Ми так часто звинувачуємо світських журналістів, що вони, не в’їжджаючи в тему, пишуть нісенітниці про релігію.
Кричимо про непрофесійність та стереотипне мислення.
А самі?
1. Збочена «високодуховність»
А самі не вважаємо за обов’язок бути професіоналами. Головне – «в Бога вірити».
- Допускаємо смішні граматичні помилки: плутаємо «и» та «е», не виділяємо комами складнопідрядні речення, взагалі не переймаємось розділовими знаками. А навіщо? Люди ж повинні «читати серцем», а не шукати помилки… А хто скаже, що наш текст низькосортний, той сам неправий , має «низький духовний рівень» і «мало молиться».
- Перенасичуємо наші матеріали релігійними словами і не думаємо про те, що звичайним людям (не таким «високодуховним», як ми) це заважає в сприйняті змісту нашого послання, а не навпаки.
А ми собі думаємо, що якщо замість коми не вставити «Ісус», а замість крапки – «Матір Божа» (у протестантів – «Алілуя, Амінь»), то наша стаття буде непобожною та безсенсовною.
- Я вже мовчу про жанри журналістики. Більшість наших писульок – це твори на вільну тему у середній школі, а не журналістські матеріали. Мінімум змісту, максимум моралізаторства.
Ну звичайно, нехай всі до нас прислухаються та навертаються, а якщо не хочуть, то «самі позбавлять себе благодаті». Ми ж розумні! Ми всім розкажемо, як жити! А хто з нами не погодиться, той сам неправий «непобожний» (має «низький духовний рівень» і «мало молиться»).
Ева Чачковска, редактор релігійного відділу щоденної польської газети Rzeczpospolita, яка викладала у мене релігійну журналістику, колись сказала: «Не потрібно писати на колінах, потрібно писати ДОБРЕ».
Якщо ці слова не стануть нашим гаслом, можливо, не основним, а одним з, то ми так і залишатимемось маргіналами.
2. Непошана до авторського права
Набридло, коли беруть матеріали і не вважають за потрібне посилатись, або, якщо вже посилаються, то не ставлять гіперпосилання, або, коли беруть перекладені тексти, то посилаються лише на першоджерело, з якого ми перекладали…
Між іншим,світські ЗМІ не були у цьому помічені, лише наші брати та сестри во Христі, колеги-християнські журналісти.
Ну не вірю я, що на мене та людину в іншій частині України одночасно прийшло осяяння і ми вибрали з купи іноземних сайтів та сотень матеріалів один і той самий, і однаково (слово в слово) його опрацювали. До речі, електронним перекладачем я не користуюсь, перекладаю «вручну» і намагаюсь вживати побільше синонімів.
Але стирити чужий матеріал – не означає вкрасти, якщо «ми працюємо на Славу Божу»…
3. Невміння сприймати критику та мислити тверезо
- Звинувачення у єретицтві кожного, хто насмілюється підняти руку на святе зробити зауваження.
- Переконаність у своїй високій місії, помазанні Господньому, унікальності та вищості над всіма не такими духовними смертними, та демонстрування це на кожному кроці.
Найпоширеніші фрази-відмазки:
«Ми працюємо на славу Божу, а не для людей, тому не мусимо подобатись людям».
«Ми не від світу цього, тому й методи у нас інші».
«Християнин має обов’язок читати християнську пресу».
«Нас ніхто не читає, тому що всі розбещені і сидять перед телевізором».
4. Відсутність постійного фінансування
Не завжди у церковних ЗМІ платять зарплату, а якщо й платять – то майже завжди невисоку. Отже, робота в основному базується на волонтерах та людях, які готові жертвувати заради доброї справи. Вимагати від них великого професіоналізму, можливо, не зовсім слушно, але це не значить, що потрібно відкинути будь-яку самокритику і бажання рости та вдосконалюватись.
P.S. Я знаю багатьох дуже добрих журналістів, що працюють у релігійних ЗМІ, захоплююсь їх роботою і сама від них вчусь. Хотілося б, аби їх було побільше, а описаних вище – поменше. Адже працювати на Божу славу - не означає кричати про це на кожному кроці, головне - якісно та з любов'ю виконувати свою роботу.
_________________________________________________________
УВАГА! У блогах подається особиста точка зору автора. Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.


14 Лис 09 18:00 #
Доречі, раз вже самі поставили такий матеріал, то зверніть увагу, що часопис "Кредо" частенько порушує пункт "2. Непошана до авторського права". Правду кажу, шановна редакція?
