– Ой, ми ніби крила розправили. А наше подружнє життя отримало новий, свіжий виток розвитку!.. – захоплено розповідала Наталя.

– А я тепер в одних трусах можу ходити по хаті, – із почуттям вдоволення вставив Сергій.

Це мої знайомі розповідали про те, як стали жити після переїзду із дому батьків чоловіка у свій власний. Молоді подружжя часто потерпають від того, що, не маючи власного житла, змушені ділити дах разом із батьками одного з молодят. Досить часто такі умови життя ведуть до того, що подружжя просто розпадається. Зрозуміло, що не кожен може дозволити собі придбати будинок чи винайняти кімнату. Але окремий куточок, навіть у батьківській хаті, подружжю просто необхідний.

Найбільше через відсутність власного куточка потерпає ВОНА. Жінка ототожнює себе із своїм помешканням, чи навіть із своїм робочим місцем. Це прояв назовні її «Я». Мабуть, не раз доводилося спостерігати на роботі, як нова колега-жінка, щойно прибувши, вже чіпляє біля себе на стіні якусь картинку. Потім звідкись беруться вазони і вазочки, статуетки і світлини. І за якийсь час видно, що тут сидить саме Тамара Іванівна Іваненко.

Тим паче із помешканням – тут якраз має бути можливість, аби її душа розвернулась і втілилась у тих фіранках з маками, у тій канапі, яку вона поставить саме на кухні, хоча в батьківському домі її мама завжди була проти цього.

Проблеми з облаштуванням гнізда виникають не тільки у площині «свекруха-невістка». Донька з мамою можуть не миритись тільки через те, що мамі дуже хочеться струнким рядом виставляти на ліжках файно вишиті подушки, а донька переконана, що це вкрай старомодно.

Хай не у вишуканому, але у своєму власному куточку жінка насправді відчуває себе щасливою. Бо це – вона сама, частинка її серця, що вкладена у кожну деталь вашого гніздечка. Тут вона почувається у своєму середовищі, де їй комфортно і затишно. За таких умов жінка широко розправляє крила і вже не нагадує зацьковану агресивну істоту, котрій остогидли рожеві фіранки в кухні (однак, які вона не має права змінити на свої улюблені бузкові), або котра хоче до півночі розтягнути вечерю з чоловіком і не чути голосу, хоча і доброзичливого, але з нотками контролю: «Дітки, ви ще не хочете спати?»

Власне помешкання для молодої сім`ї також означає і започаткування традицій їхньої родини. Наприклад, ваші батьки ніколи не молилися спільно перед споживанням їжі. Або ж взагалі не мали традиції робити сімейні обіди чи вечері. А ви давно про це мріяли і у своїй сім`ї старатиметеся це реалізувати.

Розумію, що в теперішній час далеко не кожна сім`я може дозволити собі мати свій дім чи квартиру. Але це не означає, що ви не можете бути щасливими. І про це свідчать історії життя інших людей. Наприклад, батьки моєї подруги все життя прожили у хаті свекрухи, яка злісно ненавиділа невістку. Молодій жінці не раз доводилося у свою кімнату лізти через вікно, щоб не перетнутися із мамою чоловіка. Але, розповідає подруга, вона ніколи не бачила, щоб її батьки сварилися. Щодня тато цілував маму вранці і повертаючись з роботи. Вони виховали п’ятьох дітей – впевнених у собі людей. Отже, щастя можливе. І воно залежить від нас самих.

]]> http://www.credo-ua.org/2010/04/21931/feed/ 13 http://www.credo-ua.org/2010/01/12716/ http://www.credo-ua.org/2010/01/12716/#comments Fri, 22 Jan 2010 17:41:28 +0000 часопис CREDO http://www.credo-ua.org/?p=12716 Любити одне одного наввипередки

Дорогі жінки, давайте проведемо тест. Уявімо ситуацію: ваш чоловік фанат футболу, по телебаченню якраз розпочинається важливий для української збірної футбольний матч. Ваш милий зручно вмощується на канапі з передсмаком цікавущого перегляду. І саме в цей момент ви згадуєте, що він, такий-сякий, так і не прибив полицю у ванні (не виніс сміття, не закрутив лампочку). А обіцяв зробити це ще два місяці тому! Скажіть відверто самі собі, що ви зробите? Чи встоїте перед спокусою дати йому прочухана. Або «просто пригадати»?

