Тривала розлука та відстань змінюють стосунки між близькими людьми. І для кожного вони приносять своє: для когось позитивне, для когось негативне.

Часто розлука впливає на зміну поглядів та принципів, а також допомагає зрозуміти цінність того, що здавалось неважливим. Наприклад, чоловік та дружина можуть перестати сваритись через дрібниці, як це було до розлуки, дитина почне слухати своїх батьків та їх шанувати.

Що ж робить відстань між чоловіком та дружиною, між батьками та дитиною?

«Перевірка часом»

Чоловік та дружина під час розлуки можуть відвикнути та віддалитись один від одного. Від браку інформації можуть зростати ревнощі, що теж шкідливо позначається на стосунках. Члени подружжя, які часто перебували разом та мають тісний емоційний зв’язок, зазвичай болісно переживають самотність, впадають в депресивні стани.

Подружжя важко переносить відстань через те, що на одного із низ лягає відповідальність за виховання дітей — налагодження спілкування, встановлення дисципліни. Пари, що побудували партнерські стосунки, поважають та довіряють один одному, переживають розлуку легше.

Час, проведений окремо один від одного, дасть змогу перевірити ваші стосунки. Справжня любов не боїться розлуки та відстані, лише для закоханості — це розрив. Любов міцнішає та зростає, коли розділяє відстань та існують перешкоди. Адже коли кохана людина далеко від вас, то ви краще розумієте, яку цінність вона для вас становить.

Як бути поруч на відстані?

Найкраще — не розлучатись. Але якщо ж все-таки доводиться, то спробуйте знайти замінники близькості: намагайтесь частіше розмовляти по телефону, пишіть листи, надсилайте листівки, користуйтесь смс, електронними скриньками, веб-камерами, ICQ. Це якимось чином допоможе легше переносити розлуку.

А головне — моліться один за одного. Можете домовитись, що молитиметесь в один і той же час — це допоможе вам бути духовно близькими.

Щоб відстань між вами не зруйнувала стосунків, варто довіряти один одному і пам’ятати, що довіра — це запорука щасливих стосунків. Також намагайтеся не допускати шкідливих думок на кшталт «де він/вона зараз», «з ким зараз», адже справжнього стану речей та місця перебування не дізнаєтесь, а нерви собі попсувати можна. Якщо ви дуже сильно сумуєте за своєю «половинкою», то більше спілкуйтеся із родичами, друзями та менше перебувайте.

А найкраща порада — спробуйте зробити все можливе, аби лише проживати разом: шукайте роботу або в Україні, або працюйте вдвох за кордоном.

]]> http://www.credo-ua.org/2010/04/21810/feed/ 10 http://www.credo-ua.org/2009/10/7451/ http://www.credo-ua.org/2009/10/7451/#comments Thu, 29 Oct 2009 15:34:01 +0000 часопис CREDO http://www.credo-ua.org/?p=7451

10 способів, як уникнути осінньої депресії

Ви, мабуть, помітили, що восени частіше погіршується настрій, знижується працездатність, невідомо звідки береться хандра, нудьга та апатія. Ви можете роздратуватись через будь–яку дрібничку, не спите ночами або, навпаки, постійно хочете спати.

Не хвилюйтесь, такі стани властиві більшості людей у перехідні періоди від літа до зими та від зими до літа, інакше кажучи — це звичайнісінькі прояви осінньо–весняної депресії.

Як кажуть, проти природи не попреш. Але можна спробувати пережити цей період веселіше і не піддатись депресивним нападам. Найголовніше — створюйте побільше радісних моментів у житті.

1. Роздумуйте над Словом Бога…

Маєте шанс відкрити Святе Письмо, яке, можливо, вже довго припадало пилом на полиці. Біблія — це унікальна книга, в якій можна знайти відповіді на багато життєвих запитань. В ній Ви зможете подивитись на різні життєві історії, які траплялися з людьми Старого та Нового завіту. Адже, як і ми, вони грішили, помилялись, любили… А, головне — їхнє життя було повним діяння Всемогутнього Бога.

Можете почати одну з релігійних практик — читання релігійної літератури, що також допоможе Вам в духовному розвитку. Книги про різноманітні об’явлення, про життя святих, про роздуми над Словом Божим — це і є багатство для душі, що шукає Бога.