14 Лис 09 18:03 #
Шановна Ліно, буду вдячний за наведення конкретних прикладів.
14 Лис 09 18:37 #
я працюю в РІСУ і постійно займаюсь моніторингом християнських ЗМІ. Нажаль, з тими проблемами, які описує автор, ми стикаємось постійно. Дуже дякую за порушену тему, вважаю, що вона потребує обговорення, бо замовчування проблеми вело би всіх нас до подальшої деградації. Можу також впевнено говорити, що CREDO - одне із небагатьох релігійних видань в Україні, яке дотримується найвищих журналістських стандартів. Хороший приклад для колег. Ще раз дякую за статтю.
15 Лис 09 00:30 #
Браво, стаття просто чудова, в яблучко. Згоден з усім написаним.
15 Лис 09 02:29 #
вони кака, а ми цяця :) основні біди мабуть і походять з браку віри
15 Лис 09 03:01 #
"Але стирити чужий матеріал – не означає вкрасти, якщо «ми працюємо на Славу Божу»…" Розумію, про що це сказано. Просто пригадав давній жарт часів мого перебування в одній з протестантських церков: У наш час Біблія повинна відкриватися текстом: "Забороняється будь-яке використання та публічне відтворення без письмового дозволу Автора".
15 Лис 09 03:24 #
Стаття чудова. І проблема дуже актуальна. Взагалі б було добре, якби в Україні проводились якісь семінари-лекції (в чому і вивчення української мови) для наших журналістів.
15 Лис 09 04:32 #
Діагноз поставлений вірно:)
15 Лис 09 04:59 #
Для slavin: та ні, шановний, зовсім не так, що ми - ляля, а вони - кака :) Просто цей пост є спробою підняти дуже актуальну тему. Навіть кілька тем.
Маю право говорити від КРЕДО, тому й констатую, що у цьому ресурсі теж не раз трапляється не до кінця вичитаний текст. КРЕДО працює над тим, щоб такого не траплялося. Але, на жаль, тут на кілька осіб випадає забагато обов`язків. Є велике коло друзів, які допомагають творити КРЕДО на добровільних засадах. Якщо Ви маєте знання та вміння коректора чи літредактора, то ласкаво просимо поповнити це коло друзів. Може когось порадите? Ми відкриті до співпраці. Бо КРЕДО ніколи не мало на меті бути просто засобом масової інформації. КРЕДО - це спроба створити засіб суспільної комунікації - саме такий термін фігурує у документах Католицької Церкви про ЗМІ. А КОМУНІКАЦІЯ якраз і передбачає творення певної спільноти і можливість читача впливати на зміст медіа-носія.
До речі, якщо хтось не полінувався прочитати те, що пише наша Церква у своїх документах, то, впевнена, церковні мас-медіа були б на зовсім іншому рівні. У документах окреслена не тільки філософія таких ЗМІ, а й дано чіткі інструкції, як це робити.
15 Лис 09 05:04 #
Доречі, хотів би сказати про авторське право...Вибачте, але наші законодавці заклали в законодавство про авторське право дуже багато дірок...І коли ви вважаєте, що у вас "вкрали" текст, то насправді вони законно взяли, дещо переробили і виклали як свої... Жаль, але це факт...
15 Лис 09 05:17 #
Ще хотіла б прокоментувати пункт щодо фінансування. Так, у статтях церковних витрат абсолютно не передбачено коштів на ЗМІ. Водночас наголошується і у Папських посланнях, і в документах Церкви, що Церква повинна творити свої медіа на професійному рівні.
Проте, коли народжується якийсь медіа-проект, то, заради економії, туди на роботу наймають священиків чи монахинь - вони ж на "казенному утриманні", форму одягу видають, житлом забезпечують, кошт на харчі виділяють. А те, що вони поняття зеленого не мають, як пишеться елементарне інформаційне повідомлення, чи твориться радіо-програма, нікого не цікавить. Усі чомусь грішать гріхом надмірного уповання на Святого Духа - нехай Він компенсує усі недоліки зробленої праці.
Я сама з католиків-харизматиків, тож у міці Святого Духа не сумніваюсь. Але постає питання: Господь нас, навідміну, від інших істот, наділив РОЗУМОМ, то, може варто іноді задіювати цю сіру речовину?..
