CREDO - католицький суспільно-релігійний часопис » Анонси видань

Про Церкву в сучасному світі розповідає новий номер «Католицького Вісника»

часопис CREDO — Fri, 03 Feb 2012 12:07:38 +0000

Анонс «Католицького Вісника», №2, 2012 р.

Тема номера: Gaudium et Spes – Радість і надія. Про Церкву в сучасному світі

«Католицький Вісник» продовжує друкувати власний переклад Апостольського листа (у формі motu proprio) Святішого Отця Бенедикта XVI, яким він проголосив Рік Віри. У ньому Папа закликає до діяльної віри, ставлячи нам за приклад насамперед Діву Марію, а потім і всіх тих, хто присвятив своє життя Христу – чи то в монашій спільноті, чи то як мирянин. Детальніше про це читайте в рубриці Слово Папи.

За першими словами конституції Gaudium et Spes (що в перекладі «Радість і надія») йдуть слова «смуток і тривога». Чому так? Що цим хотіли сказати отці Собору? Своїми думками про це з читачами «КВ» поділяться сучасники ІІ Ватиканського Собору: богослов і науковець отець-домініканець Яцек Салій та о.Юзеф Тішнер, студент професора Войтили – майбутнього папи Йоана Павла ІІ. Читайте в Темі номера.

Спілкування зі святим Томою відбудеться на сторінках рубрики У спільноті Церкви. Ангельський доктор відповідатиме на запитання отця Яцека про Євхаристію.

«Католицький Вісник» запроваджує нову рубрику Листи святих. Довірлива атмосфера приватного листування дозволяє поглянути на повсякденне життя людей, яких Церква визнала за взірець для наслідування. У цьому номері ми друкуємо лист св.Катерини Сієнської, яка у своєрідній манері, часом досить експресивній, умовляє папу римського повернутися з Авіньйона до Рима, щоб зайняти місце, належне йому по праву.

У рубриці Школа віри поглянемо на значення символів та структуру Літургії візантійського обряду.

ІІ Ватиканський Собор окремі документи присвятив людській гідності. Тож «КВ» запитав у киян: «Що таке, на вашу думку, людська гідність?» Відповіді мешканців столиці читайте в рубриці Соціум.

Рубрика Батьки і діти запропонує оволодіти майстерністю паперового мережива – квілінґу. Також у новому номері «Вісника» ви знайдете коментарі до літургійних читань та літургійний календар латинського та візантійського обрядів, а Кіноклуб запропонує фільми для перегляду всією родиною.

Довідка

«КВ» – двотижневик католиків України, до 2008 р. відомий як «Парафіяльна газета». Кожен часопис – мов маленька енциклопедія, призначена збагатити життя Церкви в Україні та кожного українського католика зокрема. Тут є і свіжі новини з життя Церкви в Україні та світі, сучасні катехитичні матеріали, католицький погляд на культуру, суспільство та історію… Батьки та діти також знайдуть у часопису багато цікавого для свого зростання у вірі.

Запитуйте «КВ» у своїх парафіяльних кіосках або шукайте в будь-якому відділенні «Укрпошти». Передплатний індекс – 01101, тел. редакції в Києві: (044) 503 30 22. Через інтернет «КВ» можна передплатити, написавши на katol.visnyk@gmail.com

Дзеркало судді

часопис CREDO — Fri, 03 Feb 2012 04:32:10 +0000

Представляємо четверту збірку відомого англійського письменника Ґілберта К. Честертона (1874–1936) про детективні пригоди отця Бравна.

Історії про священика-детектива вирізняється сюжетною динамікою, парадоксальністю мислення, а часом навіть ексцентричністю. Однак у цій збірці отець Бравн найвиразніше представлений не стільки як геніяльний детектив, а насамперед як добрий пастир, що глибоко й щиро вболіває над кожною впавшою душею. Мета отця Бравна не стільки вивести злочинця на чисту воду, скільки відкрити йому очі на гріх і навернути до покаяння.

Автор: Ґілберт К. Честертон

Видавництво: Свічадо

Де придбати:

1. Скориставшись послугою «Книга-поштою»: а/с 808,м. Львів, 79008;

2. За допомогою електронної пошти: bookshop@svichado.com;

3. На сайті «Свічадо».

4. За телефоном (032)235-73-16;

5. У крамницях «Свічадо»: м. Львів, вул. Лисенка, 2; м. Київ, вул. Покровська, 6, ст.м. «Контрактова площа». Запитуйте також у парафіяльних крамницях.