2. Спілкуйтеся із найкращим Другом…

Саме молитва християнина має цілющі властивості, оскільки в ній присутня віра. Зазвичай депресивний стан — це пригнічені думки, відчуття покинутості усіма, невіра у себе, у свої можливості, ворожість чи байдужість до інших. А щира, довірлива розмова із Богом усе розставить на свої місця — якщо не одразу, то з часом. І Ви сприйматимете депресивний стан як Божу благодать, що кличе Вас до зміни…

В Японії слово «криза» позначається двома словами — «небезпека» та «шанс». А тому, через кожну важку життєву ситуацію, яка викликає пригнічення, страх та розпач, Ви завжди маєте шанс до розвитку. Але цей вибір залишається лише за Вами…

Щоб Ваші внутрішні зміни стали Вам помітнішими, ведіть щоденник, в якому описуйте свої переживання, занотовуйте досягнення і плани. Головне, не концентруйте увагу на негативному, а віднаходьте якнайбільше позитивів.

3. Мій «намет»

Знайдіть для себе місце, яке особливо Вас приваблює, де Ви почуваєтесь комфортно та затишно. Бажано, щоб воно було якнайменш людним та гучним, тобто таким, де б Ви могли розслабитись та подумати про свої проблеми і знайти вирішення.

Якщо ж Ви хочете залишитись вдома, то запаліть свічки, влаштуйтесь позручніше і відпочиньте від зовнішнього світу.

Усамітнення допоможе Вам краще пізнати себе та зрозуміти досі незрозуміле. Насамперед наодинці можна навчитись любити себе, приймати свої проблеми та недоліки і тільки тоді зможете любити, цінувати та поважати інших. Прагніть власного розвитку, бо тільки справжня особистість здатна до любові.

Таке перебувавння віч–на–віч із собою допоможе Вам віднайти внутрішні сили для любові, прощення та терпеливості до інших. Послухайте вдома, коли залишитесь наодинці, мелодійну музику із співом пташок та дзюрчанням гірського струмка. Після півгодинного прослуховування цього витвору природи, Ви одразу ж віднайдете гармонію свого внутрішнього світу. І депресивних думок, наче ніколи й не було.

4. В допомогу ближньому

Цей спосіб виявляється дуже дієвим у подоланні депресивних станів. Це не означає, що Ви маєте організовувати благодійні акції величезного масштабу, хоча… Можете просто подарувати комусь речі, якими Ви не користуєтесь; подати гроші людині, яка жебракує на вулиці; придбати іграшки для дитячого будинку.

Озирніться навколо, можливо Ваші друзі потребують того, що Ви в змозі їм надати, сусіди — доброго слівця, а колеги — щоб їх вислухали і зрозуміли. Ви одразу побачите, що люди навколо Вас теж страждають і головне — потребують саме Вас. Повірте, якщо Ви витрачатимете сили на допомогу іншим, життя, як бумеранг, поверне Вам сторицею.

Ніщо так не буде радувати Вашу душу, як свідомість того, що Ви комусь допомогли.

5. Шукайте прекрасне…та спілкуйтесь

Хоч за браком часу ми можемо цього й не помічати, та нас оточує багато гарних та чудових речей. Озирніться навкруги і Ви побачите, що світ сповнений мрій, краси та надій. Коли людина навчиться бачити красу оточуючого світу, то помічатиме «неозброєним» оком все найкраще в людях. Ви переконаєтесь, що людські недоліки та слабкості характеру не мають такого великого значення, а навіть, стають індивідуальними особливостями.

Найкращими ліками у подоланні депресивних станів є спілкування. Оточіть себе рідними серцю людьми і побачите, Вам полегшає. Адже кожному із нас потрібна хоч маленька, та спільнота близьких по духу. Це додає життєвих сил, сповняє внутрішнім позитивом і не дозволяє попасти в депресію.

6. Єпархія у фотооб’єктиві…

Можете прогулятись по мальовничих куточках з фотоапаратом, зупиняючи цікаві моменти життя об’єктивом. На фото речі, що нас оточують, видаються набагато оригінальнішими. Ви будете приємно здивовані тим, що не помічали краси тих місць, які, можливо, бачите щоденно, адже людині властиво звикати до того, що навколо. Також це надасть Вам змогу пройтися пішки — що є чудовим способом релаксації не тільки для Вашої душі, а й для тіла.

