Будьте в курсі усіх новин, встановивши додаток CREDO для Chrome. За допомогою цього додатка Ви не пропустите жодної події.

 
Закрити
  • Саманта Баркс про «Гіркі жнива»: співчувати Україні

    В ексклюзивному інтерв’ю для Радіо Свобода британська акторка Саманта Баркс розповіла про те, що знала про Україну до фільму про Голодомор «Гіркі жнива», та чому «закохалася» у свою героїню.

    — Ви приїхали розповісти українцям про Україну. Ця аудиторія буде найвимогливішою. Нервуєте?

    — Це завжди важко, а працювати над цим фільмом однозначно було важко. Тому що це реальна історія про реальних людей. Звісно ж, хочеш віддати шану цій історії — так добре, як тільки можеш, — а розповідаючи її, маєш бути якомога точнішим. І, так, саме це і має значення: що люди думають.

    Нам пощастило проводити зйомки тут і працювати з українською знімальною групою та акторами. Я вважаю, що дуже важливо зробити все якомога автентичнішим. Адже це історія українських людей — звичайно, ти цього прагнеш, але це також і дуже страшно (дізнатися реакцію українців — ред.).

    — Як вам вдалося «стати українкою» для цього фільму?

    — Я думаю, що героїня красиво прописана… Я думаю, що її передісторія така сумна, аж є свого роду культурний сором: бути незаконно народженою, і всі речі, з цим пов’язані. Це так красиво написано, і я просто закохалася у свою героїню. Коли читала сценарій, у мене з’явилася така жага, пристрасть до того, щоб зіграти її. У цьому фільмі дуже важко передбачити, яким буде розвиток подій, настільки складний сценарій.

    — Що Ви знали про Україну до роботи над фільмом? Назвіть три асоціації.

    — Холодно… Київ… котлета по-київськи… і холодно, ще раз. І сніг! Я завжди так рада снігу, це неймовірно! Є стільки чудових речей в Україні, які я з захопленням для себе відкрила, бо раніше ніколи не була тут. Знаєте, ми вчимо про Україну в школі, а просто бути тут, з українськими людьми, — ось найкращий спосіб дізнатися про культуру: пізнати людей.

    — Я читала, що під час зйомок було важко стримати сльози. Що розчулило Вас найбільше?

    — Плакали у більшу частину днів, адже там такі емоційні сцени. А перед початком фільму ми шукали інформацію, щоб (зобразити — ред.) Голодомор. Ми читали книжки, в інтернеті… Але коли чуєш людські історії, людей, які у знімальній та акторській групі говорили про бабусь і дідусів або членів родини, в яких про це були історії… Це найточніше дослідження, яке можна провести: дивишся комусь в очі й бачиш, як це вплинуло на них і на їхні сім’ї. Це дуже емоційно. Не можна слухати такі історії і не бути глибоко зворушеним. Фільмувати щодня ці історії, які ми чули від людей, це неймовірно емоційно.

    — Що Ви хотіли би донести до українців цією стрічкою?

    — Я звикла говорити з Англією чи Америкою про те, чому так важливо знати цю історію і дізнаватися — багато людей узагалі не чули про цю сторінку в історії. Мені важко говорити, що саме українці мають винести з цього фільму. Я сподіваюся лише, знаєте, що ми віддали шану цій історії та розповіли її настільки правдиво, наскільки могли.

    Вікторія Жуган, Радіо Свобода  

    CREDO
    При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на CREDO обов'язкове.



    Будь ласка, проголосуйте за цю статтю:
    Середня оцінка: 5,00, Проголосувало: 11
    Loading...
    Позначки:, ,

    Номер нашого рахунку в ПриватБанку 5168 7423 4714 4010
    Підтримати CREDO
    Виберіть суму
      грн/місяць
    CREDO — сайт і часопис для читачів, які хочуть жити свідомою вірою. Якщо Вам подобається те, що ми робимо, долучайтеся до збору коштів для праці редакції. Ми цінуємо кожен внесок!

    Слідкуйте за оновленнями CREDO в улюбленій соцмережі!
    Ми є в Фейсбуці, ВК та Твіттері.
    Підпишіться на розсилку
    А тут можна замовити наші футболки

    Читайте також

    Думки, висловлені користувачами сайту в коментарях, не відображають позицію редакції.
    Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію.

    Система Orphus