У видавництві «Свічадо» також вийшли:

• Ґільберт К.Честертон «Хрест із сапфірами»

• Ґільберт К.Честертон «Таємниці аристократів»

• Ґільберт К.Честертон «Небесна стріла»

Уривок із книжки «Дзеркало судді»

….Джеймс Беґшоу і Вілфред Андергіл були старими друзями і дуже любили нічні прогулянки, під час яких мирно розмовляли, проходжаючись лабіринтами тихих, немов вимерлих, вулиць великого міського передмістя, де обоє мешкали. Перший чоловік – високий, темноволосий, добродушний, з вузькою смужкою вусів на верхній губі – служив у поліції детективом; другий – невисокий блондин з проникливим, різко обкресленим лицем – був детективом-любителем, який пристрасно захоплювався розшуком злочинців. Читачі цієї розповіді, написаної з науковою точністю, будуть вражені, дізнавшись, що розповідав професійний полісмен, якого любитель слухав з глибокою шанобливістю.

– Наша робота, мабуть, єдина у світі, – говорив Беґшоу, –щодо якої люди мають упередження, вважаючи дії професіоналів помилковими. Хай воно так, однак ніхто не стане писати розповідь про перукаря, який не уміє стригти, тому клієнт вимушений йому допомогти; чи про візника, який не в змозі правити конем доти, доки пасажир не роз’яснить йому візницьку премудрість у світлі новітньої філософії. Та попри це, не маю найменшого наміру заперечувати, що ми часто схильні обирати найбільш уторований шлях або, іншими словами, безуспішно діємо відповідно до звиклих правил. Але помилка письменників полягає в тому, що вони наполегливо не дають нам можливости успішно діяти у згоді із цими звиклими правилами.

– Шерлок Холмс, – зауважив Андергіл, – якщо б він був тут, то, без сумніву, сказав би, що діє у згоді з правилами та за законами логіки.

– Можливо, він був би за крок до істини, – погодився полісмен, – але я мав на увазі правила, які сповідує численна група людей. Щось на кшталт роботи в армійському штабі. Ми збираємо і накопичуємо інформацію.

– А вам не здається, що подібне описане і в детективних романах? – запитав його друг.

– Що ж, розгляньмо, наприклад, першу-ліпшу з вигаданих справ, яку розкрили Шерлок Холмс і Лестрейд, професійний детектив. Припустимо, Шерлок Холмс може здогадатися, що незнайомець, який переходить вулицю, – іноземець, бо той, аби не потрапити під авто, дивиться праворуч, а не ліворуч, хоча в Англії рух лівосторонній. Я охоче припускаю, що Холмс, без сумніву, в змозі зробити такий висновок. І я глибоко переконаний, що Лестрейду подібна здогадка ніколи і в голову не прийде. Але при цьому не слід випускати з уваги того факту, що полісмен, попри брак второпности, знатиме про це напевно. Лестрейду могло вже бути відомо, що цей перехожий – іноземець, хоча б тому, що поліція, в якій він служить, зобов’язана стежити за іноземцями. Мені можуть заперечити, що поліція стежить за всіма без винятку. Оскільки я полісмен, мене тішить, що поліція знає так багато, адже кожен прагне працювати на совість. Однак, з іншого боку, я також громадянин своєї країни й іноді ставлю запитання – а чи не забагато знає поліція?

– Та невже ви можете відповідально стверджувати, – з недовірою вигукнув Андергіл, – що знаєте про кожного, хто трапиться вам на будь-якій вулиці, геть усе? Припустимо, що з отого будинку зараз вийде людина, – хіба ви й про неї все знаєте?

– Безумовно, якщо це буде хазяїн будинку, – відповів Беґшоу. – Цей будинок орендує літератор, румун за національністю, англійський підданий, зазвичай він живе в Парижі, але зараз тимчасово переселився сюди, щоб попрацювати над якоюсь п’єсою у віршах. Його ім’я і прізвище – Озрик Орм, він належить до нової поетичної школи, і вірші його нелегкі для читання, – зрозуміло, настільки, наскільки особисто я можу про це судити.

– Але я мав на увазі всіх людей, яких ви зустрінете на вулиці, – заперечив йому співрозмовник. – Я думав про те, до чого все видається дивним, новим, безликим – ці високі глухі стіни, ці будинки, які розчинилися в садах, і їхні мешканці. Насправді ви не можете знати їх усіх.

– Я знаю деяких, – відповів Беґшоу. – Ось за цією огорожею, уздовж якої ми зараз йдемо, є сад, що належить серу Гемфрі Ґвину, хоч зазвичай його називають просто суддя Ґвин. Це той самий старий суддя, який підняв стільки галасу через шпигунство під час війни. Власник сусіднього будинку – багатий торговець сигарами. Родом він з Латинської Америки, смуглявий, одразу видно іспанську кров, однак прізвище в нього чисто англійське – Булер. А далі, наступний будинок… Почекайте хвилю, ви чули шум?