Спробуйте влаштувати екскурсію по визначних місцях Кам’янець–Подільської дієцезії, адже їх у нас доволі — Святиня Летичівської Богородиці, Святиня Божого Милосердя у Вінниці, Святиня Ісуса Браїлівського, Кафедральний Собор св. ап. Петра і Павла та багато інших. Кожна парафія чудова та по–своєму особлива, в чому Ви переконаєтесь самі, якщо відвідаєте хоча б деякі.

Як прийдете додому, зможете створити колекцію власних фото із мандрівки. А коли Вам самим сподобається Ваше мистецтво, влаштуєте виставку для своїх друзів. Їхні компліменти неодмінно піднімуть Вам настрій.

7. Пікнік з малюнками

Виберіться зі своєю сім’єю чи друзями на пікнік, взявши при цьому все необхідне для малювання. А вже там матимете нагоду обрати об’єкт свого найбільшого вподобання і малювати досхочу.

Щоб оминути депресію, не важливо, аби ця картина стала шедевром. Повірте, Вам допомагатиме сама арттерапія.

Як один із варіантів відпочинку, можна влаштувати шашлики в колі найближчих друзів чи родичів — це підніме життєвий тонус та відволіче від повсякденних турбот та негараздів. Під час куштування смачненьких страв Ви зможете насолоджуватись спілкуванням у приємній компанії.

8. Чи ви їсте, чи п’єте — усе робіть на славу Божу…

То ж розважайтесь… Спечіть святковий пиріг! А вже до нього можна запросити друзів, яких давненько не бачили і влаштувати собі «вечірку». І для цього зовсім не потрібно якоїсь нагоди — а просто так, заради спілкування.

Намагайтесь залишити думки про те, що постійно не вистачає грошей, що інфляція не дає жити, що діти не слухаються, а чоловік (дружина) не ідеальні, що політики псують життя пустими обіцянками, а начальник на роботі – не дає спокою. І нехай щоденні проблеми почекають, поки Ви відпочиваєте душею…

Ви неодмінно залишитесь задоволені, а Ваші друзі просто світитимуться від щастя і згадуватимуть це дійство ще не один рік.

9. Ох, ці чудові фільми…

Які неймовірні переживання та емоції викликають вони в нашій душі — ностальгію, сльози, смуток, радість, надихають до життя…

Запросіть друзів, рідних та створіть «домашній кінозал». Перегляньте фільм, який додасть Вам наснаги до життя — це і про апостолів, і про святих, і про життя людей, які живуть в нашому часі та мають подібні проблеми…

Сльози з приводу переживань від фільму мають здатність відганяти депресивні думки. А якщо ці фільми ще й релігійні, то ведуть до внутрішньої переміни.

10. Не залишайтеся на місці…

Щоб іншим завжди було цікаво з Вами — намагайтесь працювати над собою безупину. Як казав Йоан Павло ІІ: «Вимагайте від себе навіть тоді, коли від вас ніхто не вимагає». Ви можете вивчати самотужки іноземну мову, читати надбання літератури, в’язати, вишивати, майструви — одним словом, творити те, чого бажає душа. Якщо дасте волю своїй фантазії, будете здивовані самі від себе.

Особистий розвиток додасть Вам впевненості у власних силах, підвищить самооцінку та самоповагу. Уявіть, як чудово Ви почуватиметесь, коли друзям зможете розповісти щось цікаве, додати слушний коментар чи надати мудру пораду…

Намагайтесь любити світ, що Вас оточує, помічайте навколишню красу, даруйте іншим свою посмішку — і це допоможе Вам подолати душевну плутанину, яку нав’язує сучасний світ. І як говорить текст, що знайшли в 1692 році у старовинні церкві в Балтиморі: «… У вуличному гаморі, у метушні життя збережи спокій своєї душі. З усіма своїми пастками, втомою і втраченими мріями цей світ усе ж чудовий. Будь уважним і намагайся бути щасливим.»

Будьте певні, після таких методів боротьби, депресія оминатиме Вас стороною. І, взагалі, осінь — одна з найкращих пір року. Цінуйте кожен її неповторний момент, насолоджуйтесь життям, відпочивайте вишукано, зі смаком та по–християнськи — і тоді Вам не вистачить часу на депресію.

