2010 10:28:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator>часопис CREDO</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Біблія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.credo-ua.org/?p=31546</guid>
		<description><![CDATA[
 На Філіппінах презентований проект багатомовної рукописної Біблії, в якому візьмуть участь християни різних конфесій. Проект носить назву «Нехай буде одна Біблія» і започаткований в ім&#8217;я християнської єдності. 



Організаторами проекту стали Конференція філіппінських католицьких єпископів і Філіппінське Біблійне товариство. 
Кожен вірш Біблії буде переписаний від руки, причому різними людьми: католиками і протестантами, священиками і мирянами, [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.credo-ua.org/2010/07/31546/1079297_bible_notes/" rel="attachment wp-att-31547"><img src="http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2010/07/1079297_bible_notes.jpg" alt="" title="Рукописна Біблія" width="214" height="214" class="alignleft size-full wp-image-31547" /></a><br />
<b> На Філіппінах презентований проект багатомовної рукописної Біблії, в якому візьмуть участь християни різних конфесій. Проект носить назву «Нехай буде одна Біблія» і започаткований в ім&#8217;я християнської єдності. </b>
</p>
</p>
<p>
Організаторами проекту стали Конференція філіппінських католицьких єпископів і Філіппінське Біблійне товариство. </p>
<p>Кожен вірш Біблії буде переписаний від руки, причому різними людьми: католиками і протестантами, священиками і мирянами, городянами й селянами, студентами і членами уряду &#8230;<br />
Два вірша особисто напише Папа Римський Бенедикт XVI: це перший вірш Буття і останній вірш Апокаліпсису. </p>
<p>За задумом організаторів проекту, в рукописній Біблії буде дві колонки: одна з англійським перекладом, інша &#8211; з перекладом на одну з місцевих мов. Перший текст буде наведено з англомовного видання, яке використовується в католицькому Богослужінні. Переклад на місцеві мови буде наведений за виданням Філіппінського Біблійного товариства.
</p>
<p>
За матеріалами:  <a href=" http://www.catholic.uz/full-news/items/na-filippinax-predstavlen-proekt-mnogojazychnoj-rukopisnoj-biblii-v-kotorom-primut-uchastie-katoliki-i-protestanty.html "> Agnuz</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.credo-ua.org/2010/07/31546/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>В Одесі обговорили школи та традиції церковного тлумачення Біблії</title>
		<link>http://www.credo-ua.org/2010/07/31514/</link>
		<comments>http://www.credo-ua.org/2010/07/31514/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 26 Jul 2010 10:52:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator>часопис CREDO</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Біблія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.credo-ua.org/?p=31514</guid>
		<description><![CDATA[
 Під час зустрічі щотижневого Одеського Біблійного Клубу одесити і гості міста ознайомилися з основними підходами до тлумачення Біблії в Католицькій Церкві та обговорили практичне застосування біблеїстики. 



Зустріч, в якій взяли участь віряни Української Греко-Католицької Церкви, Української Православної Церкви та протестантської громади ознайомилися з тезами Біблійного семінару, що відбувся у Львові 10-12 липня, і був [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.credo-ua.org/2010/07/31514/5045-3/" rel="attachment wp-att-31516"><img src="http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2010/07/5045.jpg" alt="" title="Біблія" width="226" height="121" class="alignleft size-full wp-image-31516" /></a><br />
<b> Під час зустрічі щотижневого Одеського Біблійного Клубу одесити і гості міста ознайомилися з основними підходами до тлумачення Біблії в Католицькій Церкві та обговорили практичне застосування біблеїстики. </b>
</p>
</p>
<p>
Зустріч, в якій взяли участь віряни Української Греко-Католицької Церкви, Української Православної Церкви та протестантської громади ознайомилися з тезами Біблійного семінару, що відбувся у Львові 10-12 липня, і був цілком присвячений темі тлумачення Біблії в Церкві.
</p>
<p>
«Різні методи тлумачення не виключають один одного, але взаємодоповнюють, і допомагають віруючому різнобічно і глибше зрозуміти текст послання, &#8211; говорить учасник львівського біблійного семінару релігієзнавець Михайло Шелудько. &#8211; Біблія написана Церквою, в Церкві і для Церкви, тому кожен тлумач повинен бути перш за все у Церкві, і бути духовною людиною», &#8211; підкреслив доповідач.
</p>
<p>
Серед гостей Біблійного клубу була група вірян з Донецька, а також екзарх Одесько-Кримський владика Василь (Івасюк).
</p>
<p>
На завершення зустрічі єпископ благословив усіх присутніх і побажав найкращих матеріальних і духовних благ в житті з Христом.
</p>
<p>
За матеріалами:  <a href=" http://www.cerkva.od.ua/index.php?option=com_content&#038;task=view&#038;id=570&#038;Itemid=1"> cerkva.od.ua </a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.credo-ua.org/2010/07/31514/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Цитати з Біблії з’явились на рекламних щитах Москви</title>
		<link>http://www.credo-ua.org/2010/07/31459/</link>
		<comments>http://www.credo-ua.org/2010/07/31459/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 23 Jul 2010 10:43:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator>часопис CREDO</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Біблія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.credo-ua.org/?p=31459</guid>
		<description><![CDATA[
 Рекламні щити із цитатами з Біблії, зокрема, із заповідями Божими, з&#8217;явилися на деяких вулицях Москви. 


Рекламні щити, на яких великими червоними літерами написані цитати з Біблії можна побачити вздовж основних магістралей міста. Наприклад, в районі станції московського метро «Тульська» розташувався плакат зі словами: «Не вбивай, не чини перелюб, не кради», на іншій станції &#8211; [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.credo-ua.org/2010/07/31459/%d0%b8%d0%b7-%d0%91%d0%b8%d0%b1%d0%bb%d0%b8%d0%b8/" rel="attachment wp-att-31461"><img src="http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2010/07/из-Библии.jpg" alt="" title="Цитати з Біблії " width="241" height="180" class="alignleft size-full wp-image-31461" /></a><br />
<b> Рекламні щити із цитатами з Біблії, зокрема, із заповідями Божими, з&#8217;явилися на деяких вулицях Москви. </b>
</p>
</p>
<p>Рекламні щити, на яких великими червоними літерами написані цитати з Біблії можна побачити вздовж основних магістралей міста. Наприклад, в районі станції московського метро «Тульська» розташувався плакат зі словами: «Не вбивай, не чини перелюб, не кради», на іншій станції &#8211; «Я &#8211; Господь, Бог твій, нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене». Кілька подібних рекламних конструкцій знаходиться також на Рубльовському шосе.
