Цей світ не може існувати без духівника та священика. Священик - це посередник між небом та землею, між Богом та людьми. Адже Ісус сказав: «Кому відпустите гріхи - відпустяться, а кому затримаєте - затримаються». Усі ми приходимо визнавати свої гріхи перед Богом.
Роботу священика не порівняти з роботою мера, начальника адміністрації чи столяра. Хто покликаний, той має радість у «винограднику Господа», має нагоду працювати в ньому.
Я колись почув таку історію, яку і досі пам’ятаю:
«Їхали в потязі в одному купе двоє чоловіків: один — старший та заможний, а інший — молодий та невеликого статку. По дорозі потяг зупинився на одному пероні і через вікно вони побачили священика. Старший сказав: «Вже ХХ століття на вулиці, кому вони потрібні? Все розвивається, а ми ще у релігію граємось!» А молодий чоловік відповів: «Якби не священик і Десять заповідей, то мене ніщо б не втримало Вас обікрасти, вбити і тут залишити.» Старший чоловік задумався і нічого не сказав у відповідь.»
Пам’ятаю настоятеля своєї парафії о. Станіслава Щипту, в якому я бачив святого Йона Віаннея. Я спостерігав за ним: як він молиться, сповідає. Для мене о. Станіслав був живою «п’ятою Євангелією» і саме він допоміг мені зростати у вірі. Добрий приклад священика в парафії спонукає юнаків вступати до семінарії.
Навчання в семінарії триває 8 років, за цей час молода людина переосмислює багато чого у своєму житті. Буває, що з 15–ти кліриків священиками стають лише 3.
Священиків своєї дієцезії я заохочую більше часу проводити в сповідальниці, більше часу приділяти душпастирській роботі.
Ісус каже: «Не ви мене вибрали, але Я вас вибрав, щоб ви йшли і плід щедро приносили.»
Недаремно цей рік проголошений Роком Священства. Папа це відчуває і хоче показати, яка важлива роль священика, якого не приймають, у сучасному світі.
Священик важливий для людей не лише за життя, але й після смерті.
Мені якось розповідали, як на відкриття святині у Новгороді запросили архиєпископа Тадеуша Кондрусєвіча. Після богослужіння до нього підійшли люди і запитали: «Ваше Преосвященство, чи могли б Ви поїхати із нами на кладовище?». Він погодився. І там люди показали йому могилу: «Ось тут похований священик. Ми не знаємо як його звати і хто він такий, але 60 років підряд ми тут молимося.»
Ми повинні задумуватись, яку місію має священик і для чого він потрібен?
Я завжди вислуховую людей, які приходять до мене. Бо священик - це лікар, який лікує душу. Я і досі пам’ятаю один випадок із своєї душпастирської діяльності. Одного разу я приїхав в село, щоб посповідати та вділити Єлеопомазання перед смертю. Туди також приїхала швидка допомога. Лікар сказав до мене: «Отче, Ви йдіть першим, після Вас нам буде легше лікувати.»
_________________________________________________________
УВАГА! У блогах подається особиста точка зору автора. Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.
Підтримати CREDO


09 Січ 10 18:56 #
Владико Леоне, цікаво, чи Ви не вважаєте, що вже варто трохи господарських проблем передати самій спільноті, щоб вивільнити священникові більше часу для душпастирства?
11 Тра 10 13:04 #
«Якби не священик і Десять заповідей, то мене ніщо б не втримало Вас обікрасти, вбити і тут залишити.» Старший чоловік задумався і нічого не сказав у відповідь.» - А мав би сказати, що багато-багато людей, які ніколи не чули ні про Христа, ні про його заповіді, ні про його слуг земних, так не чинили і не чинять. І то з різних причин. А багато-багато тих, хто називав і називає себе християнами, забувають усі заповіді, коли це не загрожує їхній безпеці тут і сьогодні. А найнабожнішими християнами стають злочинці, засуджені на довгі чи на довічні терміни. Принаймні, таих випадків чимало. Та й для Бога ткак заблукана вівця у сто разів дорожча, ніж 99 праведників.