Суб’єктивний погляд, опертий на чужих та власних спостереженнях
Українці за кордоном швидко асимілюються і приймають тамтешні правила поведінки (у цьому є плюси та мінуси), але, коли вони тільки сходять з літака, потяга, автобуса, корабля чи іншого засобу пересування на чужу землю, то ще деякий час залишаються нашими-рідними і дуже виділяються з загальної маси. То ж якщо ви тільки прибули за кордон і не маєте там нікого близького, або вже давно там живете, але знаєте, як важко буває на початку, і хочете чимось допомогти своїм співвітчизникам, можете їх легко побачити у натовпі чужих облич. Словом,
За якими ознаками можна впізнати новоприбулого українського заробітчанина за кордоном:
Чорні пластикові пакети BOSS. Не прапор і не герб, а ці пакети, що заполонили всю країну, стали символом нації за кордоном. Фірма мала б платити солідний податок в державну скарбницю за розкручування бренду по всьому світі. Пакети витіснили з ринку навіть популярні «кравчучки» та сумки в клітинку.
Велика кількість блискіток в одязі, аж очі розбігаються. Кілька разів доводилось чути від українок-заробітчанок, що жінки за кордоном «вдягаються, як бомжихи». Зате наші красуні можуть і на «чорну» роботу вдягнутись так, що всі навколо будуть задивлятися. Основне правило: не треба зручно, головне – гарно.
«Пацики і сємки». Ніде правди діти, наші співвітчизники (можливо, братні народи також) полюбляють йти по вулиці і плюватись зернятами, не слідкуючи за траєкторією польоту шкарлупи. А що? Воно ж маленьке – його не видно. Проте українця (особливо за кордоном), що плюється на всі боки, видно за кілометр.
Благо, запаси нелущених зернят швидко закінчуються (разом з домашнім салом, ковбасою та іншими припасами) і доводиться ставати все більше схожим на «сіру масу» культурних іноземців.
Ігнорування смітників. У творче об’єднання «До смітника не донесу» входить немала кількість українців. Під ноги летять не лише лушпиння від зернят, але й більш важкі предмети. Але це лише на початку, доки не довелось зіткнутись з реальністю: шаленими штрафами за невинно кинутий папірчик з мосту в річку. Правоохоронці не переймуться емоційними розповідями про те, що «він так гарно кружляв, як літачок, а потім плив, немов кораблик». Сплативши штраф, доводиться покидати улюблене об’єднання.
Надмір косметики. За кордоном жінки не малюються так як в серіалах «Беверлі Гіллз» чи «Район Мелроуз». Так там фарбуються лише наші співвітчизниці. Хоча теж, до пори-до часу.
За якими ознаками можна впізнати заробітчанина-християнина:
Ми можемо ходити з пакетами BOSS або з торбинками від Gucci, відрізнятись найрізноманітнішими стилями в одязі, бути багатими чи бідними, холериками чи флегматиками, більш святими чи тільки починати дорогу до святості, слухати рок, попсу, альтернативу чи класику… Одне у нас схоже – ми разом «сидимо на чемоданах», бо всі ми тут на заробітках, а Вітчизна наша в Небі. Підтримати CREDO
Середня оцінка: 4.52, Проголосувало: 62
Loading ...
29 Кві 10 11:29 #
"чорні BOSSи"... це так "в точку" ))))))))))
29 Кві 10 13:05 #
Так, наші жінки-українки виділяються за кордоном, тільки не за тими ознаками, про які ви написали. Українку завжди можна впізнати на вулиці, тому що всі наші жінки гарні і це насправді так, і вдягаються зі смаком. Блискітки більше полюбляють іноземки. І не бачила я наших жінок, щоб йшли по вулиці, лускаючи зернята або розкидаючи сміття. І ще одна річ, в будинку, куди приходить працювати українка, зразу на підвіконнях появляються квіти і навкруг панує чистота.
29 Кві 10 17:56 #
Якось надумано. В пості написано пару неправд:) Я бачив Беверліхілзи і Мелроуси своїми очим і топтав своїми кедами, так що точно кажу що в кіно більше правда чим неправда. Але це "штучні" місця, таке собі втілення мрії про успішне і стильне життя, відповідно і люди хочуть себе під це уявлення підлаштувати. До того ж, чудеса побачені в якійсь українській забитій Балабуєвці чи в забитій гамериканській Санта Ані по своїй колоритності приблизно однакові. Обидві точки зору висловлені вище дещо стереотипічні. І "наші співвітчизники полюбляють йти по вулиці і плюватись" і "зразу на підвіконнях появляються квіти і навкруг панує чистота" є більше якимось окремими випадками, як мені здається. Все залежить від контенгенту "понаїхавших", відчуття культури поведінки і прагнення до чистоти і порядку -- то якісь персональні ознаки, а не ознакинації. Я бачив і "бицюків", прастітє мою лексику ґаспада, і інтелегентів по обидві сторони, не можу сказати що співвідношення якось разюче відрізняється. Така полярність думок часто породжена суб'єктивними враженнями, а не обєктивними судженнями. Я би запросто міг накатати п'ять абзаців про то як "наші" люди "там" вирізняються своєю культурою, гострим розумом і хвацькою жилкою, приємно ж потіштись причасністю до нації:). Так само ще п'яток абзаців як вони втілюють всякі там пороки і будоражать моє високоморальне Я:) Пробачте мені мою промову, каюсь:)) Але коли хтось затіває подібні порівняння, то дискусійні пориви в мені топчуть толерантність і всі інші прояви гуманізму.