</p>
<p>
У столичному комітеті реклами, інформації та оформлення розповіли, що до соціальної реклами ці плакати не мають ніякого відношення.
</p>
<p>
«Це комерційна реклама. Її розміщення не суперечило федеральному законодавству», &#8211; заявив представник комітету.
</p>
<p>
У свою чергу, співробітник інформаційного відділу Московського патріархату повідомив, що Російська православна церква (РПЦ) не має відношення до цих плакатів. </p>
<p>
Тим часом, на просторах інтернет-простору вже розгорілися суперечки, кому саме належить ідея розмістити на вулицях міста подібні рекламні плакати.
</p>
<p>
«Це можуть бути баптисти. Була колись у мене розмова з одним, вони збиралися (чи все-таки зробили) на тролейбусах цитати з Біблії. Народ долучають &#8230;», &#8211; припустив один інтернет-користувач.
</p>
<p>
«РПЦ на таке не здатна. Якщо і вивісить щось, то з рекламою та адресами. Тобто щоб точно знали, що це РПЦ повісила. Протестанти це зробили», &#8211; запропонував свій варіант другий блогер.
</p>
<p>
За матеріалами:  <a href=" http://www.rian.ru/moscow/20100720/256664109.html"> rian.ru </a>
</p>
<p>
<!-- Put this script tag to the <head> of your page &#8211;><br />
<script type="text/javascript" src="http://vkontakte.ru/js/api/share.js?3"></script></p>
<p><!-- Put this script tag to the place, where the Share button will be --><br />
<script type="text/javascript"><!--
document.write(VK.Share.button(false,{type: "round", text: "Поділитися з ближніми"}));
--></script>
</p>
<p>
<a class="a2a_dd" href="http://www.addtoany.com/share_save"><img src="http://static.addtoany.com/buttons/share_save_171_16.png" width="171" height="16" border="0" alt="Share/Bookmark"/></a><script type="text/javascript">a2a_show_title=1;a2a_prioritize=["google_bookmarks","facebook","twitter","friendfeed","google_buzz","google_reader","blogger_post","wordpress","google_gmail"];</script><script type="text/javascript" src="http://static.addtoany.com/menu/locale/uk.js" charset="utf-8"></script><script type="text/javascript" src="http://static.addtoany.com/menu/page.js"></script></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.credo-ua.org/2010/07/31459/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>3</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Прем&#8217;єр-міністр Ізраїлю відпочиває, вивчаючи Біблію</title>
		<link>http://www.credo-ua.org/2010/07/31334/</link>
		<comments>http://www.credo-ua.org/2010/07/31334/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 20 Jul 2010 14:41:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator>часопис CREDO</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[євреї]]></category>
		<category><![CDATA[Біблія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.credo-ua.org/?p=31334</guid>
		<description><![CDATA[
 Прем&#8217;єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху говорить, що відпочиває щосуботи, коли читає Біблію з 15-річним сином, який нещодавно переміг на змаганнях знавців Біблії в Ізраїлі і зайняв третє місце в міжнародних змаганнях. 



Нетаньяху зробив це повідомлення наприкінці програми CNN «Шоу Ларрі Кінга», відповідаючи на питання Ларрі: «Як прем&#8217;єр-міністр Ізраїлю знаходить час для відпочинку?»


Нетаньяху сказав, що він [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.credo-ua.org/2010/07/31334/009909020_large340/" rel="attachment wp-att-31336"><img src="http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2010/07/009909020_large340.jpg" alt="" title="Беньямін Нетаньяху " width="226" height="196" class="alignleft size-full wp-image-31336" /></a><br />
<b> Прем&#8217;єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху говорить, що відпочиває щосуботи, коли читає Біблію з 15-річним сином, який нещодавно переміг на змаганнях знавців Біблії в Ізраїлі і зайняв третє місце в міжнародних змаганнях. </b>
</p>
</p>
<p>
Нетаньяху зробив це повідомлення наприкінці програми CNN «Шоу Ларрі Кінга», відповідаючи на питання Ларрі: «Як прем&#8217;єр-міністр Ізраїлю знаходить час для відпочинку?»
</p>
<p>
Нетаньяху сказав, що він кожен суботній ранок півтори години читає Біблію зі своїм сином Анвером. Він сказав, що цей час освіжає його духовно, і що вони з сином вивчають багато місць із Слова Божого.
</p>
<p>
Нетаньяху додав, що раніше сам вчив сина біблійних істин, а тепер син вчить його.
</p>
<p>
Молодший син Нетаньяху Анвер Нетаньяху, 15 років, обійшов інших підлітків-кандидатів, набравши 98 з 100 можливих балів, і виграв регіональне біблійне змагання в Єрусалимі, забезпечивши собі єдине місце представника міста в змаганнях по країні. Міжнародні змагання проводяться в Єрусалимі і є частиною щорічного святкування Дня Незалежності Ізраїлю. У них входить питання, яке задає прем&#8217;єр-міністр Нетаньяху, таким чином, цього року він задавав його власному синові.
</p>
<p>
Організатори заявляють, що метою змагань є заохочення молодь до вивчення Біблії як культурної основи народу Ізраїлю. Багато питань конкурсу було засновано на коротких відео, знятих в різних залах музею.
</p>
<p>
Ізраїльські медіа повідомили, що Нетаньяху і міністр освіти Гідеон Саар оголосили, що змагання для дорослих на знання Біблії поновляться у наступне свято Хануки, через 30 років після того, як традиція була припинена.
</p>
<p>
Голова жюрі і колишній президент і міністр освіти Іцхак Навон сказав: «Єврейський народ створив Біблію, але Біблія також створила єврейський народ. Ми не були б такими як є без неї, не таким народом і, можливо, не мали б такої релігії».
