Де люди – там проблеми. Таке життя, від цього ніде дітися. В ставленні до проблем є два методи підходу: 1) розглядати проблеми та шукати шляху вирішення або 2) робити вигляд, що їх не існує.
Який метод обрати собі?
В сучасному світі не може бути відкритих або закритих тем. Проблеми та здобутки Церкви в нашій країни чи в іншій частині Європи та світу – це наші спільні проблеми та здобутки. Можливо, ще 20 років тому, коли не було в таких розмірах міграції, еміграції, доступності будь-яких засобів інформації (від Інтернету по дешевий телефонний зв'язок) – все було інакше. Але сьогодні світ та Церква в ньому стали тіснішими, а разом із тим стали спільними проблеми та здобутки.
Ділитися здобутками усі люблять, а от проблеми не завжди хочеться «виносити на люди».
Питання – чим більше завдається шкоди: тим, що вказується на проблему, чи тим, що її замовчується?
«Метод страуса» - закрити очі, запхати голову в пісок, не помічати проблеми із надією, що чим більше її ігнорувати, тим швидше вона «сама собою» десь зникне – малоефективний. Як показує час та досвід – проблеми самі-собою рідко коли вирішуються, переважно – лише збільшуються.
Наше CREDO: Часопис не має на меті бути лише засобом інформації. CREDO - це можливість створити засіб суспільної комунікації, тобто, створити спільноту людей із спільними поглядами на життя та віру. Тішимось з того, що читачі – це не пасивний елемент, в якого до вибору є лише дві можливості: читати або не читати, але кожен читач стає співтворцем CREDO, бо своїми листами, побажаннями, дописуванням, коментуванням або просто виставлянням оцінок за статті має можливість впливати на зміст видання.
Коментування на сайті: Почуття - добра річ, але стають злою, коли вони весь світ розділяють на дві точки зору: «мою» і «неправильну». Минули ті часи, коли не можна було висловитись з будь-якого приводу чи події у Церкві. Інтернет дає можливість реагувати і сказати свою думку. Але це не означає, що можна принижувати чи маніпулювати. Тому на сайті введено «Правила користування сайтом», яких мають дотримуватися всі користувачі без виключення.
Католицька Церква в Україні знаходиться на етапі відродження, а католицькі медіа проходять період формування. Люди, що належать до цієї Церви, формують своє ставлення до католицьких медіа. Якими їм бути: засобами спілкування, повідомлення чи пропаганди?
Підтримати CREDO



підтримую!
серйозна стаття :)
Страус класний:)
Мова - це з одного боку джерело непорозумінь, як казав Екзюпері, але це й засіб шукання, дистилювання правди, аби керуватися любов`ю до ближнього.
Я за, і підтримую. Вважаю, що CREDO сьогодні творить справжню католицьку інтелігенцію України. І приємно бачити, що така існує!
А страус не в курсі, шо ви від нього хочете :)
До Католички: головне, щоб не робити так як страус - не ховати голову у пісок із надією, що так можна сховатися від небезпеки.
Якщо про все писати, то кожен духовно недозрілий буде наражений на пізнання правди.
Таке враження, що від нас щось приховують, якщо взагалі ставитсья питання, чи можна про все говорити.
Страус - це вже символ і діагноз...
Запитання до редакції стосовно опитування, тому що там немає можливості коментувати. В опитуванні одн з варіантів відповідей звучить так: "залежить яка тема". Що це значить? Це типу, якщо нас не стосується, то давайте будемо писати, а якщо щось про нас, то вводимо цензуру?
До "Шоколадний заєць" - даруйте, але мені складно відповісти на це питання, а міг би це зробити автор того запису. Можливо, Ви саме так зрозуміли те питання, бо все ж, є така спокуса - замовчати певну інформацію, адже виявлення багатьох тем веде за собою багато наслідків: потрібно знати що відповісти на питання, не боятися перепросити у випадку помилки, або не володіння певною інформацією. Замовчувчуєтсья щось тоді, коли не все чисто. Христос вчив Правди, це для нас - єдиний шлях. П.С. а кумедний у Вас нік :)
Вимагати від інших прозорості, а самим говорити лише вигідне - це лицемірство, саме його найбільше засуджував Ісус!