CREDO №11 (110)

Хочемо ми цього чи ні, але надзвичайно велику силу в нашому мисленні та сприйнятті займає реклама. Вона проникає у всі сфери життя, вчить нас якими бути і чого хотіти. Та дуже часто вона маніпулює і використовує сучасну людину. Які ж засоби маніпуляції творців сучасної реклами?

Хто кращий — я чи ти?

При перегляді рекламних роликів можна простежити твердження, що просте володіння рекламованим товаром зможе зробити нас безмежно щасливими. Не помічаючи цього, з’являється непереборне прагнення отримати саме цей товар. Цим самим нам навіюють помилкове уявлення про щастя і шляхи його досягнення: „Випий цю філіжанку кави — і тебе чекають незабутні враження”, „Заради ЦЬОГО пива друзі дістануть для тебе зірку”.

Часто в рекламі використовується принцип «соціального порівняння» — ніби-то володіння тим чи іншим товаром надає перевагу над іншими людьми. Це особливо помітно в середовищі підлітків: як вони намагаються «перевершити» один одного в придбанні нових телефонів, аксесуарів, напоїв.

Багато рекламованих роликів містять так звані «хитрі слова» — «Всі знають, що…», «Всі жінки це купують…», «Тільки 999,99$…». І все це насправді нісенітниці.

Роби так, як я

В рекламі нам досить часто приводять хибні докази популярності тих чи інших продуктів — ми оглядаємо ролики із, нібито непідготовленими інтерв’ю, в яких професійні актори грають роль звичайних покупців, простих «людей із вулиці». Таким чином нас спонукають наслідувати інших в купуванні товарів, споживанні їжі та користуванні засобами гігієни.

Купуй обов’язково наше

Дуже часто в рекламі грають на людському інстинкті самозбереження. От, наприклад: «Обов’язково користуйся нашим кремом, бо інший не захищає від зморшок…», «Лише наш пральний порошок випере найбіліше…». Такому типу реклами, грубо кажучи, притаманний шантаж, залякування та маніпуляція шляхом використання наших різноманітних страхів та комплексів.

Також рекламники намагаються створити у глядача чи слухача умовний рефлекс — «Інший товар — погано, наш товар — добре». Наприклад, реклама приладдя для кухні: «Інший кухонний комбайн…» – одночасно грає тривожна музика, на екрані мелькають роздратовані або сумні особи, – «Наш кухонний комбайн…» — музика змінюється на спокійно-втихомирену, на екрані щасливе усміхнене подружжя. Ще один варіант: «У інших підгузках…» — як фон йде плач малюка, а при словах «підгузки Джонсон Бебі» — малюк сміється.

Ілюзія переконання

А як же бути із графіками та посиланнями на різноманітні «Академії» та «Професійні асоціації стоматологів–гінекологів», які часто демонструють у рекламі? За їх же словами, саме вони «об’єктивно» підтверджують перевагу рекламованого товару над виробами конкурентів. Насправді ж, всі ці «авторитети» є або плодом фантазії самих рекламників, або створюються і фінансуються самими виробниками даного товару. А як же часто ми попадаємось на цей «гачок» ?

Невже одного мало?

Можливо, ви помітили як у багатьох рекламних роликах відправляють в рот відразу по дві подушечки жуйки, кидають в суп не один, а два-три кубики приправи, розчиняють в келиху по дві пігулки ліків і так далі. Це підсвідомо примушує споживати в два рази більше, тобто витрачати більше грошей на придбання рекламованого товару. У цьому випадку використовується психологічний ефект «соціального наслідування» — нас підсвідомо спонукають робити так, як показують.

А якого ти кольору і як тебе почути?

В рекламі усе має значення: і кольори, і звуки, і спосіб подачі інформації. Існують різноманітні прийоми, які знижують критичність сприйняття інформації. Це в основному психологічні техніки із арсеналу нейро-лінгвістичного програмування (НЛП). Творці реклами використовують гру кольору — загальний фон сюжету змінюється від чорно-білої картинки (життя сіре, коли немає даного товару) до яскравих насичених квітів при показі щасливих володарів рекламованого товару.