30 Кві 10 06:52 #
"Фірма мала б платити солідний податок в державну скарбницю за розкручування бренду по всьому світі" - Мені сподобалося тільки це. І останній пост деревяного хлопчика.
30 Кві 10 07:00 #
"Одне у нас схоже – ми разом «сидимо на чемоданах», бо всі ми тут на заробітках, а Вітчизна наша в Небі". Тю, пані Юлю! А у мене тут і рідна земля, і могили у ній, соловейко на калині, і онуки, що носять квіти до могил прадідів... Не турбуйтеся про завтрашній день, пані Юлю, бо не завтра вам нести чорний пакет "BOSS" з гріхами на той світ. Ще синє ваше небео, ще ваш далеко вечір...
10 Чер 10 04:36 #
Одразу видно, що в Твоєму серці немає Господа нашого Ісуса Христа.....що Тобі сказати...Бог Тобі суддя.....
19 Чер 10 02:58 #
Не судіть та не судимі будете, бо інакше око за око і в зуби за зуб, - яким судом судите, таким і судимі будете.
30 Кві 10 08:22 #
Але ж погляд людини залежить від часу й місця перебування, як можна заперечувати те, що бачив інший? Один був на світському прийомі, інший на базарі, студент на канікулах працював на англійській фермі... Подружжя, що приїхало зі Львова до нашого міста було вражене тим, як до них звертаються "наче ми в чомусь винні, і нас лають, потім звикли". В нас урн для сміття дуже мало, а у закордонному місті стільки цікавого, урни не впадають в око.
30 Кві 10 15:09 #
Все ж таки зовнішній вигляд - твоя особиста справа, не посягає на свободу інших. Наближення вишуканих по-нашому жінок німці наприклад відзначають "не глядя", по запаху. Парфюм ядрьоний у кількості "мало не покажеться" може й на сльозу пробити. Або ж хіба не більше про культурний рівень скаже звичка змушувати на себе чикати, або й того більше - звичка брехати...В нас то легко дозволяють собі й "чекаючі" християни.
30 Кві 10 15:42 #
Щось схоже на старече нарікання про молодь: не така вона, мовляв! А якажу, що вона різна - одні в бібліотеках сидять, а інші у тюрмах. Відповідаю питанням: але ж ваші діти, ваші рідні й близькі - не такі? Кажуть, що ні. Так завжди було. Казати, що саме українки чи українці сконденсували у собі усі негативи, може лише людина, яка себе якось інакше ідентифікує, не вважає себе українцем. Такий снобізм характерний для деяких українських поляків, для яких нема нічого кращого "як у польщі".
10 Чер 10 04:34 #
Панове!! Що не кажіть---а наш украінський народ по культурі поведінки--- дійсно бидло( якщо хто не знає--бидло по польському-- скотина)І той факт, що нехай поруч буде десяток смітників, а украінець все одно кине сміття собі під ноги--то є правда,як і факт плювання собі під ноги лушпіння від зернят....Якщо хтось зі мною не згоден--то нехай вийде в Києві ввечорі на майдан Незалежності і подивиться на поведінку нашоі молоді....як то кажуть--без коментарів....
09 Січ 11 21:38 #
просто так для інформації: перший власник ткацької фабрики Hugo Boss врятувався від банкрутства тим, що вступив до націонал-демократичної партії Німеччини (фашистської) і отримав держзамовлення на пошиття партії одягу для офіцерів та солдатів СС. І до речі колектив тієї фабрики (чоловік 100) кладали саме українці та поляки))) А пакети ті роблять кустарно, Hugo Boss немає до них жодного стосунку)))
02 Вер 11 13:39 #
Прочла, подумала, Вы только не обижайтесь, а зачем вы ее писали? Если для гонорара понятно, если главным была фраза " Родина на Небе", тогда может быть попытаюсь Вас понять, хотя и не получится. Но если вы ставили своей задачей поднять культуру нации - так называемой "титульной нации", представитель которой скакал, как обезьяна по памятнику виноделам и поломал его, тогда, вы должны были сделать ее глубже, что бы за штрихами портрета, можно было бы ощутить философию, дать возможность задуматься другим над свои поведение. В конце концов сделать все от вас возможное, что бы человек увидел себя в статье, и стал культурнее.
02 Вер 11 15:08 #
Браво, влучно і правдиво, на жаль такі ми є. І не тільки за кордоном але й на Батьківщині. Захоплююсь також людьми, які в Україні не ходять з чорними пакетами та не плюють лушпиння від насіння.