</p>
<p>
За матеріалами:  <a href=" http://www.christusimperat.org/uk/node/30215 "> Milites Christi Imperatoris<br />
</a>
</p>
<p>
<!-- Put this script tag to the <head> of your page &#8211;><br />
<script type="text/javascript" src="http://vkontakte.ru/js/api/share.js?3"></script></p>
<p><!-- Put this script tag to the place, where the Share button will be --><br />
<script type="text/javascript"><!--
document.write(VK.Share.button(false,{type: "round", text: "Поділитися з ближніми"}));
--></script>
</p>
<p>
<a class="a2a_dd" href="http://www.addtoany.com/share_save"><img src="http://static.addtoany.com/buttons/share_save_171_16.png" width="171" height="16" border="0" alt="Share/Bookmark"/></a><script type="text/javascript">a2a_show_title=1;a2a_prioritize=["google_bookmarks","facebook","twitter","friendfeed","google_buzz","google_reader","blogger_post","wordpress","google_gmail"];</script><script type="text/javascript" src="http://static.addtoany.com/menu/locale/uk.js" charset="utf-8"></script><script type="text/javascript" src="http://static.addtoany.com/menu/page.js"></script></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.credo-ua.org/2010/07/31334/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Острозькій Біблії – 430</title>
		<link>http://www.credo-ua.org/2010/07/30638/</link>
		<comments>http://www.credo-ua.org/2010/07/30638/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 12 Jul 2010 13:38:05 +0000</pubDate>
		<dc:creator>часопис CREDO</dc:creator>
				<category><![CDATA[Дайджест]]></category>
		<category><![CDATA[Біблія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.credo-ua.org/?p=30638</guid>
		<description><![CDATA[
Від сьогодні українці можуть розпочинати відзначення 430-річчя своєї реліквії – Острозької Біблії, котра стала канонічною для православних слов’ян. Святиня затребувана і досі – її визнають і шанують Православні, Греко- і Римо-католицька церкви. У «помаранчевому» грудні 2004 саме на Острозькій Біблії присягав на вірність українському народові Віктор Ющенко.


Як розповів перекладач Острозької Біблії сучасною українською мовою, завідувач [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.credo-ua.org/2010/07/30638/s-21/" rel="attachment wp-att-30640"><img src="http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2010/07/s7.jpg" alt="" title="Острозькій Біблії – 430" width="314" height="235" class="alignleft size-full wp-image-30640" /></a></p>
<p><strong>Від сьогодні українці можуть розпочинати відзначення 430-річчя своєї реліквії – Острозької Біблії, котра стала канонічною для православних слов’ян. Святиня затребувана і досі – її визнають і шанують Православні, Греко- і Римо-католицька церкви. У «помаранчевому» грудні 2004 саме на Острозькій Біблії присягав на вірність українському народові Віктор Ющенко.</strong>
</p>
</p>
<p>Як розповів перекладач Острозької Біблії сучасною українською мовою, завідувач кафедри богослов’я Національного університету Острозька академія, доктор теології Рафаїл Турконяк, в Острозької Біблії є два дні народження – фактично два видання Острозької Біблії. Перша дата – то було на Петра і Павла 1580-го, а друга – на Спаса 1981 року.
</p>
<p>Офіційна дата, зазначена в заголовному листі Острозької Біблії (1581 рік) – то час, коли вона розпочала подорож по світові, котра триває дотепер. Як розповідає перекладач, середньовічні острозькі вчені підготували високоякісний повний переклад Святого письма, послуговуючись першоджерелами.
</p>
<p>Лише через десятиліття подібний переклад (Сиксто-Клементинське видання) зробила Римо-католицька церква. Тож видання Острозької Біблії було цивілізаційним проривом – переконаний Рафаїл Турконяк: «Це був період Памви Беринди, Захарії Копистенського&#8230; Ми маємо масу різних творів, які пізніше росіяни присвоїли й прийняли за своє. І не тільки це. Вони їх всіх зросійщили, а ми навіть не хочемо признати, що ми такий скарб дали світові. Я б хотів, щоб ми нарешті зрозуміли, що це є наше, і щоб ми наше обстоювали».
</p>
<p><h3>Повернення на Батьківщину</h3>
</p>
<p>
<a href="http://www.credo-ua.org/2010/07/30638/0_s/" rel="attachment wp-att-30641"><img src="http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2010/07/0_s.jpg" alt="" title="Острозькій Біблії – 430" width="235" height="314" class="alignright size-full wp-image-30641" align=right hspace=15></a><br />
З півтори тисячі примірників Першокниги, видрукуваних в Острозькій друкарні, лише один ніколи не виїжджав з Острога – той, що нині зберігається в Острозькому Музеї книги і книгодрукування. Нині у світі Острозьких Біблій близько трьохсот. Але півроку тому безцінний подарунок – оригінал Острозької Біблії – з рук керівника «Індустріального Донбасу» Віталія Гайдука отримала Острозька академія, у стінах якої, власне, й народився старослов’янський переклад Книги Книг. Ця Біблія була придбана в одній із закордонних приватних колекцій.
</p>
<p>У Національному університеті «Острозька академія» не лише шанують свій скарб, а й проводять системну науково-дослідницьку роботу, щоб з’ясувати усі обставини та коло причетних до появи Острозької Біблії. Лише за останній рік тут відбулися науково-практичні конференції, присвячені друкареві Івану Федорову, ініціатору і меценатові проекту – князю Василю Костянтинові Острозькому, автору передмови і тогочасному ректорові академії Герасиму Смотрицькому тощо. І, власне, самій Біблії, котра ставала героїнею не лише досліджень, а й художніх книг.
</p>
<p>Але найбільш вагомим доробком у дослідженні реліквії залишається переклад Острозької Біблії українською мовою, який виконав Рафаїл Турконяк. Перекладач розпочав цю роботу на прохання Патріарха Греко-католицької церкви Йосипа Сліпого, і працював над ним тридцять(!) років, адже доводилося звіряти старослов’янські тексти із Септуаґінтою (грецький переклад Старого Заповіту, що виник у ІІІ-ІІ століттях до нашої ери) та давньоєврейськими текстами. Допомогло знання сімнадцяти мов, особливо давньогрецької. Якби не з’явилися комп’ютери – для завершення праці не вистачило б життя, – розповідає отець Рафаїл.</p>
<p><h3>Рафаїл Турконяк наблизив Острозьку Біблію до сучасних українців</h3>
</p>
<p>
<a href="http://www.credo-ua.org/2010/07/30638/00_s/" rel="attachment wp-att-30642"><img src="http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2010/07/00_s.jpg" alt="" title="" width="187" height="314" class="alignleft size-full wp-image-30642" /></a><br />
«Спочатку я взявся за два Євангелія, а пізніше подумав: чому я маю робити це з російського, Катеринівського тексту, коли ми маємо Острозьку Біблію? – Я заїхав до Оксфорду й придбав там на плівці Острозьку Біблію. А коли почав порівнювати її з існуючими текстами – то взявся за голову, а пізніше почав порівнювати синодальні тексти – ще більше взявся за голову. Бо нічого не сходилося. І я почав шукати, звідки вони все це взяли?».