"песеміст бачить в кожному рішенні проблему, оптиміст в кожній проблемі рішення."
На жаль, у нас більшість ЗМІ діють за методом страуса :(
Важливо піднімати гострі теми, але також не варто впасти в іншу крайність - погоню за сенсаціями
Писати щось негативне про священиків або Церкву не варто
Моралісте, не моралізуйте, ліпше скажіть конкретно, що Ви маєте на увазі? Хочете читати тільки позитивне чи хочете правду?
До Снігурки - Всі ЗМІ різні, кожна команда має якесь своє бачення. Абсолютно незалежних медіїв не існує, адже всюди працюють люди які мають свої вподобання та антипатії. Це стосується будь-яких ЗМІ. Одні є вільні від рекламодавців, інші від спонсорів, ще інші від правди ітд.
До Мораліста - а хто каже про погане - лише про те що є. А правда буває різною, раз вигідною, раз не дуже. От вибирання вигідної та невигідної правди є отим - "негативним". "Немає нічого тайного, що б явним не стало".
цікаво, чому дістає багатьох написання правди? Адже, якщо зло витягнути на "чисту поверхню", то є можливість його виправити та очистити. А от чому "деяких" дістають ті чи інші новини - для мене дивно.Чи совість не чиста, чи "очі коле"... Церква має бути прозорою і люди скоріше до неї потягнуться.
Пізнайте Правду, і вона визволить вас. Я вважаю, що шановний отець Микола, робить дуже важливу спараву. Часопис Кредо не може писати виключно солоденькі теми, як цього хочуть деякі активісти - традиціоналісти. Писати і торкатися гострих тем потрібно. Не можна мовчати, мовляючи когось "згіршимо". В цьому світі вже не має кого гіршити. Якщо будемо мовчати, то каміння буде кричати. о. Миколай ви на вірному шляху і так тримати.
конкретний часопис має конкретно направляти думку на Бога. є подія, добра вона чи зла часопис дає оцінку і не може зайняти позицію моя хата скраю. ми творимо світ тому створюймо такі проблеми котрі є позитивні щоб нас не осуджували.
Вера без добрых дел - мертва.
Потрiбно уникати в розмовах всякого злослiв'я i плiток; так, якщо хтось виявить чийсь смертний грiх, не загальновiдомий, то згрiшить смертно,якщо такий, що прощається, то згрiшить так, що прощається; якщо виявить чийсь недолiк, то тим самим викриває власний недолiк. Якщо намiр добрий, то допускається говорити про грiх або слабкiсть iншого в двух випадках: По-перше, якщо грiх загальновiдомий,як, наприклад,грiх публiчної жiнки, або грiх доказаний судом; або суспiльна помилка, що отруює душi тих, кого воно cтосується. По-друге, якщо грiх таємний,але з тою метою передається iншому, щоби той вiдрадив або вiдмовив согрiшаючого; проте на це треба мати впевненiсть, або привiд надiятися, що ця допомога буде корисна. Святий Iгнацiй Лойола. Тож справа в тому, отруює, чи нi... Чи спокушає iнших, чи нi. Якщо нi, то " не мстiться за себе, але дайте мiсце гнiву Божому".(Рим.12,19)
"Де люди – там проблеми. Таке життя, від цього ніде дітися. В ставленні до проблем є два методи підходу: 1) розглядати проблеми та шукати шляху вирішення або 2) робити вигляд, що їх не існує". - Пане редакторе, є ще один шлях: начухувати проблему на голому місці, а потім її героїчно вирішувати, закликаючи на поміч парафіян, священиків, святих, ангелів з архангелами та й самого Бога. Це якщо "Де люди – там проблеми". Ніхто не зуміє довести, що проблеми нема, - люди ж є! Таке життя, пане Миколо!