Мала Марійка дуже хотіла мати багато друзів.
Вона мріяла гратися з ними в «Морє волнуєтся раз», у хованки та квача або просто порпатись разом у сусідському піску, який дядько Степан висипав перед будинком, щоб нарешті добудувати хату. Веселіше було би разом рвати конюшину для кролів або розповідати страшні таємниці, сховавшись десь у чужій кукурудзі. А в дитсадку можна було би разом не спати, разом не їсти кашу або знову ж гратись (що ж іще дітям робити?).
Якось вона віддала свій новорічний подарунок від Діда Мороза найгарнішій і найулюбленішій серед вихователів дівчинці. Та понесла з дитсадка два пакунки, не сказавши навіть «дякую», а Марійку вдома насварили. А вона ще завжди роздавала усім свої цукерки.
- Ми – друзі? Я тобі канфєту дала!
- А я твою канфєту вже з’їла.
Навіть у нашому корумпованому суспільстві неможливо здобути прихильність за хабар. Як же це тоді вдається політикам? Може тому, що голосують дорослі, а не діти?
Середня оцінка: 4.63, Проголосувало: 30
Loading ...
20 Лип 10 14:38 #
Стаття цікава - читати прямо, чи щось щукати "междустрок" ?
20 Лип 10 14:45 #
з чашкою ароматної кави у руках :) або чаю )))
21 Лип 10 06:44 #
Багатьом дорослим давно набридли політичні ігри, вони почали ігнорувати своє право. Політики, що грають у такі ігри як "Хто похвалить мене краще всіх, той отримає солодку конфету" свого шансу намагаються не втрачати за будь яких обставин: "У кого конфети? Тоді ми йдемо до вас!"
21 Лип 10 11:37 #
так, політики частенько використовують "кангхфєти". Стаття сподобалась шириною думки та лаконічністю викладеного.