Також можемо помітити, що під час реклами гучність звуку раптово збільшується. А психологічні дослідження стверджують, що такий звуковий удар знижує критичність сприйняття рекламної інформації.

Звісно, що слухати і що дивитися — вирішувати нам самим, але ніщо без сліду не зникає. Адже усе, що дивимось і що слухаємо відкладається у нашому серці.

Для кожного весна має своє значення. Для одних вона несе нові надії та сподівання, для інших — відкриття нових можливостей. «Зимова сплячка» вже не діє, коли починає світити весняне сонце. І не дивно, що свято Великодня припадає саме у весняний період, коли все оживає та розквітає. Весна відкриває перед нами нові горизонти, а нам залишається тільки використовувати усі шанси. А тому хутчіш поспішаймо насолоджуватись «весняним» життям.

З новими силами вперед

Під час Великого посту відбувається наше внутрішнє оновлення. Адже, виконуючи постанови, які є проявом амозречення, ми намагаємось наблизитись до страждаючого Христа А тому Воскресіння Христове — це довгоочікуване свято, яке й приносить певні плоди у наше життя. З’являється віра у зміни, наповненість любов’ю та миром — що є запорукою нашої єдності із Богом.
Віра у те, що Христос своїм воскресіням подолав смерть, приносить нам надію на подолання проблем, незгод та очікування позитивних змін.

А якщо депресія?

Саме навесні вона має Вас оминати. Але якщо все-таки…
Намагайтесь мислити позитивно, проганяйте від себе погані думки, а особливо ті, що Вас засмучують та бентежать. Корисним методом у подоланні негативних нав’язливих думок, за порадами Отців Церкви, є читання псалмів вголос. Виберіть собі декілька і у важкі життєві моменти читайте чи промовляйте подумки.
Роздумуйте про те, що попереду в житті Вас очікує багато приємних моментів. Пам’ятайте — саме Ви являєтесь творцем свого настрою, який і визначає стосунки із людьми. А депресію відганяйте від себе якнайдалі.

Відпочивайте по-новому

Спробуйте відпочивати активно. Організуйте прогулянки із друзями по весняному парку, поїдьте у найближчий лісок на підсніжники чи проліски. І не автівкою, а на велосипедах. Додайте у своє життя трохи екстріму та спортивних навантажень. А ще — перебування на природі завжди допомагає розслабитись та зняти стрес, а свіже повітря сприяє здоровому кольору шкіри.
Пригадайте — завжди існує місце, де б Ви хотіли побувати, але ж часу якось не вистачало. Після таких прогулянок, на самоті чи із друзями, Ви наповнитесь новою енергією, що дасть змогу краще працювати.

Весну зустріньте гучно

Влаштуйте вдома чи де-інде святковий карнавал в честь свята Пасхи. Запросіть найближчих друзів і нехай Ваша гулянка триває аж до світанку. Незамінними атрибутами свята мають стати гучна музика та різнокольорові повітряні кульки. Танцюйте та розважайтесь на повну. Якщо хтось із присутніх володіє музичним інструментом, то Ви матимете нагоду поспівати пісні про Христове восресіння.

Час для себе.

Щоб добре почуватись, намагайтесь хоча б один день на тиждень повністю присвятити собі. Побільше моліться, почитайте улюблений роман, послухайте новий альбом улюбленого виконавця чи навіть переберіть речі у своїй шафі. Це додасть нових сил для наступного вирішення справ.
А ще існує один «шалений метод». Спробуйте із друзями вибратись на дах якого-небудь багатоповерхового будинку. Дивлячись на місто із висоти, можна багато чого зрозуміти для себе: інколи потрібно стати вище цього безглуздого руху, який ми створюємо щодня. Треба просто жити та насолоджуватись життям!

Сповідь є невід’ємною частиною духовного життя християнина. Але що вона значить для кожного практикуючого християнина?

Можливо, на перший погляд, це видається дивним, але причини сповіді бувають різними. Людей, які регулярно сповідаються можна умовно поділити на кілька груп:
1. Люди, які приходять до Сповіді, щоб «скинути із себе» тягар проблем, провин, життєвих негараздів, неначе у смітник. А тому відходять від сповідальниці із бажанням «щоб не забруднитись». І кожен свій гріх сприймають не як образу Бога, а як «пляму» на своїй совісті.
2. Люди, які очікують від Сповіді отримати емоційне задоволення, за їх словами — «позитивну енергетику». Тобто, вони перетворюють це Таїнство на сеанс релаксації у психотерапевта.
3. Ті, які приходять до Сповіді, щоб отримати прощення гріхів і поєднатись із Богом, перед Яким завинили.