Один мій товариш каже, що помилкою жінки є влаштовувати сцени (жінки це не називають «влаштуванням сцен», адже це «просто сказала…») саме в такі моменти. Бо якщо футбол це хобі вашого чоловіка, то дозвольте йому в комфорті пережити тих кілька годин перед екраном. А після цього можна розпочинати розмови про домашні та інші справи, які потрібно зробити. І чоловік тоді зробить дуже і дуже багато.

У кожного чоловіка є його улюблене заняття. Ці захоплення різноманітні, тобто кожному своє. У житті вони посідають важливе місце і мають вагоме значення. Займаючись своїм хобі, чоловік отримує величезне психологічне задоволення. Тут чоловік значною мірою задовольняє дві свої попередні психологічні потреби – почуватися розумним та сильним.

Якщо проводити паралелі з жіночими потребами, то хобі для чоловіка те ж саме, що подарунки для жінки. Жінка часто не розуміє, наприклад, як можна годинами просиджувати перед телевізором і, забуваючи про все, вболівати за «Динамо» (Київ). Але вона має усвідомити: це для чоловіка має таке ж значення, як для неї прояви уваги у вигляді подарунків. Хобі треба просто прийняти і вшанувати, не гримаючи на чоловіка і не допікаючи, а даючи можливість задовольнити свою потребу. І це, без сумніву, позитивно вплине на сімейні взаємовідносини.

У одних знайомих чоловік страшенно любить читати. Жінка цієї його пристрасті абсолютно не поділяє. Тому він часто окупує туалет, щоб припасти до своїх книжок. Тоді дружина стає у грізну позу і гнівно витурює його із стратегічно важливого для мешканців квартири місця. Це ж треба так зацькувати чолов`ягу, щоб він, бідолаха, боявся займатися своїм чтивом в інших місцях, окрім туалету?..

Але, увага! Я тут говорю про здорове хобі, а не про залежність. Залежність це коли ви плюєте на здоровий глузд і на останні гроші з сімейного бюджету купуєте, наприклад, ту ж саму книгу. Чи замість того, щоб порозмовляти з близькими, погуляти з ними, чи зробити щось необхідне по господарству «зависаєте» в Інтернеті. Пам`ятаю свідчення одного чоловіка, який каже: «Мусимо навчитися вмирати один задля іншого. От я, наприклад, дуже люблю комп’ютерні ігри. Але моя вагітна дружина просить то чаю їй принести, то вийти на прогулянку. І актом моєї любові є все ж таки підвестися і піти зробити це для неї».

Гадаю, що у свою чергу, актом жіночої любові – давати можливість своєму коханому робити те, що він так любить. Хтось колись сказав, що ми мусимо любити один одного навипередки. Тобто намагатися давати все більше і більше, не озираючись і не рахуючи.

Важливою психологічною потребою жінки є отримувати подарунки.

Зима. Повертаюсь із прекрасної поїздки в Карпати. Заходжу до хати, роздягаюсь. «О, в тебе щось новеньке!» – подруга з писком зауважує на моїй шиї цікаву прикрасу. «Це гуцульський хрест», – пояснюю, задерши носа, – «ВІН подарував». Промовляючи останнє, вся сяю від щастя. Це не була дорога річ. Але ця річ була від НЬОГО – від мого нареченого. І це був ПОДАРУНОК!

Важливою психологічною потребою жінки є отримувати подарунки. Самі розумієте, не йдеться про щось супер-дороге. Ні, достатньо букета з опалого листя чи цікавої форми камінчика. Все це, дорогі чоловіки, Ваші милі зберігатимуть довгими роками у своїх скриньках, час від часу перебираючи, щоб знову і знову пережити ті приємні миті. Жінка у своїй душі завжди залишатиметься маленькою дівчинкою, яка буде тішитися кожною дрібничкою, якою її обдаровують. Подарунок має дуже важливе значення і глибокий сенс. Цей жест наповнений інтимністю і значить, що інша особа про Вас пам’ятає, що Ви займаєте в її серці особливе місце.

Чули б ви, з якою насолодою моя старша сестра розповідала, як її чоловік одного разу прийшов пізно ввечері додому і приніс їй букет вишневого цвіту!

Часом приходить спокуса думати, що все це банальщина. Або думається, що ми вже не в тому віці… І взагалі, краще щось практичне – наприклад, чохли для сидінь в сімейному авто, або новий черпак (особливо, коли старий минулого тижня поліг смертю хоробрих під час Вашої спроби забити ним цвях). Але в цьому випадку боронь Боже підбирати подарунки за принципом «як для себе». Може для Вас і є неоціненним подарунком футболка із написом «Шахтар – чемпіон», але не впевнена, що Ваша половинка на «ура» сприйме цей презент.

