Незрозуміла для сучасного вуха мова, нерозуміння звичайних людських проблем та невміння передати Боже Слово доступно - інколи виглядає так, наче священики залишились в ХІХ столітті, а надворі вже ХХІ. Для того, щоб ми, священики. могли виконувати свою місію - «здобувати людей для Бога», самі дуже потребуємо молитви.
Священики в об’єктиві
Ще кілька місяців тому в інтерв’ю з Вахтангом Кіпіані я бідкався через те, що в українських медіа релігійні теми майже не порушуються. За дуже короткий час ситуація змінилася. Візит в Україну Предстоятеля РПЦ Патріарха Кіріла посприяв пожвавленню висвітлення та обговорення питань релігії у суспільстві. Попри те не зникла схильність до жовтизни в представленні релігії, найбільшим проявом чого був спецпроект на каналі «1+1» під назвою «В Бога за пазухою». Мені особисто дуже хочеться вірити в добрі наміри авторів цих матеріалів, але цього не дозволяє зробити богохульна назва передачі (заповідь «не взивай намарно Ім’я Господнє» виразно проігноровано) та заставка, в якій духовні особи на понуро-тривожному чорному тлі із полум’ям свічок хвацько гамселили одне-одного та оберемками хапали гроші. Зміст самих передач був не кращим: з понад десяти з них лише кілька представило духовенство в позитивному світлі, решта – скандали. Особисто я не вважаю, що такі сюжети є проявом переслідування Церкви Христової, це швидше відсутність журналістської етики та смаку авторів.
Павліки Морозови
Роками в тоталітарному режимі, з якого вирвалась наша країна, будь-яка недержавна власність вважались злом самим в собі, а тому й не дивно, що всі, кого доткнуло виховання минулого, мають переконання: Церква повинна бути «вільною» від грошей. Навіщо їй «зло»? Вона духовна, її начебто «такі ниці, приземні, матеріальні речі не повинні цікавити взагалі». Протікає в храмі дах, немає чим опалити, виплатити зарплатню працівникам? Згідно критиканів - це не проблема, адже працівникам-ремонтникам нібито можна пообіцяти певну кількість «отченашів», за бензин розрахуватися приміційними образками, а якщо не вистачить – то щедрими «буґзаплацями».
Позитив негативу
Попри те, що передачі «В Бога за пазухою» були переважно брутально-сенсаційного характеру, все ж якоюсь мірою увага суспільства була звернена на важливу частину людського життя, якою є релігія. Церква та її служителі не є окремим суспільством в суспільстві, а його важливими членами. Немає диму без вогню, будь-яка неправда та несправедливість такою залишається, коли її допускається викладач, лікар чи священик. Кожна людина повинна вміти слухати та сприймати критику, священики - не виняток.
«Церква та її служителі не є окремим суспільством в суспільстві, а його важливими членами.»
Ключ до духовного
На жаль, помітно, що медіа ставляться до священика з неповагою та постійно вишукають слабкі місця в Церкві. ЗМІ радше деформують образ священика, антиклерикальні настрої є дуже популярними. Проблема сучасного підходу до духовенства не лише в дешевій сенсаційності, а в неусвідомленні факту, що неможливо зрозуміти священиків, не беручи до уваги суті цього покликання – віри. Сучасність прагматична, а тому все, що потребує віри, сприймається важко.
Рік Священства
19 червня 2009 року в урочистість Пресвятого Серця Господа Ісуса Святіший Отець Бенедикт XVI оголосив у Католицькій Церві Рік Священства, який закінчиться Всесвітнім Днем Священиків 19 червня 2010 року. Чому саме тепер оголошено Рік Священства? Може, тому що сьогодні тотожність священика важко зрозуміти?
Цей рік для усіх католиків, а особливо для самих священиків – шанс наново подивитися на великий дар, яким є священство. Протягом цього року ставиться питання: що робити із сучасним священством, як зарадити його проблемам.