І ще про гроші. Подивіться, які медіа-проекти роблять брати-православні: телеканал ГЛАС, журнал ОТРОК чи ФОМА. Це капіталомісткі проекти, з огляду на їх якість. То що, католикам якісний продукт не потрібен? Чи просто в католиків грошей на це бракує?...
Питання відкрите.
15 Лис 09 05:20 #
To Intellectual Property Lawyer. Друже тут йдеться про інше. В контексті релігійних ЗМІ найостаннішою інтанцією розборок може бути світський суд і я собі не уявляю, що має статись, щоб дійшло до цього. Так державний закон не досконалий, але ми, християни, маємо досконалий. Хіба ні?
15 Лис 09 05:31 #
Репліка до Yen Q.: Якщо розглядати букву закону - то так, юридично довести крадіжку важко. Але тут йдеться саме про християнську журналістику, яка, окрім іншого, мала би керуватись етичними засадами, та й навіть заповідями Божими. Проте так виходить тільки у теорії, нажаль :(
15 Лис 09 07:27 #
ага :) а можна поконкретніше: про яких конкретно журнілістів мова? Українських, польських, китайських? Православних, католицьких? Це дуже важливо. Ще одна справа: змість p.s. мабуть було б краще помісти на початку посту, бо вигядає так: обкидали усіх нечистотами, а потім ходимо і хустинкою обтираємо декотрих: мол. соррі то було не для тебе. І взагалі давайте побільше конкретних прикладів, хоча б кілька на кожен пункт. Хто, що, коли, як ітд. Бо інакше якась розмазня виходить, "обо всьом і ніочом". Хто адресат? Обвинувачуєте? - давайте приклади!
15 Лис 09 07:41 #
Не знаю, як там з стилями, жанрами, моралізаторством, бо то дискусійне, але фактом є й те, що католицьких журналістів все ще дуже мало в Україні! На мою думку, треба докладати зусиль, щоб тих, які хочуть, а не вміють, витягнути на вищий рівень, а не відлякувати критикою і високими стандартами. Журналісти-католики-самоуки потребують майстер-класів від професіоналів! :) А про фінансування треба не лише говорити і молитися, а й стукати в різні двері поки не відчинять.
15 Лис 09 08:05 #
Сумно, але те, що виклала автор у блозі - правда суцільна!Особливо болючим є для мене пункт - "якщо католицьке - то спільне" - фото можна так собі брати, статті без посилань ставити!
15 Лис 09 08:06 #
Юля дякую за матеріал! Все правильно написано. Читаючи дані рядки усвідомив свою недосконалість в даному питанні.
15 Лис 09 08:18 #
До slavin:
Можна й конкретніше, але не варто привселюдно. Ми говоримо про це конкретним адресатам в очі, також вчимо цьому на семінарах з суспільної комунікації для Церков і релігійних організацій – теж конкретно, з прикладами та в очі.
Мова про християнських журналістів, а не тільки католицьких (це видно з заголовку і по тексту) та про українські реалії – що робиться в інших країнах, я менше орієнтуюсь.
Мета – не позвинувачувати, а сказати те, про що всі знають, але мовчать. Дуже сподіваюсь, що рано чи пізно християнські журналісти (і я в тому числі) будуть працювати професійніше. А різних насмішок на нашу адресу (іноді, дуже слушних) я вже встигла наслухатись, зокрема, від наших колег - світських журналістів.
Мені не все одно, бо до християнських журналістів також відношу себе. Багато помилок, описаних вище, я робила колись сама, деякі досі роблю, про деякі навіть не знаю, що їх роблю. Розвиватись потрібно постійно. І я вдячна тим людям, які свого часу вказували на мої помилки.
15 Лис 09 10:23 #
Дякую за відповідь! :) успіхів
15 Лис 09 10:49 #
Дуже дякую авторці за статтю! Дякую, тоу що і тема ця важлива і я можу уявити наскільки про це може бути неприємно (незручно) писати людині, яка сама є релігійним журналістом.
"Перенасичуємо наші матеріали релігійними словами і не думаємо про те, що звичайним людям (не таким «високодуховним», як ми) це заважає в сприйняті змісту нашого послання, а не навпаки.", - до цього хочу додати, що проблемою статей у релігійних часописах та блогах є ще й часте використання слів, які або дуже рідко вживаються в українській мові (і є швидше діалектними), або перейняті з діаспорної української мови (я, наприклад, терпіти не можу таких як "инший", "колоніяльний", вживання польського "а" там, де є протиставлення двох речей, і де в українській мові і близько такого слопучника немає для цієї цілі, незрозуміле перекручування наголосів у словах (це вже більше стосується не часописів, а промов, доповідей і виступів на будь-яких подіях, вживання якихось релігійних "новологізмів" там, де можна було вжити нормальне зрозуміле українське. Можливо, більшою мірою мої зауваження стосуються греко-католицьких джерел, з якими я частіше працюю, ніж з іншими. Проте, думаю цьому варто приділити увагу всім тим, хто працює в сфері релігійної журналістики. Дуже часто зауважую, що люди несприймають літератури, часописів релігійного характеру саме за кричущу "дитячість" і поверхневу редакторську роботу.
