Цар, Князь, Президент.. і так можна довго перераховувати тих, хто керує «нашим світом» («наш світ» - країна, місто, родина та власне серце). Цар – як правитель, уособлює відвагу, могутність, велич та повагу. Відомо, що у світі є своя ієрархія, свій порядок. Тому справа правління має велике значення. Це так, як у сім’ї: повноцінність та гармонія йдуть поруч з мудрим батьком. Відсутність – ставить під загрозу усю родину.
Україна чи будь-яка інша країна завжди мала своїх вождів, князів та королів. З часом устрій правління змінювався. Змінювався господар. Така схема нас не дивує. Навіть, у диких племенах є свої вожді. І вони можуть бути добрими, або ж навпаки. Якщо відмовитись від господаря, утвориться вакуум, який прийдеться заповнювати. Питання: ким?
Наш духовний світ також має свою структуру, свою ієрархію. І говірка «сам собі пан» якось мені не до душі. Адже скільки не пануй у своєму житті, далеко не заїдеш. Зупиняєшся, а далі навколішках просиш притулку у Того, Хто запрошує до Свого Царства. А якщо не просиш, то далі шукаєш винних у своїй біді.
Спомин Католицькою Церквою свята Христа Царя, особисто для мене, ставить усі крапки над «і»: Христос – мій Цар!
_________________________________________________________
УВАГА! У блогах подається особиста точка зору автора. Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.
Підтримати CREDO
Середня оцінка: 4.17, Проголосувало: 30
Loading ...
23 Лис 09 05:47 #
только нельзя имет Иисуса царем, и ри этом не принимать всю вертикаль власти. Царь не может у правлять людьми. Поэтому одних он оставил Апотстолами, пророками, пастырями, учителями и евангелистами...
23 Лис 09 08:32 #
Хороша стаття! Дякую!
23 Лис 09 10:38 #
Ліля має рацію,ми не можемо бути«сам собі пан».Адже є ВІН!Якщо Ісус у моєму житті буде на першому місці,то все буде на власному місці!Христос – мій Цар!
23 Лис 09 10:50 #
Дівчина гарна, а от стаття - посередня (((
23 Лис 09 12:27 #
Козаче,я сумніваюся,що Ліля писала цю статю,щоб вам сподобатись
23 Лис 09 13:57 #
до Алексія: дякую Вам за коментар. Звичайно, служіння Христу без служіння, наприклад, в країні Президенту, на роботі начальнику, вдома чоловікові - буде обманом. Думаю, що Господь настільки Всемогутній, що допомоги Йому не потрібно. Але ті пророки, Апостоли та вчителі потрібні нам, щоб віддати усю шану Царю.
23 Лис 09 13:59 #
даруйте, з lili-nov мій коментар :)
23 Лис 09 23:05 #
Щось не дуже зрозуміло, що авторка хотіла цим сказати Таке враження, наче просто хотілось щось собі написати
24 Лис 09 00:38 #
Погоджуюсь з Лілею. Христа потрібно ставити на переше місце і дякувати за те що він нам дає. Інколи чути як люди кажуть що він не дає того чого вони так хочуть, а вони часто хочуть матеріального, а не духовного. Можливо Христос не дає цього, бо ти змінишся не в кращу сторону. Просто висловлюю свою думку. Ліля стаття дуже хороша!!!
18 Гру 09 14:24 #
Чому я маю комусь служити? Я не прислуга, не раб... Я - вільна людина. чому б просто не ВІРИТИ! Наскільки мені відомо є такі слова: ваша віра вас спасе. Не бог твій (католицький, буддистський, або ще якийсь... ), не янголи з неба, цар, князь, президент... а віра. Хтось робить з себе раба (божого), слідує різним обрядам, постулатам...комусь це подобається. Особисто я не підримую такий фанатизм
03 Січ 10 20:26 #
Вадіку: Бог людину створив вільною. Маєш що віддати, віддавай, час або турботу, що бажаєш. Віра - то у що? Якщо у Бога, то Він тільки відкриває істину: віддаючи отримуєш, а як зробити маєш сам. Щось не з примусу дарувати приємно. Бути потрібним також - в чому рабство?
21 Бер 10 08:57 #
Христос – мій Цар! Це якесь приниження Бога, як на мене, бо Богові боже, а кесареві кесареве. Зводити Бога до рівня царя, короля, президента, голови районої адміністрації, начальника міліції, керівника кримінального угруповання... так можна договоритися до того, що Христос стане вашим шефом.
29 Бер 10 11:37 #
Христос стільки навчав про Царство Небесне, що варто поцікавитись хто в нім цар. :) Як на мене, то я не проти Такого Шефа, як Христос!
29 Бер 10 13:51 #
"Лілія Новіцька: « Христос стільки навчав про Царство Небесне, що варто поцікавитись хто в нім цар. :) Як на мене, то я не проти Такого Шефа, як Христос! » - Мо, вам хотілося б мати і такого шефа, і секретаря чи прибиральника... Мало що може захотітися. Але Царство небесне не на землі і там президентів нема. А тому Богові богове, а шефові шефове.
29 Бер 10 14:13 #
Але якщо ми Його називаємо Другом, Братом, врешті Слугою (про що Він Сам каже)то що вам так заважає, аби Бог був Царем?
29 Бер 10 15:04 #
"Лілія Новіцька: « Але якщо ми Його називаємо Другом, Братом, врешті Слугою (про що Він Сам каже)то що вам так заважає, аби Бог був Царем? » - Це ви його так називаєте і зводите до рівня попихача (слуги) чи голови ради акціонерів LTD - президента.
02 Кві 10 01:39 #
Ісус Є тим, ким Є. А мої титули Його не змінять. Я приймаю Його як Господа і Спасителя в своє життя, і відповідно в життя всієї сімї. Сперечатись хто розумніше скаже, не варто, бо; Св. Дух підкаже кожному через його свідомість- хто для нього Ісус. Ти просто прийми Його і живи по Євангелії. Слава Ісусу Христу!
06 Кві 10 14:15 #
«Не думайте, що я прийшов, щоб принести мир на землю. — Я не мир принести прийшов, а меч». - Це теж слова Ісуса. Тобто Ісус - це той, хто приносить меча, у тому числі й у родину?