</p>
<p>У процесі багаторічної роботи Рафаїл Турконяк дійшов переконання, що саме Острозька Біблія є найбільш точним перекладом оригінальних біблійних текстів і стала основою для пізніших Єлизаветинського і Почаївського видань.
</p>
<p>Як повідомив телефоном отець Рафаїл, 430-а річниця виходу в світ Острозької Біблії буде відзначена виданням Острозької Біблії виключно українською мовою.
</p>
<p>«Люди приходять і запитують, а перше видання вже фактично вичерпане. Ми виправили певні огріхи при друкові. Заголовні букви ми поміняли – зі звичайних українських я виробив старослов’янським шрифтом українську форму – так, щоб заголовні букви виглядали схожими на букви Острозької Біблії».
</p>
<p>Це полегшить ознайомлення ширшого загалу дослідників і віруючих зі змістом волинського скарбу. Адже повне критичне видання Острозької Біблії з українським перекладом складає майже 2000 сторінок.
</p>
<p>
<!-- Put this script tag to the <head> of your page &#8211;><br />
<script type="text/javascript" src="http://vkontakte.ru/js/api/share.js?3"></script></p>
<p><!-- Put this script tag to the place, where the Share button will be --><br />
<script type="text/javascript"><!--
document.write(VK.Share.button(false,{type: "round", text: "Поділитися з ближніми"}));
--></script>
</p>
<p>
<a class="a2a_dd" href="http://www.addtoany.com/share_save"><img src="http://static.addtoany.com/buttons/share_save_171_16.png" width="171" height="16" border="0" alt="Share/Bookmark"/></a><script type="text/javascript">a2a_show_title=1;a2a_prioritize=["google_bookmarks","facebook","twitter","friendfeed","google_buzz","google_reader","blogger_post","wordpress","google_gmail"];</script><script type="text/javascript" src="http://static.addtoany.com/menu/locale/uk.js" charset="utf-8"></script><script type="text/javascript" src="http://static.addtoany.com/menu/page.js"></script></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.credo-ua.org/2010/07/30638/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Через 15 років Біблію перекладуть усіма мовами світу</title>
		<link>http://www.credo-ua.org/2010/07/30406/</link>
		<comments>http://www.credo-ua.org/2010/07/30406/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 08 Jul 2010 14:30:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator>часопис CREDO</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Біблія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.credo-ua.org/?p=30406</guid>
		<description><![CDATA[
Сучасні технології та особлива стратегія дозволять перекласти тексти Біблії на всі мови світу протягом найближчих 15 років, вважають у Wycliffe Bible Translations (WBT) &#8211; одній з найбільших у світі організацій, що спеціалізується на перекладі Біблії. За даними WBT, на сьогодні залишаються 2 200 мов, на які Писання ще не було перекладено. Цими мовами говорять 350 [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.credo-ua.org/2010/07/30406/1-111/" rel="attachment wp-att-30408"><img src="http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2010/07/13.jpg" alt="" title="Біблія" width="300" height="225" class="alignleft size-full wp-image-30408" /></a></p>
<p><strong>Сучасні технології та особлива стратегія дозволять перекласти тексти Біблії на всі мови світу протягом найближчих 15 років, вважають у Wycliffe Bible Translations (WBT) &#8211; одній з найбільших у світі організацій, що спеціалізується на перекладі Біблії. За даними WBT, на сьогодні залишаються 2 200 мов, на які Писання ще не було перекладено. Цими мовами говорять 350 млн. чоловік. Усього у світі налічується 6905 мов.</strong>
</p>
</p>
<p>Організація оголосила кампанію «Остання мова», мета якої &#8211; перекласти Біблію на всі мови світу до 2025 року. Крім цього, проект містить у собі навчання грамотності тих, хто цього потребує.
</p>
<p>Для реалізації проекту потрібно мільярд доларів. За словами директора кампанії Пола Едвардса, вже зібрано 184 млн. пожертвувань. «Бога не хвилюють гроші», &#8211; говорить Едвардс, він впевнений, що вдасться досягнути мети.
</p>
<p>Ще у 1999 році WBT прогнозували, що пройде 140-150 років, перш ніж буде розпочато переклад Письма «останньою» мовою. Тоді щороку починалися роботи з перекладу Біблії в середньому на 20 мов. Сьогодні ситуація змінилася, і в останнє десятиліття кожен рік стартували переклади в середньому на 75 мов. Зокрема, у 2009 році було розпочали 109 нових перекладів. Причина такого прискорення &#8211; сучасні технології та розвиток нових перекладацьких методик, стверджують в організації.
</p>
<p>Перекладачі часто працюють у польових умовах, наприклад, з народностями, що живуть глибоко в джунглях. У колишні часи для того, щоб звірити фрагмент перекладу, перекладачеві доводилося їхати кілька годин на човні або вантажівці до найближчого аеропорту, а потім летіти літаком до США або Європи. Сьогодні перекладачі озброєні портативними комп&#8217;ютерами та засобами супутникового зв&#8217;язку, які дозволяють їм відправити фрагмент перекладу старшому перекладачеві електронною поштою і вже кілька годин по тому отримати від нього відповідь.
</p>
<p>WBT також застосувала новий підхід &#8211; одна група перекладачів може одночасно працювати з декількома спорідненими мовами. Робота в поселеннях, де не поширена грамотність чи ще нема писемності, ведеться наступним чином: група перекладачів переказує Добру Новину корінному населенню, і розповідь усно передається далі. І якщо раніше в ролі перекладача-оповідача виступав іноземний місіонер, то тепер це, як правило, представник самого племені.