15 Лис 09 12:06 #
Погоджуюсь з Діаною :) діалектні форми дуже сильно паразитують в нашій мові ("парохія" замість "парафія" і ін.)
15 Лис 09 12:14 #
Slavin. Офф-топ. Поцікавтесь від якого слова походить слово парохія (підкажу напрямок - шукати в грецькому словнику). Бо перед тим як показувати "пілотаж" з філології, треба ще розібратись спочатку.
15 Лис 09 12:26 #
вислів «Не потрібно писати на колінах, потрібно писати ДОБРЕ» в яблучко, бо всі гріхи чи огріхи, то брак дотримання професійних норм, чи щодо грамотності чи щодо авторського права, які наче тих, хто побожний "не стосуються" :)
список правильний. ще можу додати - бездумне схиляння перед авторитетами, навіть якщо вони говорять абсолютну дурню
15 Лис 09 14:02 #
чи наприклад "єпархія" замість "дієцезія", і до речі такого багато :)
15 Лис 09 14:07 #
до Анатолія: словник грецький в мене, але я читати по грецьки не вмію :)
15 Лис 09 14:39 #
Цитата: "працювати на Божу славу - не означає кричати про це на кожному кроці, головне - якісно та з любов'ю виконувати свою роботу." Переконана, що це ж саме можна сказати до будь якої журналістики, а не лише до релігійної, та й взагалі до будь-якої роботи :) Дякую за гарний матеріал :)
15 Лис 09 14:40 #
Нажаль, щодо авторського права, то можу сказати, що законодавці залишили багато дірок в законодавстві про авторське право. Тому, коли хтось взявши ваш текст, переробив трошки та опублікував як свій, тоді цей псевдо автор має право на цей твір та/або публікацію. Нажаль...
15 Лис 09 14:54 #
До Yen Q (№ 27) Мова ж не про цивільне право яким користуються люди, в яких немає ніякого іншого, а про християн, які спершу керуються людяністю, Божим Законом, аж потім вже беруть до уваги різні параграфи та дірки із "заклепками" до законів.
15 Лис 09 15:24 #
до о. Миколи: золоті слова! :)
16 Лис 09 01:54 #
Slavin. Друже, парохія походить від грецької конструкції "par oikia", що з грубша означає "ті хто живуть поруч, в цій місцевості" і влсне в церковному вжитку означає парохію, підкреслює її територіальний характер. Це слово, як і похідне від нього "парох" вживалось і вживається в українській мові, тому навіщо викидати з вжитку? Щодо єпархії, ну то в РКЦ вживається "дієцезія", але вимагати це вже від греко-католиків, звиняйте:)
16 Лис 09 08:19 #
працюю в церковних ЗМІ 8 років. Трохизгідний з авторкою, трохи - ні.
1) вчитися писати добре і грамотно потрібно всім.
2) писати не завжди треба ручкою. Часто треба писати і серцем, а деякі речі мусять бути зі "складними" словечками.
3) В ЗМІ мусить подаватися правда, а в релігійних ЗМІ - правда Божа, що накладає знову ж таки відбиток на певні матеріали.
4) абсолютно недопустимо писання матеріалу без проникнення в його зміст. у випадку світських ЗМІ це може бути малою проблемою, але у випадку релігійних - ще й проблемою згіршення багатьох.
наводжу приклад: світська агенція публікує матеріал, не вникаючи в його суть: http://religions.unian.net/ukr/detail/1256, церковна - в даному випадку "Нова Зоря" публікує його, цим поширюючи серед багатьох християн замішання, а офіційні церковні ЗМІ (всіх конфесій) мовчать. Більше того, деякі заявляють, що це дрібниці, не варті уваги. Матеріал - спростування: http://kolomyya.org/se/sites/ep/?nid=21070 Дякувати Богу хоча б РІСУ подала певну реакцію.
