Будьте в курсі усіх новин, встановивши додаток CREDO для Chrome. За допомогою цього додатка Ви не пропустите жодної події.

 
Закрити
  • Хресна Дорога зі старозавітних пророцтв

    Вступ

    Під час медитації над цією Хресною Дорогою важливим буде тільки Він, Ісус Христос, Його страждання і смерть. Ми не будемо роздумувати про наші власні страждання й болі. Разом із постатями зі Старого Завіту ми будемо споглядати нашого Господа, бо ж то Він є нашою Пасхою, а наше зцілення — у Його ранах. Нехай цей час молитви буде нашим супроводженням Ісуса у Його дорозі.

    Святий Августин колись написав, що «вже у Старому Новий Завіт міститься ніби в зачатку, а в Новому Старий Завіт відкриває увесь свій сенс». Якщо воно так насправді, то ми можемо в людях Старого Завіту розпізнати праобрази Ісуса Христа розіп’ятого і всі Його спасенні Страсті. Отож вирушаймо у цю Хресну Дорогу, дорогу старозавітних пророцтв, медитуючи, як уся історія спасіння прямувала до повноти, що є в Христі.

     


    Троє юнаків у вогняній печі. Фреска з катакомб Присцили.

    Стояння І.
    Ісус, у трьох юнаках засуджений

    Було це у VI столітті до Твого народження, Господи, тоді, коли цар Навуходоносор здобув Єрусалим, а синів Ізраїля забрав у неволю. Серед них було троє юнаків: Седрах, Мисах і Авденаго, яких безвинно прирекли на смерть тільки тому, що вони не хотіли вклонитися поганському божку.

    Тримаючись міцно своєї віри, без вагань вони відповіли цареві, що велів їх вкинути у розжарену піч: «Бог може нас із неї визволити, якщо захоче». І стали вони ізсередини палаючої печі виспівувати пісню прославлення Бога, й зазнали моці Його. Вогонь їх не торкнувся. Вони вже тоді заповіли, що й Тебе, Ісусе, Отець виведе з розжареної печі хресної смерті у воскресіння.

    Ісусе, у трьох юнаках засуджений, помилуй нас.


    Караваджо, Жертвування Ісаака

    Стояння ІІ
    Ісус в Ісааку бере хрест на свої рамена

    Певно, жодна інша постать Старого Завіту не заповіла собою Твою смерть, Господи, так досконало! Як і Ти, він був улюбленим сином свого батька. Мав бути складений у жертву на горі Морія, де нині лежить Єрусалим, а Голгофа — одна з частин цього узгір’я. Він сам ніс на своїх плечах дерево для вівтаря, на якому мав бути принесений у жертву, так як і Ти сам ніс свій хрест.

    Відмінність між Ісааком і Тобою, Ісусе, тільки одна. Його Бог пощадив, давши Авраамові баранця, якого той і склав у жертву замість свого сина. Ти ж, возлюблений Син Отця, був сам принесений як жертовний агнець на вівтар хреста. Бог сам знайшов собі агнця на жертву, аби не мусив загинути ні Ісаак… ні я.

    Ісусе, який в Ісааку береш хрест на свої рамена, помилуй нас.


    Мікеладджело Буонаротті, пророк Єремія. Фреска Сикстинської каплиці

    Стояння ІІІ.
    Ісус у Єремії падає уперше

    За проголошення правди, за вірність Богові і своєму покликанню не раз треба заплатити високу ціну. В цьому виразно переконався Твій пророк Єремія, який не міг погодитися з тим, що мусить проголошувати тільки гвалт і руїну, передрікати нещастя і кари, які спіткають Люд Божий, що грішить. Проголошування слів Бога обернулося для нього щоденною зневагою, посмішищем і причиною переслідувань. До тієї міри, аж він почувався тотально обманутим з боку Бога, який його покликав, так що він навіть волав: «Ти звів мене, Господи, а я дозволив себе звести».

    А чи Ти, Ісусе, приходячи на світ, не був ошуканий? Чи ж не мали бути все зовсім інакше? Ні, Господи, Ти волів упасти під тягарем хреста, людської зради і невірності, аніж подумати, що не варто було ставати людиною…

    Ісусе, який у Єремії падаєш уперше, помилуй нас.