Варто звернути увагу, що не існує «чистих» типів людей, яких можна віднести до якоїсь із цих груп. Дуже часто кожен із нас може належати то до однієї, то до іншої групи людей. Таке відношення залежить від нашої життєвої ситуації. Найоптимальніший варіант — це третя ланка людей, оскільки таке ставлення до Сповіді відповідає поставі зрілого християнина.

Мода чи стиль життя?
На Заході існує надзвичайно велика мода на відвідування психологів та психотерапевтів. Це призвело до того, що такі спеціальності є одними із найбільш популярних та найбільш оплачуваних. Таїнство Покаяння та Примирення замінюється на різноманітні психотерапевтичні практики та консультації.
Звісно, це дуже допомагає у вирішенні внутрішніх проблем та проблем із оточуючими, емоційних розладів, але не дає відпущення гріхів. І саме тут прихована велика небезпека — ставитись до таїнства Сповіді як до ще одного виду психотерапії.

Яка ж різниця?
Метою психологічних консультацій і застосування будь-яких психотерапевтичних методів є допомогти людині (клієнту) у вирішенні її різноманітних проблем. До психолога чи психотерапевта можна звертатись із приводу багатьох питань: підвищення рівня самооцінки, навичок спілкування; подолання страхів, не пробачення, образи; зниження тривожності та агресивності, у подоланні неврозів, налагодженні взаємовідносин із оточуючими та ін. Метою роботи із клієнтом є отримання результату, коли він сам може застосовувати варіанти виходу із проблемної життєвої ситуації. Особливо психотерапія використовується у подоланні внутрішніх глибинних проблем і є досить дієвою.
Метою ж таїнства Сповіді є отримати прощення гріхів та примиритись із Богом. Хоча під час Сповіді Господь може вирішити багато психологічних проблем, та все ж не варто підходити до неї як до прийому в психотерапевта. Адже, сповідь — найдовірливіша розмова із Творцем, це поєднання люблячого серця Бога із серцем грішника, що кається.

Що краще?
Найкраще вирішити для себе, що саме потрібно моїй душі, що стане для неї корисними ліками. Адже, можна омити совість, щоб потім хизуватись перед друзями та знайомими своєю «духовною чистотою» і лягати спати із свідомістю того, що «камінь з душі впав». А можна просто звільнити своє серце від перешкоди спілкування з Богом та відновити втрачені сили для служіння Йому. Саме в сповідальниці, ми не є клієнтами, а лише Божими дітьми, що прийшли за любов’ю Всемогутнього Бога.

Спілкування важливе для кожного. Нас супроводжують розмови з різноманітними людьми — розмови особисті, дружні, ділові та розмови із пересічними перехожими. Але, щоб бути вдалим співрозмовником, потрібно іще багато чого, окрім простого вимовляння слів…

«Насамперед треба намагатися уникати нерозсудливості в розмові, а саме: запитувати без сварливості, а відповідати без зарозумілості; не перебивати,
коли хтось говорить про щось добре; не накидуватись на когось
і не хвалитись своєю мовою» — писав св. Василій Великий.

Любити, як себе

Щоб спілкування з іншими було вдалим та успішним, сприймайте оточуючих такими, якими вони є. Не намагайтеся виправляти усіх за своїм вподобанням. Співрозмовник майже завжди відчуває наше ставлення: зверхнє чи на рівних, з повагою чи зневажливе. Намагайтеся поважати інших людей і це неодмінно відобразиться у вашій розмові.

Мистецтво слухати

Через невміння слухати під час розмови ми втрачаємо дуже багато інформації. Часто замість того, щоб уважно слухати співрозмовника, ми вже наперед обдумуємо фразу, яку хочемо сказати, чи лише вдаємо, що уважно слухаємо. Цим ми, по–перше, ображаємо того, хто говорить, а по–друге, втрачаємо можливість набути знань та життєвого досвіду інших.

Вміння слухати — це мистецтво, якому можна навчитись.