16 Лис 09 15:23 #
"Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя..." - писав Тарас Шевченко. Дякую за гарну статтю:) Учімось і вдосконалюймося!
17 Лис 09 02:55 #
Для Alex: Дякую, що написали такі важливі речі. Гадаю, авторка посту не заперечує тому, що висловлюєте Ви. Але думки, котрими Ви поділилися, свідчать лише про те, що нам бракує фахових розмов і дискусій на цю тему. І потрібний вишкіл. Якщо можна, скажіть, у якому ресурсі працюєте? Бо ми, разом з колегами із одного київського медіа-ресурсу міркуємо про навчальний курс для молодих католицьких журналістів. Отож, може, об`єднаємо зусилля.
17 Лис 09 05:46 #
от думаю собі, що не існує християнської журналістики... є або журналістика, або ні. засади чесності, правди та професійності просто єдині для всіх...
17 Лис 09 11:12 #
для Світлани: в моєму коменті видно, де я працюю. За вишкіл - двома руками "за". Хоча в УГКЦ була спроба проводити вишколи для церковних мас-медіа. Я, на жаль, там не був, був інший представник від єпархії - враження не дуже... але радо взяв би (і не тільки я один від нашої єпархії) участь у подібному вишколі! сподіваюся на співпрацю. :)
17 Лис 09 11:15 #
для ХМ...: як в будь-якій науці можуть бути підвиди, так і в журналістиці... але згідний на 100% - основні засади мусять бути єдиними. "На початку було Слово..." :)
18 Лис 09 04:34 #
Подобається мені і стаття, і обговорення під нею. Колеги, чи це не свідчення, що нам потрібно більше спілкуватися на ці теми, проводити семінари, форуми, тренінги? Але не ті, де тільки лозунги і декларіції можна почути, а щоби можна було разом сісти і критично розібрати наші помилки, оцінити переваги, обмінятися досвідом, і рухатись уперед. Дякую CREDO за підняття таких важливих питань!
18 Лис 09 07:03 #
Часто є дійсно чимало бід у християнській журналістиці, але не тільки, а й у самому християнстві. Дійсно щось маємо робити, якісь курси, семінари тощо. Є багато непорозумінь в термінології, в поглядах. На мою думку, важливим чинником у будь-якій діяльності є екуменічний дух. Тому, не дуже добрим є залишати наші слова "Ісус, Матір Божа", а також протестанські "Алілуя, Амінь", або францисканське "Мир та Добро", результатом чого зійдемо дійсно на безбожний рівень, полемік, звинувачень у єретицтві, застрашувань тощо. Кожне зі слів щось означає і закликає кінцевим результатом так діяти, щоб так сталося. В іншому випадку, скоро Хрест на стіні буде перешкоджати, як це діється нариклад у Італії через свіцькі впливи. Тому, мені здається, що християнська журналістика, християнські медія і взагалі християнство мають залишитися християнськими, а не через впливи лаіцизації, або пристосуванства, стати свіцькими. Правдою є також, що духовні мають стати більш людьми, а люди більш духовними, так само і християнська журналістика має бути блища до людей, а люди блищі до християнства.
18 Лис 09 13:10 #
Весь час слідкувала за всіма коментарями, але тепер хочу подякувати для бр. Михайла. Власне чекала такого відгуку, що "християнські медіа мають бути християнськими..." і це правда. Щоб щось робити, і добре його робити, то вважаю що потрібно робити з Богом у серці.
18 Лис 09 13:39 #
Ania, а чому Ви вирішили, нібито в пості заперечується те, що християнські ЗМІ мають бути християнськими і що потрібно працювати з Богом в серці?
Говориться про те, що не варто прикривати вірою в Бога свою непрофесійність. Бо якщо працювати для Бога - то це не повинно бути як-небудь, мовляв, Богу і таке зійде, головне - вірити.
На мою думку, для Бога потрібно робити найкраще і найпрофесійніше. Ось про це я і писала.
18 Лис 09 13:44 #
це точно! бо буває все прикривають вірою в Бога - не тільки написання статей, а й служіння в парафії. Краще б нам вчитись писати і новини, і публіцистику - бо, на мою думку, все має бути на ще більшому рівні, якщо робиться для Бога!