– Я дещо чув, – відповів Андергіл, – але, вибачте, й гадки не маю, що це могло бути.

– Я знаю, що це було, – сказав детектив. – Два постріли з крупнокаліберного револьвера, а потім – крик про допомогу. І долинули ці звуки з саду за будинком, який належить судді Ґвину, з того раю, де завжди панують мир і законність. – Він гострим зором оглянув вулицю і додав. – А в огорожі одні-єдині ворота, і треба зробити гак в добрих пів милі, щоб до них дістатися. Ех, якщо б ця огорожа була трохи нижча або я трохи легший, та все одно спробую.

– Ось там є місце, де огорожа справді нижча, – вказав рукою Андергіл, – а поруч дерево, воно там дуже доречне.

Вони швидко побігли вздовж огорожі до місця, де вона була набагато нижча, немовби наполовину загрузла в землю. Дерево в саду, всіяне яскравим цвітом, викинуло поза огорожу гілки, що переливалися золотом у світлі самотнього вуличного ліхтаря. Беґшоу вхопився за криву гілляку і перекинув ногу через невисоку огорожу, за мить обидва друзі вже стояли в саду, по коліна загрузнувши в килимі з чіпких і сланких трав….

Віднайти радість життя

часопис CREDO — Thu, 02 Feb 2012 11:03:28 +0000

Останнім часом психологія наново відкрила оздоровчу силу ритуалів. Оздоровчу дію можуть мати також церковні обряди, які відбуваються упродовж літургійного року, під час літургії або ж поза нею.

В одній зі своїх найпопулярніших книжок Ансельм Ґрюн пише про певні ритуали, які відкривають наше життя на Бога та дозволяють Божому Духові, що має силу оздоровлювати, проникнути в нашу щоденність. Зрештою, це не ритуали оздоровлюють наше життя, а сам Бог. Вони лише дають нам можливість увійти в наше життя, надати йому форми, оздоровити його та перемінити.

Автор: Ансельм Ґрюн

Видавництво: Свічадо

Де придбати:

Уривок із книжки «Віднайти радість життя»

День монаха

Як монах, я вже впродовж десятиліть живу за своїми правилами. І вони мені приємні. Правила дають відчуття, що моє життя повновартісне, що воно має сенс. А ще вони впорядковують мій внутрішній безлад і допомагають жити уважно та свідомо. Перед тим як написати цю книжку, я спостерігав за собою та иншими людьми, замислювався над тим, що, власне, відбувається, коли ми самі або ж у групі виконуємо ті чи инші ритуали. Зацікавившись цією темою, я звернув увагу на те, що ритуали можуть мати оздоровчу силу. І коли я розповідав про це на курсах, то відчував, що учасники уважно прислухаються, що вони прагнуть конкретно почути, які правила допоможуть їм жити. Водночас із розмов я довідався, що багато людей розвинули власні ритуали, і на закінчення курсу учасники розповідали, як саме вони формували свої особисті обряди. Часто я дивуюся, наскільки винахідливими можуть бути люди, які шукають для себе ритуалів, що були б згідні з їхньою природою і водночас допомогли б боротися із загрозами, що випливають із цієї природи. Таким чином люди знаходять саме ті ліки, які їм необхідні.

Я також помітив, що люди мають дві потреби: з одного боку, вони хочуть віднайти належний спосіб, аби впоратися з власними страхами, депресіями, злістю та заздрістю, тобто зі щоденними проблемами, а також шукають допомоги у вірі, щоб дати раду власним почуттям, пристрастям та невпевненості, які з’являються у підсвідомості. Тут насамперед ідеться про те, щоб придивитися до власної життєвої історії, поєднатися з нею, а потім знайти шлях, як можна залучити ті нахили, що їх маємо, використати шанс, а також знайти спосіб, за допомогою якого можна було б впоратися із загрозами, а також із власною психікою.

Друга потреба полягає у віднайденні шляхів, які дадуть змогу пізнати сенс життя. Ритуали – це конкретний шлях до віднайдення здорової екзистенції, яка мала б сенс. Звичайно, до них не варто ставитися як до фокусу, за допомогою якого можна миттєво вирішити багато проблем. Вони також не є готовим рецептом, який кожен може використати для себе. У цій книжці я намагався дати кілька вказівок, як окремі обряди можуть допомогти нам повноцінно жити і як набути бажання жити, як вони відкривають наше життя на Бога та дозволяють Божому Духові, що має силу оздоровлювати, проникнути в нашу щоденність. Зрештою, це не ритуали оздоровлюють наше життя, а сам Бог. Вони лише дають нам можливість увійти в наше життя, надати йому форми, оздоровити його та перемінити.