</p>
<p>За матеріалами: <a href="http://www.blagovest-info.ru/index.php?ss=2&#038;s=3&#038;id=35287"> Благовест-инфо</a></p>
<p>
<!-- Put this script tag to the <head> of your page &#8211;><br />
<script type="text/javascript" src="http://vkontakte.ru/js/api/share.js?3"></script></p>
<p><!-- Put this script tag to the place, where the Share button will be --><br />
<script type="text/javascript"><!--
document.write(VK.Share.button(false,{type: "round", text: "Поділитися з ближніми"}));
--></script>
</p>
<p>
<a class="a2a_dd" href="http://www.addtoany.com/share_save"><img src="http://static.addtoany.com/buttons/share_save_171_16.png" width="171" height="16" border="0" alt="Share/Bookmark"/></a><script type="text/javascript">a2a_show_title=1;a2a_prioritize=["google_bookmarks","facebook","twitter","friendfeed","google_buzz","google_reader","blogger_post","wordpress","google_gmail"];</script><script type="text/javascript" src="http://static.addtoany.com/menu/locale/uk.js" charset="utf-8"></script><script type="text/javascript" src="http://static.addtoany.com/menu/page.js"></script></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.credo-ua.org/2010/07/30406/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>На Запоріжжі готуються до 450-ліття Пересопницького Євангелія</title>
		<link>http://www.credo-ua.org/2010/07/29934/</link>
		<comments>http://www.credo-ua.org/2010/07/29934/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 01 Jul 2010 15:03:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator>часопис CREDO</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Біблія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.credo-ua.org/?p=29934</guid>
		<description><![CDATA[
Засідання щодо підготовки відзначення 450-річчя Пересопницького Євангелія відбулося 30 червня в Запорізькій обласній адміністрації (ОДА). Під час обговорення представники духовенства наголосили на необхідності поширення серед молоді основних законів Євангелія. Станіслав Лимарчук, заступник голови ОДА, запевнив представників християнських релігійних організацій у тому, що вони можуть розраховувати на підтримку Президента України.


У роботі «круглого столу», як інформує прес-служба [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.credo-ua.org/2010/07/29934/a-4/" rel="attachment wp-att-29936"><img src="http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2010/07/A1.jpg" alt="" title="На Запоріжжі готуються до 450-ліття Пересопницького Євангелія" width="250" height="213" class="alignleft size-full wp-image-29936" /></a></p>
<p><strong>Засідання щодо підготовки відзначення 450-річчя Пересопницького Євангелія відбулося 30 червня в Запорізькій обласній адміністрації (ОДА). Під час обговорення представники духовенства наголосили на необхідності поширення серед молоді основних законів Євангелія. Станіслав Лимарчук, заступник голови ОДА, запевнив представників християнських релігійних організацій у тому, що вони можуть розраховувати на підтримку Президента України.</strong>
</p>
</p>
<p>У роботі «круглого столу», як інформує прес-служба Запорізької ОДА, взяли участь керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, представники християнських релігійних організацій, запорізькі науковці.
</p>
<p>«Ще наші пращури-українці зберегли цей історичний документ для нас, нащадків. Однак Пересопницьке Євангеліє — це не тільки історичний документ, але й збірка моральних та культурних цінностей, яких ми маємо дотримуватись та навчати наших дітей», — наголосив, відкриваючи засідання, Станіслав Лимарчук.
</p>
<p>Він розповів, що на сьогодні уже є «відповідний Указ Президента України, також прийнято рішення Верховної Ради України». «Найближчим часом у Кабінеті Міністрів України буде створено оргкомітет з підготовки відзначення 450-річчя Пересопницького Євангелія», — додав чиновник.
</p>
<p>У контексті популяризації серед молоді Пересопницького Євангелія учасники заходу також розглянули питання впровадження викладання предметів духовно-морального спрямування у навчальних закладах регіону.
</p>
<p>На державному рівні 450-річчя Пересопницького Євангелія відзначатимуть в серпні 2011 року.
</p>
<p>За матеріалами: <a href="http://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/religion_and_culture/36311/"> РІСУ</a>
</p>
<p>
<!-- Put this script tag to the <head> of your page &#8211;><br />
<script type="text/javascript" src="http://vkontakte.ru/js/api/share.js?3"></script></p>
<p><!-- Put this script tag to the place, where the Share button will be --><br />
<script type="text/javascript"><!--
document.write(VK.Share.button(false,{type: "round", text: "Поділитися"}));
--></script>
</p>
<p>
<a class="a2a_dd" href="http://www.addtoany.com/share_save"><img src="http://static.addtoany.com/buttons/share_save_171_16.png" width="171" height="16" border="0" alt="Share/Bookmark"/></a><script type="text/javascript">a2a_show_title=1;a2a_prioritize=["google_bookmarks","facebook","twitter","friendfeed","google_buzz","google_reader","blogger_post","wordpress","google_gmail"];</script><script type="text/javascript" src="http://static.addtoany.com/menu/locale/uk.js" charset="utf-8"></script><script type="text/javascript" src="http://static.addtoany.com/menu/page.js"></script></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.credo-ua.org/2010/07/29934/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Українець переписав Євангеліє від руки</title>
		<link>http://www.credo-ua.org/2010/06/27293/</link>
		<comments>http://www.credo-ua.org/2010/06/27293/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 09 Jun 2010 09:47:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator>часопис CREDO</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Біблія]]></category>
		<category><![CDATA[сучасна Біблія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.credo-ua.org/?p=27293</guid>
		<description><![CDATA[
Вперше за чотири століття в Україні з’явилось рукописне Євангеліє.



Існує легенда про розбійника, який пішов у монастир і став писарем. Після його смерті за кожну написану букву йому прощався гріх, тому що писав він так красиво, що кожен, хто бачив його книгу, навертався. Для ченців тиражування рукописів вважалося найкориснішою роботою: по-перше, змушувало забути про мирське, а [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.credo-ua.org/2010/06/27293/24-5/" rel="attachment wp-att-27299"><img src="http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2010/06/241.jpg" alt="" title="Українець переписав Євангеліє від руки" width="314" height="222" class="alignleft size-full wp-image-27299" /></a></p>
<p><strong>Вперше за чотири століття в Україні з’явилось рукописне Євангеліє.</strong>
</p>
</p>
<p>
Існує легенда про розбійника, який пішов у монастир і став писарем. Після його смерті за кожну написану букву йому прощався гріх, тому що писав він так красиво, що кожен, хто бачив його книгу, навертався. Для ченців тиражування рукописів вважалося найкориснішою роботою: по-перше, змушувало забути про мирське, а по-друге, сприяло поширенню релігії. «Але рукописних церковних книг у нашій країні не створювали вже чотири століття, не рахуючи на швидку руку скопійованих за часів СРСР, &#8211; і то, не через бажання створити шедевр, а тому, що друкувати їх було заборонено», &#8211; розповідає директор однієї з київських ювелірних фірм Ігор Бреставіцкій. Він-то разом з Сергієм Соловйовим, керівником майстерні церковного рукопису «Духовна спадщина», і вирішив заповнити прогалину і знайти однодумців, разом з якими можна взятися за переписування Євангелія.