Пам’ятаєте фільм «Історія про нас»? Там головна героїня подарувала своєму чоловікові на річницю їхнього весілля пластмасову ложку, якою вони їли вечерю ще під час своїх зустрічань. Чоловіка (його грає Брюс Вілліс) це дуже зворушило. Ще б пак, це ж знак того, що той пережитий момент був для них обох дуже цінним і незабутнім.

Життя складається із неповторних миттєвостей, які ми намагаємось один одному влаштувати. І чому б для цього не використати «подарунковий інструмент»? Шановні, проявляйте творчість! Не лінуйтесь! Нехай Вам буде соромно, якщо Ви прожили тиждень і не постаралися урізноманітнити його хоча б однією приємно-романтичною миттю. Як то кажуть: «Хочеш бути щасливим? Будь!».

Увага! Важливе зауваження по темі. Коли Ви із коханою в магазині, то не треба купувати все, на що вона бурхливо реагує: «Ах, яке гарненьке! Подивись!». Не треба купувати навіть і того, що вона біжить приміряти. Повірте, мало з того всього вона сама собі купила б. Натура в неї така – любить все розглядати, мацати і чіпляти на себе. Але якщо її наміри скупити все і вся серйозні, то Вашій панянці варто м’яко натякнути на почуття міри, марнотратство ще нікому не йшло на користь.

Отож, усвідомлення цієї чергової психологічної потреби також вимагає зрілого і розумного підходу.

Думаю, багато хто дивився фільм «Царство небесне». Ми з подружкою, переглядаючи, ледь досиділи до кінця: битви, сутички, чоловіки гамселять один одного важчезними мечами… Cловом, для нас, двох дівчат, це був даремно витрачений час. Розмовляю про це зі своїм товаришем, а він: «Ти що! Це мій улюблений фільм! Я його разів вісім дивився!»

Ех, чоловіки, чоловіки… Поряд із психологічною потребою «почуватися розумним» у них є потреба «почуватися сильним». Тому й не дивно, що жінки оглядають мильні опери, коли можна смачно виплакати відро сліз, а чоловіки — різноманітні бойовики, де ламаються носи і вибиваються зуби. Також нерідко можна спостерігати, як уже літні дядьки, немов хлопчики, змагаються, хто більше разів підтягнеться на турніку. Це їх природа — проявляти свою силу.

Чоловік — це все ж таки опора, міцна стіна, за якою хочеться сховатися жінці. Будьте певні, навіть незалежна бізнес-леді або робітниця з відбійним молотком хочуть відчувати ту опору і чоловічий захист.

Проте чоловіча сила – це не лише мега-біцепси. Це, насамперед, прояв самостійності та відповідальності. Трапляється, що на вигляд тендітні чоловіки випромінюють таку впевненість і рішучість, що з ними почуваєшся, власне, як за тією омріяною стіною. Рік тому моя подружка вийшла заміж. Ми час від часу зустрічаємося поговорити про своє жіноче. Ось як вона коментує своє подружнє життя: «В російській мові є слово «замужем». От я так і почуваюся — за мужем. Тобто, я не вирішую жодних домашніх справ, які повинен вирішувати чоловік».

Знаю, те, що описую, трохи віддає блакиттю мрій. Знаю, що не завжди чоловіки є втіленням такої сили. Причинами цього можуть бути і наслідки виховання (надто опікунське або диктаторське ставлення батьків), і вплив оточення. Але коли мова йде про дорослих чоловіків, то тут їх зрілість характеризується якраз вмінням долучити самовиховання, щоб випрацювати ці риси. А жінка (чи дівчина, якщо ви тільки зустрічаєтесь) повинна максимально допомогти чоловікові відкрити у собі потенціал цієї сили. Наприклад, коли потрібно прибити цвяха, то не бігти самій по молоток, а дочекатися свого милого і дати йому змогу зробити це самому. А коли він і зробить щось не так, то не голосити: «В тебе руки не з того місця ростуть!», – а прийняти це так, як він зробив. Бо це зробив ВІН!

Також не треба проявляти своє Я, хвацько хапаючи важку торбу. Можете попросити ЙОГО: «Васю, візьми, будь ласка, бо я аж ніяк з цим не впораюсь». Або: «Васю, мені дуже потрібна твоя чоловіча сила». І тоді станете свідком того, як ваш Василь розправить плечі і продемонструє своє вміння справлятися із важкою ношею.