Я – венедиктинець, і ось уже 32 роки збираю досвід зі здійснення спільних монаших та приватних обрядів, наприклад, для початку та завершення дня. Святий Венедикт ще 1500 років тому визначив чітке монаше правило, згідно з яким мають жити його послідовники. При цьому йому не йшлося про якісь дріб’язкові приписи, яких необхідно було б дотримуватися, а про те, як конкретно жити Євангелієм. Для святого Венедикта не існувало духовного життя без конкретного плану дня та без оздоровчих ритуалів.

Розклад дня згідно з монашим правилом святого Венедикта

Аби показати, як може виглядати культура життя згідно з Євангелієм, я хотів би описати, як виглядає мій день, які особисті та спільнотні обряди я здійснюю, адже живу ними вже понад 32 роки. Тут не йдеться про те, що я хочу поставити себе за приклад иншим, – лише намагаюся дати читачам поштовх до переосмислення власного життя.

О 4.40 дзвонить наш монастирський дзвін. Я відразу вмикаю світло і вслухуюся у своє єство, щоб перевірити, чи я вже цілком прокинувся і які відчуття залишили в мені сни, що я бачив уночі. Якщо якийсь сон мене особливо зацікавить, я відразу його записую. Потім встаю з молитвою на устах: «Господи! Сьогодні служу Тобі. Благослови цей день!» Вмиваюся, одягаюся, а потім свідомо виходжу в напівтемну внутрішню галерею, де відчуваю, як мене укутує Божа присутність.

Щоразу, коли отак рано-вранці я йду внутрішньою галереєю на молитву, що розпочинається о 5.05, відчуваю трепет. Коли переступаю поріг храму, то роблю знак хреста у пам’ять мого хрещення, під час якого моє життя було віддане Христові, а також у пам’ять того, що джерелом будь-яких моїх дій сьогодні є Його благодать та любов, а не моя сила.

Перші слова, які ми промовляємо, – це тричі повторена молитва: «Господи, губи мої відкрий, і уста мої сповістять хвалу Твою» (див. Пс. 50, 17). При цьому великим пальцем я роблю знак хреста на устах, виражаючи таким чином, що всі слова, які я сьогодні промовлю, мають прославляти Бога. Vigil (нічне чування) та laudesy (молитва прослави, яку спільно промовляємо на сході сонця) складаються насамперед із псалмів. Коли промовляю ці тексти, відчуваю зв’язок з тими людьми, які довірливо розповідали мені про свої клопоти, просили мене про молитву, а також з усіма тими, про кого з допомогою узагальнених образів розповідають псалми. Така вранішня молитва не є для мене приємністю. Я роблю це в заступництві за людей, які вже не можуть молитися, які замовкли у своєму сумніві. Я молюся псалмами разом з Христом, щоб зануритися в Його любов до Отця і щоб свідомо споглядати світ очима Ісуса. Звичайно, часом я почуваюся дуже втомленим, та коли після кожного псалма ми встаємо й повторюємо «Слава Отцю…», роблячи при цьому доземний поклін, то в цьому жесті зосереджується уся туга за можливістю всім своїм єством зануритися у Богові, прославляти Його та Йому служити.

Почуття власної гідности у дитини

часопис CREDO — Thu, 19 Jan 2012 11:16:32 +0000

Перша книжка у новій серії «Виховання без невдач»

Що є фундаментом упевнености в собі?

Яка роль батьків у формування почуття власної вартости в дитини?

Звідки беруться впевнені в собі дорослі?

Упевнена в собі дитина зазвичай виростає врівноваженим й радісним дорослим. Натомість брак почуття власної вартости буває причиною небезпечних розладів особистости: проблем у спілкуванні з іншими людьми, агресивної поведінки.

У своїй книжці авторка, за фахом психолог і психотерапевт, пояснює, як звертатися до дитини, використовуючи відповідні слова, правильний тон і позитивний настрій; як налаштувати дитину на щиру розмову про її емоції і встановити правила, які зможе визнати й прийняти ціла родина; як разом з дитиною розпізнавати помилки і їх виправляти; як навчитися оцінювати реальну вагу проблеми.

Ця книжка буде цікава не тільки батькам, але й вихователям, учителям, катехитам – усім, хто має відношення до виховання дітей.