</p>
<p>
«4 роки тому я почав його читати, &#8211; розповідає Сергій Соловйов. &#8211; Кожен день, не важливо &#8211; п&#8217;ять хвилин, десять або годину. Воно стало більше, ніж настільною книгою, мені захотілося щось для нього зробити. Юдеї, наприклад, Тору переписують постійно і навіть транслюють процес он-лайн в інтернеті. Ми вирішили, що писати буде одна людина і що працювати він буде потрохи у різних куточках України, заїжджаючи навіть у найменші села. Так книга вбере в себе духовність всієї країни. А у вихідних даних ми впишемо, коли і в яких храмах вона писалася. До проекту залучати треба тільки людей з вірою в душі.»
</p>
<p>
«Мандрівний» проект виявився дуже працемістким. Тому команда вирішила, продовжуючи над ним працювати, виготовити ще одне Євангеліє. Воно писалося в Києві, без роз&#8217;їздів країною, і тому було готове вже через 8 місяців.
</p>
<p>Максим Євсейчік, переписувач «виїзного» Євангелія, каже, що в проекті задіяні виключно віруючі люди. «Та й без ентузіазму тут не можна: бувають простої, поки дістанемо матеріали, а оплата &#8211; невелика», &#8211; пояснює він. Скільки саме &#8211; не уточнює, посилаючись на конфіденційність інформації про заробітну плату. Подібного роду послуги на ринку коштують від 3 тисяч грн. на місяць.
</p>
<p>Оскільки Максим &#8211; професійний маляр, каліграфія для нього &#8211; штука не нова. «Але якої, виявляється, напруги вимагає переписування! Спина &#8211; рівно, натиск пера &#8211; цілий день однаковий, &#8211; розповідає він. &#8211; До вечора м&#8217;язи вже не витримують». Це при тому, що за собою по церквах Максим возить спеціально виготовлений стіл з нахилом, який ледь-ледь полегшує навантаження. Храми, каже писар, дуже гостинно приймають. Молитов, щоправда, над книжкою не читають і не служать молебнів &#8211; потрібна абсолютна тиша та добре освітлення: «Досить того, що я перед початком роботи молюся». А ось туристи не дотримуються вимог тиші &#8211; товпляться над головою і сліплять переписувача спалахами.
</p>
<p>Готові переписані аркуші Максим з собою не возить. Каже, що це небезпечно &#8211; раптом дощ або крадіжка? Тому на шляху з Криму, наприклад, до Закарпаття він заїжджає до Києва і залишає аркуші в майстерні. І тільки тоді, коли писарська робота буде повністю закінчена, приступають іконописці і оформлювачі. «Над проектом працює понад 30 чоловік, &#8211; розповідає пан Бреставіцкій. &#8211; У тому числі іконописці, які обрали свій власний стиль: раніше пропорцій при зображенні святих не дотримувалися, а ми вирішили малювати реалістично. Ювелірне оформлення обкладинки виконували мої майстри. Упору на пишність не робили. Так, можна було напхати туди діамантів, але треба було підкреслити простоту і змусити заглянути всередину. Зупинилися на топазах та рубінах, а метал &#8211; позолочене срібло».
</p>
<p>Доля книг поки не визначена: «До нас звертаються колекціонери, бажають отримати вже переписане Євангеліє в приватні колекції. Але ж наша мета &#8211; передати книги суспільству, зробити доступ публічним для всіх віруючих. Наприклад, була думка класти нове Євангеліє поруч з Пересопницьким для президентської присяги. Це буде означати, що разом з коренями потрібно пам&#8217;ятати і про сучасність», &#8211; говорить Сергій Соловйов. Він сподівається, що влада підтримає цю ідею.</p>
<p>Книга писалася на рідкісному пергаменті. Потрібен був матеріал зі шкіри теляти, а його в Україні не виробляють. Тому замовляли в Лондоні і Єрусалимі 380 аркушів (стільки сторінок в Євангелії) по $150 (тобто, близько $57 тисяч). Чорнила використовували як за старих часів. Їх готує писар із залізного купоросу і галлів (наростів на дубових листках).
</p>
<p>За матеріалами: <a href="http://www.segodnya.ua/news/14142824.html "> Сегодня</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.credo-ua.org/2010/06/27293/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Біблійний конкурс у тюрмах</title>
		<link>http://www.credo-ua.org/2010/06/27266/</link>
		<comments>http://www.credo-ua.org/2010/06/27266/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 09 Jun 2010 09:16:47 +0000</pubDate>
		<dc:creator>часопис CREDO</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Біблія]]></category>
		<category><![CDATA[в'язні]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.credo-ua.org/?p=27266</guid>
		<description><![CDATA[
 Серед в’язнів київських тюрем протягом травня тривав біблійний конкурс «Знання Біблії – звільняє». Він складався з двох завдань: біблійні тести та твір на тему «Христос мене звільнив». 



Успішно завершився перший рівень для учасників конкурсу Київського СІЗО № 13. Організація конкурсу в цій установі була покладена на ієрея Костянтина Пантелея та сестру Вероніку (Кішко), НСМФ. [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.credo-ua.org/2010/06/27266/turma-2/" rel="attachment wp-att-27344"><img src="http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2010/06/turma1-132x132.png" alt="" title="Біблія ґрати" width="132" height="132" class="alignleft size-thumbnail wp-image-27344" /></a><br />
<b> Серед в’язнів київських тюрем протягом травня тривав біблійний конкурс «Знання Біблії – звільняє». Він складався з двох завдань: біблійні тести та твір на тему «Христос мене звільнив». </b>
</p>
</p>
<p>
Успішно завершився перший рівень для учасників конкурсу Київського СІЗО № 13. Організація конкурсу в цій установі була покладена на ієрея Костянтина Пантелея та сестру Вероніку (Кішко), НСМФ. В середу, 2 червня, відбулося нагородження переможців та учасників конкурсу з цієї установи. Як заохочення до подальшого вивчення та пізнання Слова Божого, переможці отримали повний канон Біблії, а всі учасники конкурсу – Новий Завіт. Біблії були придбані добродійкою Тетяною.