Жінка просто зобов’язана дати чоловікові відчути себе сильним. Навіть у дрібницях не варто обмежувати його задовольняти цю психологічну потребу. У таких ситуаціях чоловік відчуватиме себе тим, від кого щось залежить, на кому все, так би мовити, тримається, бо ж ВІН — основа і опора. А нам, жінкам, варто бути більш ніжними і розуміючими.

Вона: Милий, ти мене любиш?

Він: Тож казав тобі вчора! Ти думаєш, що за день щось змінилося?..

Та може й не змінилося, шановний молодий чоловіче. Тільки вона — жінка і, пардоньте, любить вухами. Так-так, дорогі мої співпредставниці статі, ми любимо вухами. Тільки не віднєкуйтесь, будь ласка, і не відкладайте журнал, дозвольте я поясню. Мова про те, що жінки потребують, щоб їх кохані часто говорили їм, що люблять. Якщо нам цього часто не говорити, то ми, жінки, думаємо, що це почуття десь зникає чи пригасає. Воно, звісно, не так. Наші милі чоловіки нас люблять, тільки виражають це частіше ділами, аніж словами. Наприклад, купують нову пральну машину і цим хочуть показати, що дбають про нас, а значить – люблять. Але ж нам того мало!.. От якби на тій пральній машині та й написати: «Галюню, я тебе кохаю». Оце вже інша справа. Тепер на цей металево-пластмасовий об`єкт ми будемо дивитися зовсім по-іншому. Мало того, відразу зателефонуємо кільконадцятьом подружкам, щоб розповісти про такий екстравагантний презент. А от зізнайтеся, кому б із вас не хотілося бути адресатом написаного на асфальті (або на сусідньому будинку) послання: «Танюшко (тут підставте своє ім`я), ти у мене найніжніша!!!»?

Одна моя знайома дуже любить хвалитися любовними смс-ками, які їй пише благовірний. Їхній текст потім довго живе у розмовах між численними подружками. А вона просто світиться від щастя, ніби їй чотирнадцять і це перше кохання. Зазначу, що у шлюбі зі своїм чоловіком вона вже п`ятнадцять років.

Зауважте також наскільки частіше жінки говорять ці слова «я люблю тебе». Я часто це кажу своїй мамі, сестрі, подружкам. І я помічаю, як вони реагують — у них ніби щось загоряється всередині, їм страшенно приємно, затишно і навіть безпечно. Погодьтеся, усвідомлення того, що тебе люблять — одне з найважливіших, що потрібно людині переживати. Мої друзі вже багато років займаються церковним служінням — організовують і проводять реколекції. Ми їх називаємо гуру християнського життя. Якось одну з цих «гуру», молоду жінку священик запитав: «А ти, Оксано, на яку б тему хотіла пройти реколекції?» Отець очікував почути щось із розряду «внутрішніх замків» Терези Авільської. А дівчина відповіла: «Я хочу знову і знову чути про Божу любов».
Повірте, ніколи не буде забагато слів про любов. Вони ніколи не проїдаються і не стають буденними, як «добрий день». Ні. Якщо ці слова говорять із почуттями, вони постійно нас запалюють і надихають. Окрилюють.

Чоловіки, будь ласка, говоріть частіше своїм коханим ці такі прості три слова «Я кохаю тебе». Нехай ваша творчість у цьому плані не має меж! Говоріть їх усно, пишіть. Пишіть на запотілому склі трамвая, у записках на холодильнику, в тих самих смс-ах і в листівках. Не варто бути скупими на слова, адже ми не так вже й багато живемо на цьому світі…
Чути, що її кохають – це одна з психологічних потреб жінки. Наряду з цим стоїть і потреба в обіймах. Психологи порахували, що для того, аби в сім`ї панував мир і приємна атмосфера, чоловік повинен обіймати свою дружину щонайменше дванадцять разів на день. А Ви, шановний, скільки разів це робите?

Інформація тільки для жінок!