Автор: Паола Сантаґостіно

Видавництво: Свічадо

ISBN: 978-966-395-512-4

Формат: 145х200

Палітурка: м’яка

Кількість сторінок: 96

Ціна: 14,90 грн.

Де придбати:

Шість способів звільнення від злости та критики

часопис CREDO — Wed, 18 Jan 2012 04:49:52 +0000

Кожному з нас трапляється стикатися з грубістю, зверхністю, моральним тиском, несправедливою критикою…

Як стати невразливим у неприємних ситуаціях, як захистити себе від надміру негативу, як приборкати внутрішнього критика та підвищити свою самооцінку?

Шукайте відповіді на ці запитання у книжці Барбари Беркган –педагога й психолога, досвідченого тренера з навчання мистецтва спілкування. Вправи й методи, запропоновані тут, були успішно апробовані в щоденному житті!

Автор: Барбара Беркган

Видавництво: Свічадо

ISBN: 978-966-395-530-8

Формат: 130×200

Палітурка: м’яка

Кількість сторінок: 152

Ціна: 24,90 грн.

Де придбати:

Як виховати дитину і не збожеволіти

часопис CREDO — Tue, 17 Jan 2012 04:04:26 +0000

Навчіться видобувати зі своїх дітей те, що в них є найліпшого, не дозволяючи вилазити вам на голову!

У такий спосіб зможете виховати відповідальних, щасливих дітей, не побоюючись надмірного тиску на них!

Кевін Леман – відомий американський психолог і письменник. Автор понад двадцяти порадників на теми подружнього життя і виховання дітей, що розходяться мільйонними тиражами.

Автор цього бестселера і батько п’ятьох дітей описує, як діє практична дисципліна. Зокрема, дотепно й доступно, на основі цікавих життєвих прикладів розповідає:

→ як реагувати на вибухи злости у дітей;

→ як зменшити суперництво між ними;

→ як навчити дітей бути відповідальними;

→ як умовити дітей робити те, що їм кажеш;

→ як бути рішучими та вимогливими батьками, водночас даючи дітям зрозуміти, що любимо їх і переживаємо за них.

Автор:Кевін Леман

Видавництво: Свічадо

ISBN: 978-966-395-503-2

Формат: 145×200

Палітурка: м’яка

Кількість сторінок: 272

Ціна: 34,90 грн.

Серія «Порадник для батьків»

Де придбати:

Про молитву

часопис CREDO — Mon, 16 Jan 2012 09:00:47 +0000

Ориген

До уваги читачів – аскетична праця грецького християнського богослова, філософа, ученого, засновника біблійної філософії, автора терміна «богочоловік».

У своєму трактаті «Про молитву» Ориген акцентує увагу на суті молитовного життя християнина, особливо наголошує на важливості Господньої молитви «Отче наш». На думку богослова, все життя людини на землі є випробуванням, тому ми молимося, щоб не дати спокусі нас перемогти. Наскрізною думкою праці «Про молитву» є пошук відповіді на запитання про те, за що і як маємо молитися.

ISBN: 978-966-395-527-8

Формат: 145×200

Палітурка: м’яка

Кількість сторінок: 112

Ціна: 19,90 грн.

Серія: «Джерела Християнського Сходу»

Видавництво: Свічадо

Де придбати:

На роздоріжжях любови

часопис CREDO — Fri, 13 Jan 2012 04:24:12 +0000

У цій книжці – близько 30 історій подружніх пар, що переживають непрості проблеми, постають перед проблемою вибору, опиняються на роздоріжжі…

Досвідчений душпастир Анрі Кафарель аналізує ці подружні ситуації, дає дружні поради, а часом навіть проповідує. Завдяки педагогічному таланту отця Кафареля основні істини подружнього життя легко пізнавати не лише розумом, але й приймати всім єством.

«Якщо за вашою спиною – довге подружнє життя, то ви відшукаєте в цих історіях подружніх пар пари етапи, які довелося пережити вашому шлюбові, і подякуєте Богові, що спрямував вас (легким доторком руки чи відчутним стусаном, хтозна?) у правильному напрямку. Якщо ж, дивлячись на поразку стількох подружніх пар, відчуваєте песимізм, цілком можливо, що ви віднайдете віру в кохання, поглянувши на інші подружжя, які, попри тимчасові труднощі, змогли уникнути катастрофи. І, можливо, помітите, що, просуваючись від роздоріжжя до роздоріжжя дорогою людської любови, ви також ступили назустріч любові Господній.»

Автор: Анрі Кафарель

Видавництво: Свічадо

Де придбати:

Орел і гримуча змія

часопис CREDO — Thu, 12 Jan 2012 13:20:59 +0000

Усередині кожного вирує велика битва. З одного боку – високолетний орел, що втілює все добре, праведне, прекрасне.