19 Лис 09 05:33 #
Дякую пані Юлії за підняту тему. Вона, як і багато інших питань, перед яким стикається наша церква, пов"язана з процесами активізації участі церкви у житті суспільства. Зараз бачимо, що РКЦ та ГКЦ стала більш відкритою до діалогу з державою, більше реагує на процеси у країні. Що ж до церкових ЗМІ, то на мою думку, те, що відбувається можна назвати етапом дозрівання позиції церковних ЗМІ. Інакше кажучи, відбувається інкультурація церкви через церковні ЗМІ. Цей процес, звісно, не є безболісним. З одного боку, як можна зробити висновок зі слів авторки статті, ми можемо стикатися з комплексом манії величі у журналістів християнських ЗМІ, коли вони пишуть з метою євангелізації, з іншого боку, з комплексом меншовартості, коли журналістами церковних ЗМІ порушуються авторські права при підготовці матеріалів, матеріали готуються з помилками чи коли постає питання фінансування церковних ЗМІ. На мою думку, врівноважують ці відхилення дві речі: здоровий глузд і усвідомлення відповідальності за свої вчинки. Церковні та взагалі християнські ЗМІ повинно фінансувати саме суспільсво, якщо воно має в них потребу. Вважаю, що це можливо, але з часом. На моє переконання, коли процес дозрівання церковний та християнських ЗМІ завершиться, вони стануть досить потужною опозицією сучасному антихристиянскому та антилюдськимому інформаційному простору, який зараз поширюється. Далі ж вони стануть альтернативою для інших ЗМІ, оскільки вироблятимуть якісний продукт, в якому враховується християнська перспектива спасіння.
19 Лис 09 09:10 #
Гарна стаття! :) маємо ще багато вчитися, для того щоб щораз робити краще. Як будь-яка галузь, так і журналістика, мають певні принципи діяльності, певні правила за якими потрібно працювати, інакше ніяк! Християнська журналістика це частина великого світу ЗМІ, потрібно тільки враховувати свою специфіку! Як казав один мій приятель, «послуга має бути якісною!»
19 Лис 09 12:03 #
"головне - якісно та з любов'ю виконувати свою роботу"- ці слова мають стати гаслом усіх журналістів! :)
20 Лис 09 07:34 #
пані Юліє, а Вас вже і на телекритиці цитують: http://blogs.telekritika.ua/?id=1036 вітаю!
20 Лис 09 15:32 #
Или вот у меня было. приезд Бенни Хинна в Днепропетровск в 2009. Фотографировал. попросили фотографии. сказал, что дам фото, если напишут авторство. Сказали, что не напишут, публикуя в газете. Не дал. Сказали, что я негодяй, потому шо подписался в бумажке, что дам фотки. Типа иначе мне бы и не дали фотографировать. Вы или деньги платите или авторство указывайте... :(
18 Гру 09 14:01 #
Ще трохи та й "КРЕДО" скоро почне читати і більшість світських людей. Продаватиметься в ларьках, в кіосках на зупинках... Серйозну тему Ви піднімаєте, подруго Юліє ;-))))))))))))))
24 Гру 09 15:59 #
Дякую автору, що написала правду про християнських журналістів. Ми потребуємо підтримки одне одного. Юля ти молодець. Ми дійсно потребуємо певну реанімаціїщодо християнської журналістики, адже не тільки гарні слова підкреслюють нашу професійність, але й наша здібність робити матеріал цікавим, актуальним, вирішальним і доступним. В тебе це получається, молодець! Пиши подібні статті і побачиш свого часу, що знайдуться ті, які побачать свою непрофесійність в журналістиці і захочуть зробити певні зміни. До речі, наші світські колеги мають журналістські спільноти, в яких можуть покращувати свою професійну діяльність. Ми християни повинні вчитися. Щодо гострих критиків, тохочу сказати, можливо вони щось поібне і не так, роблять у своїй галузі, і твоя гаряча критика їх просто кидає на повал. Тому, не бійся критики, працюй. Ти молодець. До речі, я вчуся від тебе (в галузі журналістики). Маю нагоду привітати своїх колег - Олену Кулигіну, Анатолія і Світлану Бабинських, о.Миколу. Юля, ще раз висловлюлюю щиру подяку за відвертий матеріал... Валентин
10 Кві 10 07:35 #
"Ева Чачковска, редактор релігійного відділу щоденної польської газети Rzeczpospolita, яка викладала у мене релігійну журналістику..." А можна дізнатись, де Ви вивчали релігійну журналістику? Де є такі школи?
11 Кві 10 16:56 #
В Інституті Богословських Наук (Городок Хмельницька обл.)http://www.credo-ua.org/2009/02/272/
а також в Європейському Центрі Комункації і Культури (Варшава-Фалєніца)