</p>
<p>
Сестра Вероніка зазначила: «Всі, хто взяв участь, виявили прекрасні знання Святого Письма та найбільше зворушливими стали їхні твори, написані серцем та пережитим досвідом зустрічі з Христом». Їхні слова ще раз підкреслюють, що читання Біблії не проходить даремно. Ось що пише Іван, один із призерів конкурсу:
</p>
<p>
«Тут в СИЗО я попал в камеру&#8230;, познакомился с ребятами. Потом я заметил, что все они сильно добрые как для заключенных. И я не мог понять, что могло изменить уголовника на доброго человека, а потом я заметил, что все они читают Новый Завет&#8230;».
</p>
<p>
Ще один учасник та призер конкурсу Віталій пише: «Для меня стало ясным, что самое великое и большое звание для человека – быть христианином, самая великая и почетная служба – это служба Христу и жить по христиански, воспитывать в духе праведности своих детей и родных, словом и делом идти по пути Спасителя».
</p>
<p>
«Всі ми вдячні Богові за конкурс, за цю можливість, що поєднала нас довкола Христа, довкола Його Слова», – завершила сестра Вероніка. Організаторами цієї акції виступила Християнська міжконфесійна місія «Духовна благодійна опіка в місцях позбавлення волі».
</p>
<p>
За матеріалами:  <a href=" http://www.ugcc.org.ua/news_single.0.html?&#038;tx_ttnews[pS]=1270889188&#038;tx_ttnews[tt_news]=3014&#038;tx_ttnews[backPid]=1&#038;cHash=fa56d58833 "> Департамент інформації УГКЦ </a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.credo-ua.org/2010/06/27266/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Дніпропетровські митники знайшли унікальне видання Біблії XIX століття в мішку з секонд-хендом</title>
		<link>http://www.credo-ua.org/2010/05/25836/</link>
		<comments>http://www.credo-ua.org/2010/05/25836/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 28 May 2010 12:09:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator>часопис CREDO</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Біблія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.credo-ua.org/?p=25836</guid>
		<description><![CDATA[
Напевно, тим, хто планував перевезти контрабандою в Україну унікальну Біблію, ідея заховати її в мішок з ношеним взуттям здалася дуже вдалою. Справді, через кордон перевозять тисячі тонн секонд-хенду &#8211; не будуть же митники ритися в цьому ганчір&#8217;ї! Але на Дніпропетровській митниці причіп фури все-таки перевірили. Серед ношених туфель побачили потертий древній фоліант в чорній обкладинці.


«Це [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.credo-ua.org/2010/05/25836/bible-5/" rel="attachment wp-att-25840"><img src="http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2010/05/bible1-200x200.jpg" alt="" title="Біблія" width="200" height="200" class="alignleft size-medium wp-image-25840" /></a></p>
<p><strong>Напевно, тим, хто планував перевезти контрабандою в Україну унікальну Біблію, ідея заховати її в мішок з ношеним взуттям здалася дуже вдалою. Справді, через кордон перевозять тисячі тонн секонд-хенду &#8211; не будуть же митники ритися в цьому ганчір&#8217;ї! Але на Дніпропетровській митниці причіп фури все-таки перевірили. Серед ношених туфель побачили потертий древній фоліант в чорній обкладинці.</strong>
</p>
</p>
<p>«Це була старовинна Біблія, видана Кембриджським університетом, &#8211; розповів начальник Дніпропетровської митниці Євген Кодіс. &#8211; Експерти визначили, що унікальне видання має величезну культурно-історичну цінність. Це Святе Письмо перевидано з Біблії, яка є найточнішим і повним перекладом давніх текстів у світі. Унікальне перевидання, швидше за все, відноситься до другої половини XIX століття, але точніше цінність книги визначить експертиза.»
</p>
<p>Митники з&#8217;ясували, що вантаж йшов з Прибалтики на адресу однієї з дніпропетровських фірм. Аналогів цієї книги у світі немає &#8211; вона видана у єдиному екземплярі. Якою буде подальша доля раритету, поки не відомо. Правоохоронці з&#8217;ясовують, чи не була книга вкрадена з музеїв або приватних колекцій.
</p>
<p>За матеріалами: <a href="http://www.facts.kiev.ua/archive/2010-05-27/106503/index.html "> &#8220;Факты и комментарии </a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.credo-ua.org/2010/05/25836/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>До Львова приїде Президент Папської Ради у справах культури</title>
		<link>http://www.credo-ua.org/2010/05/25029/</link>
		<comments>http://www.credo-ua.org/2010/05/25029/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 20 May 2010 14:37:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator>часопис CREDO</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Біблія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.credo-ua.org/?p=25029</guid>
		<description><![CDATA[
 25-26 травня до Львова приїде Архиєпископ Джанфранко Равазі, Президент Папської Ради у справах культури. Його візит включає участь у Міжнародній біблійній конференції та ряд цікавих зустрічей. 



З цієї нагоди катехитична  комісія УГКЦ та Катехитично-педагогічний Інститут Українського Католицького Університету організовують презентацію книги «Пісня Пісень. Пісня Подружжя» &#8211; коментар Архиєпископа Равазі, а також інших видань [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.credo-ua.org/2010/05/25029/rav-2/" rel="attachment wp-att-25031"><img src="http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2010/05/rav1.jpg" alt="" title="Архиєпископ Джанфранко Равазі" width="168" height="168" class="alignleft size-full wp-image-25031" /></a><br />
<b> 25-26 травня до Львова приїде Архиєпископ Джанфранко Равазі, Президент Папської Ради у справах культури. Його візит включає участь у Міжнародній біблійній конференції та ряд цікавих зустрічей. </b>
</p>
</p>
<p>
З цієї нагоди катехитична  комісія УГКЦ та Катехитично-педагогічний Інститут Українського Католицького Університету організовують презентацію книги «Пісня Пісень. Пісня Подружжя» &#8211; коментар Архиєпископа Равазі, а також інших видань катехитичної комісії УГКЦ. Презентація відбудеться 25 травня о 11:45 в приміщенні Семінарії Святого Духа, що по вул. Хуторівка, 35.