З іншого боку – гадина, що плазує, гримуча змія. Лукава та підступна, вона уособлює найгірші риси людини – її темну натуру.

Нова збірка коротких історій для душі від Браяна Кавано пробуджує в людській душі високі й шляхетні поривання.

Автор: Браян Кавано

Видавництво: Свічадо

Де придбати:

У серії «Короткі історії для душі» вийшли також:

• Бруно Ферреро «Танець Бога»

• Браян Кавано «Від серця до серця»

• Браян Кавано «Перстень царя Соломона»

• Григорій Сковорода «Байки харківські»

• Бруно Ферерро «Квіти просто квітнуть»

• Бруно Ферерро «Звуки арфи»

• Бруно Ферерро «Політ сокола»

• Бруно Ферерро «Життя – це все, що ми маємо»

• Бруно Ферерро «Це знає тільки вітер»

• Бруно Ферерро «Часом досить промінчика»

• Бруно Ферерро «Кола на воді»

• Бруно Ферерро «Сорок казок у пустелі»

• Бруно Ферерро «Спів польового цвіркуна»

• Бруно Ферерро «Таємниця червоних рибок»

• Бруно Ферерро «Троянда також важлива»

Люлі-люлечки

часопис CREDO — Tue, 10 Jan 2012 13:17:04 +0000

Коли народжується дитя, Ви, дорогі батьки, ладні йому небо прихилити. Та часто з того неба на дітей просто сипляться китайські іграшки, речі, їжа, в той час як їм для емоційного й психічного здоров’я потрібне тепло ваших почуттів. Енергії живого спілкування не замінить жодна музика у записі, хай якою мелодійною і спокійною вона є. Дитина потребує вашого рідного голосу так само, як грудного молока.

Книжка колискових на основі наших українських традицій підкаже, як спілкуватися з дитям при колисці, ліплячи водночас з цієї маленької грудочки подобу Божу.

А малята, підрісши, зможуть згодом розглядати та закріплювати у свідомості образи героїв колискових, які нашепотів-налюляв їм рідний-прерідний голос. Таким чинoм у дитячий світ входить Казка.

Автор: Наталія Лзюбишина-Мельник

Видавництво: Свічадо

Де придбати:

Різдвяна зірка

часопис CREDO — Mon, 09 Jan 2012 14:18:40 +0000

Книжка-забавка для дітей 9-12 років

Пропонуємо маленьким (і не дуже) читачам новеньку книжку-забавку «Різдвяна зірка», присвячену найулюбленішому святу дитинства. Відповідайте на питання, збирайте зірочки та дізнавайтесь багато цікавого про святкування Різдва, вивчайте нові колядки, пізнавайте народні традиції, вирушайте в захопливу історичну мандрівку сторінками книжечки…

Автор: Василь Тесля

Видавництво: Свічадо

Де придбати:

Від Романа до Йордана

часопис CREDO — Wed, 21 Dec 2011 11:29:24 +0000

Чи знаєте ви як готувати калиту на празник св. Андрія? А як прикрасити оселю до свят, які страви приготувати, як привітати родичів і друзів, згуртувати колядницьку ватагу?

До вашої уваги — нова книжка Ярослави Музиченко про всі зимові свята — від Романа до Йордана. Тут ви знайдете рецепти святкових страв, звичаї, обряди і символіку зимових свят, загадки, вірші, казки, пісні з нотами та ще багато цікавого.

Читаючи книгу і втілюючи поради автора в життя, кожен зможе відчути себе маленькою, але незамінною ланкою у неперервному плетиві національних традицій.

Упорядник: Ярослава Музиченко

Видавництво: Свічадо

Де придбати:

Зимові історії для дітей

часопис CREDO — Tue, 20 Dec 2011 10:15:37 +0000

Герої цих оповідань – звичайні діти, їхні братики і сестрички, Ангелики, батьки, а також іграшки, котики, песики, навіть павуки.

У святий час Божого Різдва з ними трапляються дивовижні і несподівані пригоди. Та кожна історія цієї книжки має добре, майже чудесне закінчення, адже кожен, хто переживає в серці Різдво, сповнюється великої радості і дарує її іншим. Для молодших школяриків, їхніх батьків, дідусів і бабусь.

Упорядник: Марічка Чайка

Видавництво: Свічадо

Де придбати:

Молитва про родину

часопис CREDO — Thu, 08 Dec 2011 09:47:35 +0000

Анонс «Католицького Вісника» № 23, 2011

Тема номера: Молитва про родину

Про велику радість великих родин, про прийомні сім’ї, труднощі, з якими вони стикаються, та благодать, що її отримують від Бога, а також особисті свідчення багатодітних батьків та братів і сестер, які виросли у великих родинах, читайте у Темі номера. Також тут подано контакти осередків взаємодопомоги для багатодітних родин.