Років чотири тому на весіллі своєї подружки я познайомилась із молодим чоловіком. Самі розумієте: із міркувань коректності не можу говорити його справжнього імені, тому назву хлопця Олегом. Отже, за який час Олежко запросив мене на побачення. Ми гуляли вулицями і парками Києва, розмовляли і милувалися краєвидами. Олег розповідав мені про всяку всячину: про історію окремих вулиць і будівель, про скіфську пектораль, яку днями виставляли в музеї Лаври, про прадавні вали, які ще й зараз можна побачити у старих районах стольного града. Цитував одного історика за іншим.
Я навіть було подумала, що перед нашими зустрічами він вивчає історичні книжки. Звичайно, я виражала своє здивування такою його обізнаністю: «Та ти що?! Оце ось тут тутеньки ступав своєю ногою сам князь?.. Яка, ти кажеш, вага тієї пекторалі? Оце да!..» Варто додати, що я маю дуже живу міміку, тому, коли я навіть і не видавала захоплених вигуків, подив усе одно було яскраво видно на моєму обличчі. А Олег ще більше розпалювався, відчуваючи, мабуть себе генієм всіх віків і народів…

Дорогі жінки, вам, мабуть, також не раз доводилося спостерігати демонстрацію чоловічого інтелекту. І, мабуть, не раз ви бачили, як у них «виростають крила» від того, що їх обізнаність знайшла високу оцінку, особливо в очах коханої. Отже, в той час, коли жінка потребує компліментів для підтвердження своєї краси, вроди й усього, що робить, чоловік має потребу визнання і позитивної оцінки своїх інтелектуальних здібностей. ВІН – геній. І жінка повинна віддзеркалювати його геніальність: зауважувати навіть його міні-досягнення, підтримувати словами “я вірю в тебе”, “у тебе все вийде”.

Кожен з нас: і чоловіки, і жінки має величезний потенціал. Але часто цей потенціал є мертвим незадіяним вантажем. І не реалізується тільки тому, що у нас мало віри у свої сили, здібності, немає мужності для того, щоб ризикнути. Кажуть, що за великими досягненнями чоловіків стоять їхні дружини. Якщо ми, жінки, не пригнічуватимемо своїх чоловіків, а навпаки надихатимемо їх, то вони будуть тими принцами, про яких ми мріяли у часи своєї юності. Адже лицарі з наших мрій у першу чергу мають таку рису, яка називається «впевненість у собі». А як зрощується така впевненість? Зрозуміло, що ще з дитинства, якщо батьки старалися виховати не амебу, а, готового брати відповідальність, чоловіка. Але також і пізніше кожна з нас повинна плекати ту чоловічу впевненість у своєму милому. Ми маємо взяти собі за правило останнє слово у важливих рішеннях залишати за чоловіком. І не варто бомбардувати його мільйоном своїх ідей щодо вирішення якихось питань. Потрібно підвести його самого до тих рішень. Не треба боятися «дарувати» йому свої ідеї. Тобто, так йому їх представляти, щоб потім він мав їх за свої. І нам, жінкам, не варто гнатися за тим, щоб ці ідеї були названі нашим іменем, що ми є їхніми авторами. Повірте, жіноче щастя зовсім не у цьому…

Якщо ці рядки зараз читає чоловік, а я знаю, що читає, то я хочу звернутись до Вас, Вельмишановний. Я захоплююсь тим, як логічно Ви вмієте мислити і чітко висловлюватись. У нас, жінок, трохи по-іншому розвинені ці дари. Вірю, що Ви прагнете добрих взаємостосунків. Я також. Ми, жінки, намагатимемось у стосунках з чоловіками бути більш чутливими і мудрими. Але Ви говоріть нам про свої потреби, про те, що для Вас є важливим і що Вам не подобається. Телепатів серед людей дуже мало, щоб надіятись на те, що інший має «здогадатися» про Ваші потреби. Не завжди виходить «читання між рядків».

І ще одне. Чоловіки і жінки, тепер ми знаємо, що одні з нас потребують компліментів (це, зрозуміло, жінки), а інші – підтвердження своїх інтелектуальних здібностей (а це, само собою, чоловіки). Але ми також маємо розуміти, що все не обмежується вимаганням задоволення своїх потреб від іншої сторони. Ми також повинні навчитися контролювати ці потреби. Одним словом, стосунки вимагають зрілого підходу.
На завершення кілька пропозицій для жінок:
Постарайтесь, безповоротно вилучити із свого лексикону слова «дурень», «телепень», «нічого не тямиш», «в тебе замість мізків…» і т. п.;
Частіше говоріть своїм чоловікові, що пишаєтесь ним, зауважуйте всі його досягнення і справи, підкреслюйте те, що він розумний. Але робіть це щиро, бо немає нічого гіршого, ніж фальшиві похвали. А вашій щирості й уважності сприятиме любов, яку маєте до своїх коханих.