</p>
<p>
Серед інших запланованих заходів &#8211; зустріч зі студентською молоддю у Львівському Національному Університеті ім. Івана Франка. Захід відбудеться 25 травня о 14:30. А вже наступного дня Архиєпископ Джанфранко Равазі зустрінеться із митцями Львівського краю у палаці Мистецтв (вул. Коперника, 17). Впродовж 25 та 26 травня, гість візьме активну участь у <a href=" http://www.credo-ua.org/2010/05/23615/ "> Міжнародній біблійній конференції </a>, що проходитиме у Львівській Духовній Семінарії Святого Духа та виступить із доповідями про значення Святого Письма у культурі та літургії.
</p>
<p>
<b> Програма Міжнародної біблійної конференції: </b>
</p>
<p>25 травня (вівторок)
</p>
<p>
9.00 Відкриття конференції – привітання: <br/><br />
- Глава УГКЦ Блаженніший Любомир<br/><br />
- Апостольський Нунцій Архиєпископ Іван Юркович<br/><br />
- Архиєпископ Мєчислав Мокшицький, РКЦ<br/><br />
- Львівська обласна державна адміністрація<br/><br />
- Міський голова Андрій Садовий<br/><br />
Доповіді <br/><br />
9. 45 Святе Письмо і культура<br/><br />
Архиєпископ Джанфранко Равазі, Президент Папської ради у справах культури<br/><br />
11.15 Перерва<br/><br />
11.45 Презентація книги Архиєпископа Джанфранко Равазі<br/><br />
«Коментар Пісні Пісень», презентує о. Тарас Барщевський<br/><br />
Представлення інших видань Патріаршої катехитичної комісії<br/><br />
12.45 Прес – конференція<br/><br />
13.15 Шостий час<br/><br />
13.30 Перерва<br/><br />
14.30 Зустріч Архиєпископа Джанфранко Равазі зі студентською молоддю<br/><br />
15.00 Святе Письмо і його тлумачення в літургійно-культурному контексті<br/><br />
Церкви в Україні. О. Тарас Барщевський, докторант біблійних наук, викладач КПІ УКУ, координатор біблійного апостоляту УГКЦ<br/><br />
15.40 Святе Письмо в українській культурі : література Галина ЛЕЛИК, філолог, магістр релігійних наук<br/><br />
16.20 Перерва<br/><br />
16.50 Святе Письмо у вихованні християнської спільноти о. Петро ЖУК, ліцензіат катехитики, викладач УКУ<br/><br />
17.20 Святе Письмо в українській культурі : сакральне мистецтво, Володимир Суботін, докторант історичних наук, викладач УКУ.<br />
18.00 Дискусія<br/><br />
18.30 Вечірня
</p>
<p>
26 травня (середа)
</p>
<p>
9.00 Святе Письмо і літургія Архиєпископ Джанфранко Равазі<br/><br />
10.15 Перерва<br/><br />
10.40 Святе Письмо в українській літургійній духовності о. Матей Гаврилів, ЧСВВ, ліцензіат літургійних наук<br/><br />
11.40 Божественна Літургія<br/><br />
13.15 Перерва<br/><br />
14.30 Зустріч Архиєпископа Джанфранко РАВАЗІ з митцями<br/><br />
14.20 Праця в секція : <br/>   </p>
<p>         <i>      1.Святе Письмо в духовності мирян</i><br/>   </p>
<p>        <i>    2. Святе Письмо і місійна духовність</i> <br/><br />
16.15 Пленарне засідання
</p>
<p>
За матеріалами:  <a href="http://www.ugcc.lviv.ua/index.php?option=com_content&#038;task=view&#038;id=1848&#038;Itemid=97 "> ugcc.lviv.ua </a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.credo-ua.org/2010/05/25029/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Міжнародна біблійна конференція у Львові</title>
		<link>http://www.credo-ua.org/2010/05/23615/</link>
		<comments>http://www.credo-ua.org/2010/05/23615/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 11 May 2010 09:23:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator>часопис CREDO</dc:creator>
				<category><![CDATA[Анонси]]></category>
		<category><![CDATA[Біблія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.credo-ua.org/?p=23615</guid>
		<description><![CDATA[
 25-26 травня у Львові відбудеться Міжнародна біблійна конференція «Святе Письмо в катехезі, духовності та культурі України». 



Видатні українські біблісти розкажуть про Святе Письмо і його тлумачення в літургійно-культурному контексті, в українській культурі, у вихованні християнської спільноти, в сакральному мистецтві, в українській релігійній духовності. Будуть проведені дискусії про Святе Письмо в духовності мирян та у [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.credo-ua.org/2010/05/23615/48866642_bibliya_250/" rel="attachment wp-att-23617"><img src="http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2010/05/48866642_bibliya_250.jpg" alt="" title="Біблія" width="210" height="141" class="alignleft size-full wp-image-23617" /></a><br />
<b> 25-26 травня у Львові відбудеться Міжнародна біблійна конференція «Святе Письмо в катехезі, духовності та культурі України». </b>
</p>
</p>
<p>
Видатні українські біблісти розкажуть про Святе Письмо і його тлумачення в літургійно-культурному контексті, в українській культурі, у вихованні християнської спільноти, в сакральному мистецтві, в українській релігійній духовності. Будуть проведені дискусії про Святе Письмо в духовності мирян та у місійній духовності.
</p>
<p>
В конференції також братиме участь архиєпископ Джанфранко Равазі, Президент Папської ради у справах культури. У програмі передбачені його доповіді на тему «Святе Письмо і культура» та «Святе Письмо і літургія», а також презентація українського перекладу його книжки «Коментар Пісні пісень», та зустрічі з молоддю та світом культури.
</p>
<p>
Організацією зустрічі займаються катехитична комісія УГКЦ та Катехитично-педагогічний інститут Українського Католицького Універститу.
</p>
<p>За матеріалами:  <a href=" http://www.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?c=391648"> Радіо Ватикан</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://www.credo-ua.org/2010/05/23615/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>7</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