    Крістофано Аллорі. Юдита з головою Олоферна

    Стояння IV
    Ісус у Юдиті зустрічає свою Матір

    Ми можемо лише здогадуватися, якою важливою для Тебе була зустріч із Марією на Хресній Дорозі. Ми не знаємо, чи ви могли порозмовляти, чи Тобі мало вистачити самого Її погляду. Але ми знаємо, що Її допомога на Хресній Дорозі була набагато більша. Вона ніколи не скоїла жодного гріха і так виконала старозавітну заповідь про стоптання голови змія, що передрекла своїм звитяжним чином войовнича Юдита.

    Та жінка не побоялася піти до ворожого табору й увійти у намет ватажка ворожої армії — Олоферна. Коли він заснув, вона відтяла йому голову, й тоді вся неприятельська армія втекла. Коли Юдита поверталася до свого табору, її вітали словами, якими ми сьогодні прославляємо Марію. «Благословенна ти, дочко, Богом Всевишнім, поміж усіх жінок на землі».

    Ісусе, який в Юдиті зустрічаєш свою Матір, помилуй нас.


    Рута на полі Вооза

    Стояння V
    Вооз допомагає Ісусові нести хрест

    Випадковостей не існує. Зустріч із Симоном теж не була випадковою. То Бог його поставив на Твоїй дорозі, аби допоміг Тобі нести хрест. Пізніше виявилося, що він мав більше користі з цієї зустрічі… Але саме так відбувається, коли ми чинимо добро. Воно повертається до нас, багатократно примножене, у щедрості. Симона примусили допомагати, але й так ми в ньому можемо побачити багатьох людей Старого Завіту, які з’являються на шляху інших, аби виявити до них любов.

    Саме таким був Вооз, чиє ім’я означає «Бог сильний». Він не тільки дав поживу моавитянці Руті, але й покохав її та взяв за дружину. Він розмовляв із нею серце до серця, виражаючи їй таким чином свою любов. А мірою щедрості його добра і допомоги стала ефа ячменю, яку зібрала Рута, тобто майже 40 літрів. Добро, дане з надлишком.

    Ісусе, який пізнав допомогу Божу, помилуй нас.


    Рахав зробила добрий учинок

    Стояння VI
    Рахав обтирає обличчя Ісуса

    Ми не знаємо, ким була Вероніка, яке життя провадила до цього. Традиція нам тільки каже, що її звали «Vera-ikon» — «справжнє обличчя». Так, Господи, зустріч із Твоїм обличчям дозволяє нам відкрити наше справжнє обличчя. Ти ніби дзеркало, в якому ми можемо до себе придивитися, аби пізнати те, що в нас найглибше. Вероніка стає образом усіх, хто, чинячи добро, відкрив правду про себе.

    Так, як через свій добрий учинок допомоги ізраїльським розвідникам пізнала правду про себе і правду про Тебе блудниця Рахав. Біблія хвалить її за віру, підтверджену конкретними вчинками. Коли вона проявила добро, то пізнала Твоє безконечне добро і милосердя, що рятує від смерті. Саме в цьому є віра: надійно триматися за Твою любов.

    Ісусе, чиє обличчя витерла Рахав, помилуй нас.


    Пророк Ілля перемагає пророків Ваала

    Стояння VII
    Ісус в Іллі падає вдруге

    Друге падіння — це падіння сумніву. Ні, не Твого сумніву, Господи, а нашого — у Твою міць, у те, що спасіння воістину звершилося, в те, що Ти маєш міць, у те, що Ти всюдисущий у нашому житті, в те, що вислуховуєш наші молитви, в те, що можеш усе змінити.

    Це друге падіння — подібно до лінзи, концентрує всі наші сумніви, серед яких є і сумніви пророка Іллі. Він здійснив великі чуда, проголосив міць Божу, подолав 450 пророків Ваала. Весь народ має навернутися, впокоритися, повернутись до Бога! Але нічого такого не відбувається. Нічого не змінюється. Всі грішать, як грішили. А пророк втрачає охоту і жити, і пророкувати. Ну бо навіщо жити, якщо Бог виглядає занадто слабким, аби щось змінити, аби подолати зло? Господи, підводячись після цього другого падіння, Ти показуєш Іллі, що маєш міць, і що Ти воістину сильніший за людський гріх.

    Ісусе, який в Іллі падаєш вдруге, помилуй нас.



    Войцех Статтлер, Макавеї

    Стояння VIII
    Матір синів Макавейських оплакує Ісуса

    Єрусалимські жінки, які стояли при дорозі, оплакували Твій біль і страждання. Ти, однак, сказав їм, аби плакали не над Тобою, а над своїми дітьми, які допустилися такого великого гріха, як розіп’яття Бога.