Скажу відверто, нелегко сприйняти того іншого з набором його даних, які геть не вміщаються у схему мого жіночого мислення. Так само, як і жіночу логіку чоловікові збагнути теж практично неможливо. Це дуже яскраво можна спостерігати в магазині, де жінка, прийшовши по кофтинку, обов`язково передивиться і спідниці, й рукавички, і білизну. Причому, проходячи біля вазочок чи біжутерії, вона також зупиниться, все перебере, охкаючи і ахкаючи. У чоловіків таке даремне витрачання часу і емоцій зустрічається вельми рідко.

У цій рубриці я поділюсь результатом спостережень одного монаха-капуцина, який протягом тривалих років душпастирювання дійшов до висновку, що є п’ять основних психологічних потреб жінки і п’ять основних психологічних потреб чоловіка. Причому ці потреби йдуть у своєрідному паралельному порядку. Сьогодні ми поговоримо про першу психологічну потребу жінки. Спробуйте відгадати, що це? Це потреба в компліментах, уявляєте?

Жінка завжди потребує чути, що вона гарна. Вона народжується вже з тим, що є представницею прекрасної половини людства, і просто вимагає того, щоб їй про це говорили. Нормальне явище, коли ще зовсім маленька дівчинка чепуриться перед дзеркалом. Вона має притаманну потребу подобатись і чути про те, що вона гарна, вродлива, симпатична. Ви подивіться, які тортури терплять жінки, аби мати привабливий вигляд: недоспані ночі через бігуді, години складних косметичних процедур, постійна боротьба із зайвими калоріями. І все з однією лише метою: подобатись! Спробуйте сказати жінці, що вона нерозумна і неосвічена, але дуже гарна. Без усякого сумніву, два перших епітети на свою адресу вона навіть не розчує, натомість „гарна” відгукнеться в ній гучним відлунням. Або скажіть жінці, що з новою зачіскою у неї кумедний вигляд. Цього буде достатньо, щоб зіпсувати їй день, а на наступний у своєму розкладі зазначити обов’язковий візит до перукаря.

Слова „гарна” і „вродлива” насправді магічні. Знайома вчителька розповідає, як одного разу вихованці довели її до істерики. Вона мало не годину волала на весь клас. І хто зна, чим би закінчився цей виховний захід, коли б один учень з наївною простотою не сказав: „Така вродлива жінка і так гнівається.” Цих кількох слів було достатньо, аби потік негативних емоцій враз стих. Вчителька навіть знітилася. І надалі вже не давала волі власному гніву, бо зробила висновок: вродливим це зовсім не личить.

Жінка як у двадцять, так і в шістдесят бажає чути про те, що вона гарна. От, наприклад, скажіть дружині, а може й бабусі, що вона сьогодні особливо приваблива. Здебільшого вона одразу махне рукою, кинувши: „Ага, розказуй. Он які зморшки під очима!” Але вже через хвильку ви побачите, як вона, ніби ненароком, зиркне у дзеркало, а ще через мить запропонує вам чаю зі смачним печивом.

Таким чином, чоловік, якщо бажає тепла і затишку для свого гніздечка, повинен взяти за правило щодня дарувати жінці комплімент, і то не один. Для нього це буде як тест на уважність і спостережливість, коли треба помічати дрібні деталі, які для жінки дуже важливі. Чудовий результат не примусить себе довго чекати: у такий спосіб не одна мегера перекинеться на ніжну дівчину, кохану дружину і навіть люблячу тещу.

Слушно зробити зауваження і жінкам, яким слід пам’ятати, що не лише у період романтичних зустрічей варто слідкувати за власною зовнішністю, аби приємно вражати свого обранця. У подальшому сімейному житті він теж радий буде бачити охайну милу дружину, а не жіночку в брудному халаті з волоссям, що стирчить у різні боки. Погодьтеся, людина у чистому, хоча й не в новому одязі, та з акуратною зачіскою може з повним правом претендувати на щирі, лагідні слова, підкріплені теплими обіймами, які, безсумнівно, свідчать про ніжні почуття. Та це вже наступна, вкрай необхідна психологічна потреба жінки.

Бажаючі ознайомись із повним змістом книжки “Він і Вона”, можуть замовити її, за адресою:

Венглюк Ганна

християнська мультимедійна студія CLARA STUDIO

21050 м. Вінниця, вул. Соборна 12

тел.: (0432) 35 44 25

coresp@bigmir.net