Іспит сумління юзера

Якщо ти читаєш ці слова, це означає, що з твоїм комп'ютером все гаразд, а ще:

  • Ти вмієш читати українською
  • Ти вмієш вмикати комп'ютер
  • Ти вмієш користуватися Інтернетом

А якщо це так, то тобі може знадобитися деяка інформація про цю сферу.
Інтернет — ніби віртуальний світ, а стільки емоцій та почуттів. Іноді він поглинає багато цінного часу, а деколи створює безліч нагод для знайомства з друзями…
Скільки годин я провожу он-лайн, в пошуках різноманітної інформації? Скільки її було насправді важливої, а скільки абсолютно непотрібної?
Для одних Інтернет став домівкою, для інших - місцем праці чи нагодою для товариських зустрічей. Для деяких він став місцем пошуку Бога… Для кожного — по-своєму, бо всі різні. Нові технології володіють стількома можливостями, що за їхньою допомогою можна зробити багато добра.
Якщо людина хоче бути з Богом, то хоче з ним бути всюди, незалежно від того, де вона: чи на роботі, чи вдома, чи бігає пальцями по струнах гітари, або клавіатурі комп'ютера. А чим Інтернет є для мене? Спробуймо поглянути на користування мережею з християнської точки зору, як перед сповіддю.

В Інтернеті може розвинутися гордість:

  • Чи я не ошукував інших в Інтернеті, намагаючись показати себе в кращому світлі?
  • Чи не показував себе навмисно кращим, здібнішим, багатшим, симпатичнішим?
  • Чи я не підносив себе, провадячи Інтернет-розмови ?
  • Чи перебуваючи на форумах або стрічках коментарів, я не ставився навмисно агресивно до інших людей, щоб похизуватися своїм, виключно інтернетним красномовством?
  • Скільки разів, зваблений вдаваною анонімністю в Інтернеті, я принижував, очорнював, говорив про інших з погордою?
  • Чи я не привертав до себе надмірної уваги, нехтуючи слуханням і читанням поглядів інших юзерів?
  • Чи мені траплялось не шанувати чиєїсь приватної інформації та переконань?
  • Чи не обмежував я свободу публічного визнавання релігійних практик, осліплений власною надзвичайністю?

В Інтернеті може розвиватись жадібність:

  • Чи я ділюсь з іншими корисною та цінною інформацією, яку знайшов у мережі?
  • Чи я не очорнював інших користувачів, заздрячи їх Інтернет-популярності?
  • Скільки разів я змінював свою точку зору, приховував особисті погляди, щоб здобути визнання, пошану, повагу або схвалення?
  • Чи перебуваючи в товаристві невіруючих, я соромився і приховував свою віру, лише заради того, щоб не бути відкинутим?
  • Чи я намагався здобути дружбу за будь-яку ціну, не зважаючи на власну гідність?
  • Чи моє перебування у віртуальному світі опиралося на постійних очікуваннях схвалень та похвал з боку інших юзерів?
  • Чи я намагався вивідати у інших приватну інформацію про їхні проблеми, щоб заспокоїти своє бажання домінувати?
  • Чи я намагався за будь-яку ціну збільшити популярність свого блогу, Інтернет сторінки, тощо?
  • Чи я використовую легальні програми?
  • Чи я прагну популярності в чаті або на форумі?

Інтернет - це також можливість пропагування аморальності:

  • Чи користуючись Інтернетом, я відкривав порнографічні сторінки?
  • Чи я не ошукував дружину/чоловіка, дівчину/хлопця, шукаючи нечистих віртуальних знайомств?
  • Чи я не використовую Інтернет, як засіб розрядження статевої напруги?
  • Чи я не був статево провокуючим з іншими юзерами?
  • Чи я забезпечив безпеку власних дітей в користуванні Інтернетом?
  • Чи я не схиляв неповнолітніх в мережі до аморальної поведінки або думок ?

Так само як в реальному житті за нашою волею, в Інтернеті ми можемо формувати власну заздрість.

  • Чи я заздрив чиїйсь популярності в Інтернеті?
  • Чи я не зневажав авторитет інших юзерів, операторів, модераторів, маючи на меті таким чином здобути визнання серед інших людей?
  • Чи під впливом заздрості я не копіював слів інших, привласнюючи таким чином собі чужу думку та заслуги?

Непоміркованість - це одна з найсерйозніших загроз також і в Інтернеті:

  • Чи не траплялось мені весь день просидіти за комп'ютером?
  • Чи я не занедбував свої обов'язки, родину, релігійні практики за рахунок багатогодинного перебування в мережі?
  • Чи я раціонально використовую свій вільний час?
  • Чи я замислювався наскільки мені шкодить надто довге сидіння перед комп'ютером?
  • Чи я не марнував сон надмірним перебуванням в мережі?
  • Чи я можу про себе сказати: „я раб Інтернету"?
  • Чи користуючись Інтернетом, я можу відділити важливі речі від приємних?
  • Чи я не занедбував реальних контактів на користь віртуального спілкування?
  • Скільки разів я забув про молитву або духовне читання, оскільки „засидівся" за комп'ютером?

Часом ми дозволяємо розвитися гніву:

  • Чи я використовував мережу для розрядки негативних емоцій?
  • Чи я не перекидав вини на інших юзерів за власні поразки?
  • Чи в ілюзії анонімності я не був вульгарним та грубим?
  • Чи в момент увімкнення комп'ютера я не одягав маски, оскільки в реальності я не маю сміливості випустити з себе злість?
  • Чи за допомогою Інтернету я проявляв гнів? Чи я вмію стримати свої слова та емоції?

Часом серйозним гріхом, що росте в Інтернеті, є лінь:

  • Чи я не занедбував свій розвиток в реальному світі, оскільки світ віртуальний вимагає від мене менших зусиль?
  • Чи я не занедбував молитви після ночі, проведеної за комп'ютером?
  • Скільки разів я привласнював собі чужу працю, оскільки це заощаджує мої час і зусилля?
  • Чи використання Інтернету обмежує мою діяльність в реальності?
  • Чи моя присутність в мережі обмежується виключно розвагами?

Звісно, це не означає, що іспит сумління закінчено. Адже це справа передовсім твоя, твого комп'ютера — і Бога.

Підтримати CREDO
Будь ласка, проголосуйте за цю статю:
Середня оцінка: 4.52, Проголосувало: 42
Loading ... Loading ...