Усиновлення – акт доброї волі чи спосіб влаштувати своє життя, покращити матеріальний стан або задовольнити власні духовні потреби за рахунок усиновленої дитини? Замислитися над цим пропонує автор статті Прийняти як Христа.

Українські реалії очима польського священика українського походження читайте на сторінках рубрики Церква в Україні. Також тут Ви знайдете матеріал про 20-річчя римо-католицької парафії свв. Петра і Павла у місті Рівне.

Підготовці до Євхаристійного конгресу присвячено матеріал «Роздуми про Євхаристію».

Час посту – це також час глибокого іспиту сумління та відповідей на питання: ким Бог є для мене? Ким я є перед Богом? Роздуми над цим – у рубриці У спільноті Церкви.

Також у свіжому «КВ» ви, як завжди, знайдете коментарі до недільних читань та літургійні календарі, рубрика Батьки і діти допоможе малятам та батькам приготуватися до різдвяних свят, а Кіноклуб запропонує низку фільмів на тему номера.

Приємного читання!

***

«КВ» – двотижневик католиків України, до 2008 р. відомий як «Парафіяльна Газета». Кожен часопис – мов маленька енциклопедія, призначена збагатити життя Церкви в Україні та кожного українського католика зокрема. Тут є і свіжі новини з життя Церкви в Україні та світі, сучасні катехитичні матеріали, католицький погляд на культуру, суспільство та історію… Батьки та діти також знайдуть в часописі багато цікавого для свого зростання у вірі.

Запитуйте «КВ» у своїх парафіяльних кіосках або шукайте у додатку до каталогу у будь-якому відділенні «Укрпошти». Передплатний індекс – 01101, тел. редакції у Києві – (044) 503 30 22.

«Патріярхат»: український слід у світовій спадщині богослов’я

часопис CREDO — Thu, 01 Dec 2011 14:04:13 +0000

Сьогодні серед науковців (богословів, істориків, релігієзнавців) триває відкрите обговорення проблем сучасного українського богослов’я і шляхів їх вирішення. А початком дискусії стала відповідь блаженнішого Любомир (Гузара) на запитання журналістів РІСУ про те, що можуть запропонувати сучасні українські богослови суспільству: «Мені здається, що наше богослов’я стоїть на дуже слабкому рівні. Є багато талановитих людей, які мали нагоду вчитися, але виглядає, що вони дуже ліниві або дуже налякані. Проте чого тут боятися, то є наука. Не треба боятися. Раз вони до того готувалися, то мають працювати і бути творчими богословами», – сказав Блаженніший.

До цього часу думки науковців були викладені лише в мережі Internet, «Патріярхат» переносить розгляд теми на паперовий носій, а тому зробили сьогоднішнє становище українського богослов’я головною темою чергового номеру журналу «Патріярхат».

Тема числа. Здійснити неопатристичний синтез, донести до вірних соціальне вчення УГКЦ як рівно ж соціальне вчення Папи Бенедикта ХVI пропонує Юрій Чорноморець у матеріалі «Богослов’я в УГКЦ: невиконані завдання».

«Працевлаштування богословів» – проблема чи не проблема? Чому взоруємося на російське богослов’я замість шукати джерел власного? Великий Голодомор 1932–33 років як проблема мовчання Бога. Що цікавого знайде богослов у спадщині Івана Франка? Тему номеру розвиває свящ. Олег Гірник статтею: ««Ukrainian theology»: від нової євангелізації до контекстуальної теології».

Аналітика. Друга частина роздумів протоєрея Богдана Огульчанського завершує публікацію «Українська Православна Церква в змаганні ідентичностей». Автор характеризує московське православ’я XVI-XVIII століть, порівнюючи з київським, висвітлює ті зміни, які сталися у першому з влиттям до нього українських кадрів церковного життя, а також пояснює чому й сьогодні Росія не може погодитися з незалежністю України.

Після події. «Золотий ювілей в Чикаго» – репортаж Тараса Матвіїва про візит Патріарха Святослава до США з нагоди святкування 50-ліття єпархії святого Миколая.

Церква і суспільство. «Безініціативність, нерішучість, боязнь приймати індивідуальні рішення, ірраціональний страх та розмаїті фобії, недовірливість, пасивність і байдужість до всього, колективна депресія, зневіра в майбутньому – післяшоковий розлад» – такий діагноз українському суспільству ставить професор Оксана Грабович. Непересічною і справді вартою особливої уваги є її стаття «Колоніальна спадщина в сьогоднішній Україні» про викривлення у психології українців, які стали наслідком трьохсотлітнього перебування у становищі колонії.