    Але немовби по той бік стоїть Твоя Мати, у чиєму образі ми розпізнаємо матір сімох братів Макавейських, яка напевно у серці оплакує мученицьку смерть своїх синів, а водночас підтримує їх уголос віддати життя за вірність Єдиному Богові. «Не знаю я, як ви опинилися в моєму лоні, не я дала вам дихання і життя, а члени кожного з вам не я виліпила. Творець світу в своїй милості наново дасть вам дихання і життя, тому що зараз ви не щадите себе заради Його законів».

    Це стояння всіх матерів, які оплакують своїх синів. Тільки Ти, Ісусе, можеш витерти ці сльози міццю воскресіння.

    Ісусе, якого оплакувала мати синів Макавейських, помилуй нас.


    Цар Давид — псалмоспівець

    Стояння ІХ
    Ісус у Давиді падає утретє

    То було найболючіше падіння, бо найменш очікуване. Ти вже бачив вершину, достатньо було зробити ще кілька кроків… І забракло сил, Ти боляче упав обличчям долу, а хрест зверху просто вгатив Тебе в землю.

    Саме такими є падіння Твоїх вибраних, кого Ти покликав собі на служіння: єпископів, священиків, богопосвячених. То їхні падіння найсильніше болять Твоєму Тілу, яким є Церква, бо ті, що мали бути Твоїм віддзеркаленням у світі, стають протилежністю Твоєї любові.

    В усіх цих падіннях покликань відбивається падіння царя Давида, який у Біблії раз є Твоїм прореченим, а інший раз — символом людської гріховності.

    Те, як Ти постаєш із цього падіння, — це запрошення навернутися і водночас знак Твоєї великої любові до всіх жертв гріхів, скоєних духовними особами.

    Ісусе, який у Давиді упав утретє, помилуй нас.


    Анна Білінська-Богданович. Йосип, проданий братами

    Стояння Х
    Ісус у Йосипі Єгипетському оголений

    Роздумуючи над цим стоянням, у якому з Тебе, Ісусе, здирають одяг, неможливо не звернутися думкою до Йосипа Єгипетського, улюбленого сина патріарха Якова, братами своїми зненавидженого аж до тієї міри, що хотіли його убити. Зрештою, здерли з нього одяг, побили і вкинули у криницю, а потім продали у рабство до Єгипту. Однак насправді то брати перше убили Йосипа у своїх серцях, зробили це ненавистю і заздрістю. Пізніше ж він, попри все, виявив милосердя до своїх братів, стаючи для них порятунком.

    Але ж це Твоя історія, Господи! Улюблений син, висланий Отцем до братів. А люди Тебе схопили, побили, здерли з Тебе шати, продали за 30 срібняків, убили… Ти нам, однак, прощаєш усе і залишаєшся нашим Спасителем. Така Твоя любов.

    Ісусе, в Йосипі Єгипетському оголений, помилуй нас.


    Джованні Баттіста Руопполо. Пасхальне ягня і кошик яєць

    Стояння ХІ
    Ісус у пасхальному ягняті розіп’ятий

    Був то 14‑й день місяця Нісан, п’ятниця, шостий день тижня, 15.00 година, коли то морок став поглинати світло. Саме тоді, коли прибито Тебе до хреста поза містом, коли Ти сповнював останні хвилини свого перебування, — у єрусалимському храмі готували пасхальних ягнят. Ісая казав про Тебе, що Ти був немов ягня, проваджене на заріз, як вівця, німа перед тими, що її стрижуть, що Ти був проколотий за наші гріхи.

    Це правда, Господи, Ти — агнець, пожертвуваний за те, аби нас урятувати від смерті. Ти помер на хресті, як і ягнят пекли на схрещених решітках. Тобі не ламали костей, бо не можна було їх ламати в жертовного ягняти. Твій бік пробили, як ягняті пробивали серце, аби з нього витекла кров.

    Ти — наша Пасха.

    Ісусе, у пасхальному ягняті розіп’ятий, помилуй нас.


    Каїн і Авель

    Стояння ХІІ
    Ісус в Авелі убитий

    Тебе вбили Твої ж брати. Тебе вбив той Твій брат, яким є я. Бо то через мої гріхи Ти взяв хрест та свої рамена й віддав своє життя за мене і моє спасіння. Ти був убитий своїм братом, як на самому початку історії спасіння Авель загинув від руки свого брата Каїна. Кров Авеля голосно волала від землі про помсту, але Бог за нього не мстився.