«Цей рік – шанс наново подивитися на великий дар, яким є священство. »
Тотожність священика
Тема цього Року Священства звучить «Вірність священика, вірність Христа». Це питання змушує замислитись: чим є найглибший сенс покликання священика? Можливо, є якісь проблеми в розумінні свого покликання та завдання для священиків? Чи можна від священика очікувати те, що ми собі хочемо? Чим він має займатися? Ким має бути сучасний священик: експертом по будівництву, бухгалтерії, механіці, менеджером, директором ? На жаль, потреби багатьох парафій змушують і до цих зовсім не священських завдань, але першим та основним завданням священика залишається - бути експертом зі справ духовності та контакту з Богом, відправляти Літургію, проповідувати, молитися, сповідати, добре знати людей та їхні потреби.
Вічна інвестиція
Кожна людина, як і кожен священик, інколи переживає важкі моменти. Але я в такі моменти відчуваю за собою сильну підтримку, бо в парафії, з якої я родом, щодня після Меси парафіяни моляться за священиків – вихідців з цієї парафії. Молитва за мене, як за священика - це найцінніша духовна підтримка, яку я відчуваю. А важкі моменти вирішуються, бо не моїми силами, а Божою благодаттю, яку для мене випрошують ці люди. Їхня молитва – це найнадійніший капітал цього та вічного життя.
Підтримати CREDO



02 Гру 09 15:06 #
Порушено дуже багато різних аспектів, які по суті переплітаються але вони все ж таки різні (ЗМІ і священники). Не можемо нічого вимагати від світських ЗМІ, виключно від християн-журналістів.
03 Гру 09 00:51 #
А як на мене - чудесно, що ці питання порушено, і більшість журналістів в Україні є якраз християнами. Так, вони необізнані, але я вірю, що їх можна навчити. Насприклад я студентка V-го курсу журфаку. Досліджую тему релігійної журналістики і планую з нею йти в аспірантуру. Скажу Вам, що навіть серед журналістів надзвичайно низька обізнаність у напрямках зристиянства, не кажучи про вузькі знання щодо їхньої ж віри. Думаю, тут все бере витоки з того, що з пуп'янка людину треба виховувати релігійною. Тоді і журналісти будуть на виході з університетів і не лише - християнськими журналістами насамперед. Сподіваюся, що нинішні тенденції, що стали помітні у розвитку релігійної журналістики, ососбливо тут чимала заслуга римо- та грекокатоликів, які ефективніше за православні церкви налагоджують суспільні комунікації, стануть добрим сигналом для всього медіа-простору України. З нетерпінням чекаю запуску "Радіо Марія". А автору дякую за злободенний матеріал.
03 Гру 09 07:36 #
До Мудрагелі: Так, аспектів дійсно багато, але це вступна стаття числа, вона мусить ввести читачів у решту порушуваної тематики - сучасне священство. Можемо і мусимо вимагати (передовсім від себе самих, але й ) від будь-яких журналістів, особливо, коли вони порушують релігійну тематику і роблять це, порушуючи не християнські принципи (якщо вони не християни), а ті норми та принципи, якими має керуватись кожен журналіст, без різниці, хто він за конфесією - журналістською етикою.
12 Січ 10 05:29 #
Теми задіяні в цій статті цікаві, тільки дійсно якось не зовсім зрозуміло перехід від одного (Візит в Україну Предстоятеля РПЦ Патріарха Кіріла) до іншого (року Священства).
19 Січ 10 03:01 #
"Кожна людина, як і кожен священик, інколи переживає важкі моменти" і "журналюги":)) не виключення зцього. Отченько Миколо, нехай Господь воздасть Вам за Вашу працю, продовжуйте в тому ж дусі!
19 Січ 10 03:10 #
До vovus: Візит Патріарха став зробив певну зміну в порушенні релігійної тематики в українських ЗМІ, про Церкву почали говорити.