Екуменізм. Зріз виступів та дискусій XV неофіційної екуменічної конференції Orientale Lumen «Екуменічний діалог – Рим і сопричастя Церков» від учасника – голови Українського Патріархального Об’єднання пані Роми Гайди.

Наша історія. «Від ворожнечі до примирення: історія Мелетія Смотрицького (1575-1633)». Історія життя архимандрита Мелетія Смотрицького у контексті становлення Унії та протистояння українських Церков, його перехід від палкого захисника «віри батьків» до активного об’єднувача розділених Церков. Матеріал підготував історик Віктор Заславський.

Східні Церкви. Малесенька спільнота греків католиків – передісторія та сьогодення у статті Анатолія Бабинського «Грецька Католицька Церква», а також інтерв’ю з Екзархом цієї Церкви Димитріосом Салахасом «Нині ми не мислимо категоріями прозелітизму чи уніатизму – просто існуємо».

In memoriam. Упокоївся в Бозі Олександр Пришляк – один з очільників Українського Патріархального Світового Об’єднання. Декілька теплих слів про його життя і труди на благо УГКЦ від д-ра Леоніда Рудницького.

Передплачуйте «Патріярхат» у будь-якому відділенні зв’язку України

Передплатний індекс – 90827

Передплата через редакцію на 2012 рік – 36 грн.

Додаткова інформація за тел. (+38 032) 247 40 56 або за адресою: пл. св. Юра, 5, Львів. Редакція працює з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 17:00. e-mail patriyarkhat@gmail.com

Передплата в США та Канаді

THE PATRIARCHATE

P.O.Box 285, Cooper Station

New York, NY 10276

Адміністратор журналу Світлана Махно: SvitlanaMakhno@gmail.com

Новий номер «Католицького Вісника» розповість про час очікування та надії

часопис CREDO — Wed, 30 Nov 2011 12:12:36 +0000

Анонс часопису «Католицький Вісник» № 22, 2011

Тема номера: Час очікування та надії,

або На що та на кого ми чекаємо перед Різдвом?

«Людство – це «спільнота націй», в якій ніхто не може підтримувати свій добробут за рахунок інших народів». Про це йдеться у документі Папської Ради Justitia et Pax («Справедливість і мир”»), в якому Святий Престол висловився про економічну кризу. Докладніше – на сторінках рубрики Церква у світі.

Смерть, Страшний Суд, Небо або пекло, Вічність – речі абсолютно реальні. Про них особливо роздумуємо в передріздвяний час. Чому? На це питання Папа Бенедикт XVI відповідає в книзі-інтерв’ю «Світло світу». Читайте у рубриці Opera Selecta.

Різдвяний вінок нагадує про різні етапи історії спасіння, адвентова процесія відображає подорож Йосипа та Марії до Віфлеєму. А про що говорять інші символи в храмі та в домі? Про це розповідає «Довідник з питань народного благочестя і Літургії» в частині, яка стосується Адвенту. Докладніше – в Темі номера.

Бути ганчіркою Бога і крокувати на чолі часів – таким було життєве кредо о.Луїджі Оріоне, засновника згромадження оріоністів. Сьогодні отці та сестри згромадження працюють в Україні, у Львові та Харкові. Хто вони і яка є їхня місія? Про це – в рубриці Церква в Україні.

Про сенс і мету Різдвяного Посту вчить св.Йоан Золотоустий у рубриці У Спільноті Церкви.

Рубрика Батьки і діти запропонує зробити власноруч незвичайний календар, який подарує малечі багато радості в очікуванні Різдва, а також навчить витривало чекати та допоможе дізнатися більше про прихід Спасителя.

Також у свіжому «КВ» ви традиційно знайдете коментарі до недільних читань та літургійні календарі в обох обрядах, а Кіноклуб запропонує низку фільмів для родинного перегляду. Приємного читання!

Увага! Триває передплата на «КВ»-2012.

***

«КВ» – двотижневик католиків України, до 2008 р. відомий як «Парафіяльна Газета». Кожен часопис – мов маленька енциклопедія, призначена збагатити життя Церкви в Україні та кожного українського католика зокрема. Тут є і свіжі новини з життя Церкви в Україні та світі, сучасні катехитичні матеріали, католицький погляд на культуру, суспільство та історію… Батьки та діти також знайдуть в часописі багато цікавого для свого зростання у вірі.