Коментарі до Дорогою до Єрусалима

Від: Юля-Cibylechka

Юля-Cibylechka — Sun, 28 Feb 2010 18:12:07 +0000

Кристинка,это так круто!!! Я о таком только мечтаю))
Путешественница ты наша,рассказывай дальше))

Від: Христина

Христина — Sun, 28 Feb 2010 15:14:12 +0000

Продовження обов`язково буде вже в наступному номері CREDO!А якщо зустрінемось, то з радістю розповім про наші пригоди з Богом:))

Від: Віктор Sylin

Віктор Sylin — Fri, 26 Feb 2010 09:29:57 +0000

то коли Кристино, ми почуємо продовження історії. Може, коли приїду в Ірш….нск, незабаром, ти мені розповіси. )

Від: Братючка

Братючка — Sun, 21 Feb 2010 21:12:38 +0000

а нам слабо???

Від: Юля

Юля — Tue, 09 Feb 2010 13:31:55 +0000

Неймовірна подорож! На такі пригоди можна наважитись тільки повністю довіряючи Господу!

Від: Manuel

Manuel — Thu, 04 Feb 2010 01:36:43 +0000

дивовижний, чудовий стаття !

Від: Віктор Sylin

Віктор Sylin — Wed, 27 Jan 2010 07:12:19 +0000

Krystyna. To wielkie przeżycie

Від: Светлана Иосифовна

Светлана Иосифовна — Tue, 26 Jan 2010 17:37:43 +0000

Прочла статью и даже не верится, что этот путь прошла моя дочь с друзьми. Гордость (материнская) – да! Радость – да! Благодарность Богу – да! огромная! как славно быть смелой с Богом! Как часто спрашивали меня мои колежанки:”как ты ей разрешила отправиться в такой путь, через такие неспокойные страны? как ты не боишься за нее? а если с ней в пути что-то произойдет?, всю оставшуюся жизнь будешь корить себя?!”
Очень волновалась, боялась и …молилась. Господь, это дитя прежде всего Твое дитя. Кто, если не Ты, защитит мое дитя?! Искренне вверили свое дитя в руки Господние, благословили ее в путь и ждали от нее первых весточек. Знаю, что и мамы Марийки и Анатолия молились за детей и доверяли Богу. Если Бог с нами, то кто против нас?! Молим Бога о щедрых благодатях для тебя, дитя, и твоих друзей, и для всех кто в пути.

Від: Юхим

Юхим — Mon, 25 Jan 2010 20:46:45 +0000

Христино, ви і ваші друзі молодці. Відважитися на таке не кожен здатен. Часто думаю – а ше встигну, а ше зроблю, а шо тут такого. Проходить час, і потім шкода втрачених можливостей. А ви, взяли і ризикнули.

Від: Христина

Христина — Mon, 25 Jan 2010 12:31:37 +0000

Друзі, дуже рада, що Вас доторкнулось це свідчення! Продовження обов`язково буде і не менш цікаве, ніж початок

Від: Fox

Fox — Mon, 25 Jan 2010 12:04:06 +0000

Супер! Вы просто молодцы, побольше вам еще путешествий и паломничеств в будущем ))

Від: Наталка

Наталка — Mon, 25 Jan 2010 12:03:19 +0000

Супер!!! Про це потрібно писати! Серед робочої буденності варто знати, що чудеса трапляються, звичайно для тих, хто в них вірить і щось для цього робить

Від: о. Роман

о. Роман — Sat, 23 Jan 2010 22:44:17 +0000

Просто класссссссссссс!!!!!!!!!!!!!!

Від: juliettakom

juliettakom — Fri, 22 Jan 2010 07:19:30 +0000

Я, читаючи, захоплювалась і Вашим героїзмом, і Вашою сміливістю!Історія надзвичайно захоплююча!З нетерпінням чекаю продовження!

Від: NJs

NJs — Fri, 22 Jan 2010 06:59:02 +0000

Клас!

Від: Поліна

Поліна — Thu, 21 Jan 2010 22:37:02 +0000

Христино, дякую за таке свідчення… Довіра до Бога це найголовніша твердиня нашого життя…Він справді відкриває двері, де для людей вони зачинені…
чекаю з нетерпіння продовження Твоєї розповіді