    Чому Твій Отець не вислухав крові Авеля, яка волала до Нього, а обіцяв Каїнові, грішникові, братовбивці, що заопікується ним і не дозволить нікому його скривдити? Тому що, як каже Послання до Євреїв, «є така кров, що волає сильніше за кров Авеля» (12, 24).

    Це Твоя кров, Ісусе. Кров Авеля кричала про справедливість. Твоя кров кричить про милосердя. І Бог чує крик Твоєї крові.

    Ісусе, в Авелі убитий, помилуй нас.


    Леон Жозеф Флорантен Бонна, Іов

    Стояння ХІІІ
    Ісус в Іові з хреста знятий

    Зняття з хреста — це перший крок у напрямку воскресіння, перший крок у напрямку надії. Ще невиразний, як перші проблиски досвітнього сонця, як перша проліска, що заповідає весну, — однак це крок надії. Надії, яка у книзі Іова порівняна зі зрубаним деревом, із якого виростає новий пагін, що заповідає нове життя дерева.

    Саме надія дозволила Іову, в якому прихований кожен із нас зі своїм стражданням, витримати найтяжчі моменти життя, хвилини, коли усе втрачає сенс, біль неможливо стерпіти, а питання про сенс буття видається насмішкою диявола. Але це надія привела його до дня, коли він міг сказати: «Спаситель мій живе. (…) Я його побачу». Надія — вона єдина може знати нас із життєвого хреста.

    Ісусе, в Іові з хреста знятий, помилуй нас.


    Ян Стеен, молитва Товії і Сари

    Стояння XIV
    Ісус у Товії та Сарі похований

    Це останнє стояння Хресної Дороги. Однак тут бракує гепі-енду. Бракує того 15‑го стояння, воскресіння. Інколи ми його додаємо, ну бо як же це завершити без фінального акорду? Але якщо це шлях Твого Страждання, то це останнє стояння хоче нам сказати про тих усіх, хто поховав свої таланти, свої мрії, надії на краще завтра, віру у воскресіння…

    Інколи то інші копають нам могилу ще за нашого життя, бо не вірять у нас. Певно, найбільше болить, коли це роблять наші найближчі. Так, як батьки біблійної Сари викопали гріб для Товії, бо були переконані, що зв’язок із їхньою дочкою напевно приведе його в могилу.

    Своїм похованням, Ісусе, Ти показуєш кожній Сарі й кожному Товії, що навіть як інші їх уже поховали, Ти ніколи не перекреслюєш людину. Немає гробу, з якого Ти не зумієш нас видобути.

    Ісусе, в Товії і Сарі похований, помилуй нас.


    Голгофа. Сад

     

    Закінчення

    Уже в ІІ столітті Мелітон, єпископ азіатського міста Сарди, виголосив проповідь, у якій говорив про Ісуса: «Він є Пасхою нашого спасіння. То Він у багатьох мусив витерпіти багато. В Авелі був убитий, в Ісаакові Йому зв’язали ноги, в Якові перебував на чужині, у Йосифі був проданий, у Мойсеї — підкинутий, у пасхальному ягняті — убитий, у Давиді — переслідуваний, у пророках — зневажений».

    І ми сьогодні пройшли з Ісусом Його хресний шлях, відкриваючи, як весь Старий Завіт відкриває правду про Нього і Його спасительну смерть. Якщо Бог в Ісусі сповнив усі старозавітні пророцтва, то ми можемо бути певні, що також і нині звичаї Бога не змінилися, що медитування Його страстей, смерті й воскресіння буде нашим спасінням і зціленням.

    Амінь.

    Переклад CREDO за: о. Кшиштоф Поросло, dominikanie.pl  
    Титульне фото: Alvirdimus  

    CREDO
    При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на CREDO обов'язкове.



    Будь ласка, проголосуйте за цю статтю:
    Середня оцінка: 4,60, Проголосувало: 10
    Loading...
    Позначки:,

    Номер нашого рахунку в ПриватБанку 5168 7423 4714 4010
    Підтримати CREDO
    Виберіть суму
      грн/місяць
    CREDO — сайт і часопис для читачів, які хочуть жити свідомою вірою. Якщо Вам подобається те, що ми робимо, долучайтеся до збору коштів для праці редакції. Ми цінуємо кожен внесок!

    Слідкуйте за оновленнями CREDO в улюбленій соцмережі!
    Ми є в Фейсбуці, ВК та Твіттері.
    Підпишіться на розсилку
    А тут можна замовити наші футболки

    Читайте також

    Думки, висловлені користувачами сайту в коментарях, не відображають позицію редакції.
    Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію.

    Система Orphus