Слухайте людей під час розмови активно, тобто постійно уточнюйте почуте запитаннями типу: «Правильно я зрозумів…?», «Ти мав на увазі…». Намагайтесь дивитись під час розмови у вічі співрозмовнику та приділяти увагу лише йому. Так він відчує зацікавленість з вашого боку. Так звані «прийоми активного слухання» допоможуть вам налагодити взаємовідносини із оточуючими та створити репутацію «довіреної особи». Вони не допомагають лише у випадку, коли співрозмовник злий та агресивний.

Рівні спілкування

Спілкування між людьми буває вербальне (за допомогою мови і мовлення) та невербальне (міміка, жести, інтонація). У розмовах ми завжди використовуємо і те, і інше. Відомий психолог Мехрабіан стверджує, що лише 7% у розмові значать слова, 38% — інтонація, а мімік і жести.

Тому під час спілкування ми повинні бути пильні щодо того, як висловлюємось до іншої людини — оскільки симпатія і антипатія завжди відчутні. Важливим є також вміння володіти гарною мімікою, жестами та використовувати інтонацію. Ми повинні пам’ятати — це все відображення нашого внутрішнього єства. А тому спілкування — це також зворотній процес — чим кращі імпульси ми посилаємо, тим кращі нам повертаються.

Слово – не горобець…

Завжди і усюди потрібно зважати, яке сама СЛОВО ми говоримо. Оскільки неправильно сказану фразу не повернеш. Звичайно, ситуацію завжди можна якимось чином залагодити, але в іншої людини може залишитись біль від нас на все життя. Нам потрібно намагатись уникати слів, що несуть у собі «гнилий» зміст; слів, що забруднюють наше мовлення, та слів, що приносять іншим біль…

Під час розмови потрібно завжди пам’ятати про культуру спілкування, адже це невід’ємна складова духовності людини. Відомий академік Ліхачов сказав: «…без культури спілкування у суспільстві немає і моральності…». А моральність — це позитивні взаємовідносини людей і повага між ними.

Мислення людини-християнина — це мислення, яке «ламає» усе, що перешкоджає повноцінному спілкуванню з людьми. Це мислення, яке дозволяє сприймати того, кого не хочеться, і кого важко.

Рецепт емпатійного слухання

«Рецепт» дозволяє переживати ті ж відчуття, які переживає співрозмовник, відображати ці відчуття, розуміти емоційний стан співрозмовника і поділяти його. При такому слуханні не дають порад, не прагнуть оцінити, що говорить людина, не моралізують, не критикують, не повчають.
Існує декілька правил емпатійного слухання:

1. Необхідно налаштуватися на слухання: на якийсь час забути про свої проблеми, «звільнити» душу від власних переживань і постаратися уникати упереджень щодо співрозмовника. Тільки в цьому випадку ви зможете зрозуміти те, що відчуває ваш співрозмовник, «побачити» його емоції.
2. У своїй реакції на слова партнера потрібно з точністю відобразити переживання, відчуття, емоції, що «стоять» за його висловом. Але зробити це так, щоб продемонструвати співрозмовникові, що ви не тільки правильно зрозуміли його відчуття, але й прийняли.
3. Необхідно пам’ятати, що емпатійне слухання — це не пояснення прихованих від співрозмовника таємних мотивів його поведінки. Треба тільки уявити відчуття партнера, а не пояснювати йому причину виникнення у нього цього відчуття. Зауваження типу: «Це у тебе тому, що ти просто заздриш своєму другові» або «Насправді тобі хотілося б, щоб на тебе весь час звертали увагу» не можуть викликати нічого, окрім відкидання і захисту.
4. У тих випадках, коли партнер роздратований, коли він говорить, «не закриваючи рота», зовсім не обов’язково відповідати розгорнутими фразами, досить просто підтримувати партнера короткими фразами типу «так-так», «угу», кивати головою або ж просто повторювати його останні слова.

«Рецепт емпатійного слухання» можна застосовувати тільки в тому випадку, коли людина сама хоче поділитися із вами якимись переживаннями. У разі ж, коли співрозмовник ставить звичайні питання («А ви не знаєте, що означає (те чи те)?»), або ж ініціатором розмови виступаєте ви, то застосування емпатійного слухання просто неможливе.