Сповідь є невід’ємною частиною духовного життя християнина. Але що вона значить для кожного практикуючого християнина?

Можливо, на перший погляд, це видається дивним, але причини сповіді бувають різними. Людей, які регулярно сповідаються можна умовно поділити на кілька груп:
1. Люди, які приходять до Сповіді, щоб «скинути із себе» тягар проблем, провин, життєвих негараздів, неначе у смітник. А тому відходять від сповідальниці із бажанням «щоб не забруднитись». І кожен свій гріх сприймають не як образу Бога, а як «пляму» на своїй совісті.
2. Люди, які очікують від Сповіді отримати емоційне задоволення, за їх словами — «позитивну енергетику». Тобто, вони перетворюють це Таїнство на сеанс релаксації у психотерапевта.
3. Ті, які приходять до Сповіді, щоб отримати прощення гріхів і поєднатись із Богом, перед Яким завинили.

Варто звернути увагу, що не існує «чистих» типів людей, яких можна віднести до якоїсь із цих груп. Дуже часто кожен із нас може належати то до однієї, то до іншої групи людей. Таке відношення залежить від нашої життєвої ситуації. Найоптимальніший варіант — це третя ланка людей, оскільки таке ставлення до Сповіді відповідає поставі зрілого християнина.

Мода чи стиль життя?
На Заході існує надзвичайно велика мода на відвідування психологів та психотерапевтів. Це призвело до того, що такі спеціальності є одними із найбільш популярних та найбільш оплачуваних. Таїнство Покаяння та Примирення замінюється на різноманітні психотерапевтичні практики та консультації. Звісно, це дуже допомагає у вирішенні внутрішніх проблем та проблем із оточуючими, емоційних розладів, але не дає відпущення гріхів. І саме тут прихована велика небезпека — ставитись до таїнства Сповіді як до ще одного виду психотерапії.

Яка ж різниця?
Метою психологічних консультацій і застосування будь-яких психотерапевтичних методів є допомогти людині (клієнту) у вирішенні її різноманітних проблем. До психолога чи психотерапевта можна звертатись із приводу багатьох питань: підвищення рівня самооцінки, навичок спілкування; подолання страхів, не пробачення, образи; зниження тривожності та агресивності, у подоланні неврозів, налагодженні взаємовідносин із оточуючими та ін. Метою роботи із клієнтом є отримання результату, коли він сам може застосовувати варіанти виходу із проблемної життєвої ситуації. Особливо психотерапія використовується у подоланні внутрішніх глибинних проблем і є досить дієвою. Метою ж таїнства Сповіді є отримати прощення гріхів та примиритись із Богом. Хоча під час Сповіді Господь може вирішити багато психологічних проблем, та все ж не варто підходити до неї як до прийому в психотерапевта. Адже, сповідь — найдовірливіша розмова із Творцем, це поєднання люблячого серця Бога із серцем грішника, що кається.

Що краще?
Найкраще вирішити для себе, що саме потрібно моїй душі, що стане для неї корисними ліками. Адже, можна омити совість, щоб потім хизуватись перед друзями та знайомими своєю «духовною чистотою» і лягати спати із свідомістю того, що «камінь з душі впав». А можна просто звільнити своє серце від перешкоди спілкування з Богом та відновити втрачені сили для служіння Йому. Саме в сповідальниці, ми не є клієнтами, а лише Божими дітьми, що прийшли за любов’ю Всемогутнього Бога.

Будь ласка, проголосуйте за цю статю:
Середня оцінка: 3.89, Проголосувало: 46
Loading ... Loading ...